102. Визначити шкалу відношення деревних порід до тепла, починаючи з найменш вибагливої деревної породи:

а) сосна звичайна, ялина європейська, береза повисла, осика, липа дрібнолиста, дуб звичайний, ясен звичайний, бук лісовий, граб звичайний акація біла;

б) сосна звичайна, липа дрібнолиста, акація біла, осика, береза повисла, ялина європейська, ясен звичайний, дуб звичайний бук лісовий, граб звичайний;

в) ялина європейська, ясен звичайний, дуб звичайний.дуб, клен, липа, ясен, бук лісовий, граб звичайний, сосна звичайна, липа дрібнолиста, акація біла, осика, береза повисла.

103. Визначити шкалу відношення деревних порід до вологі, починаючи з найменш вибагливої деревної породи:

а) модрина європейська, бук лісовий, береза повисла осика, ялина європейська, вільха чорна сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний;

б) сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний, модрина європейська, бук лісовий, береза повисла, осика, ялина європейська, вільха чорна;

в) ялина європейська, вільха чорна сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний, модрина європейська, бук лісовий, береза повисла, осика.

104. Укажіть коли в лісі спостерігається найбільша кількість кисню:

а) вночі – літом;

б) вдень - взимку;

в) вдень - літом;

г) вночі – взимку.

105. Укажіть вміст якого газу в повітрі можливо регулювати в лісі, щоб покращати ріст та розвиток рослин:

1. кисню;

2. вуглецю;

3. азоту.

106. Укажіть підріст яких деревних порід не може тривалий час рости під наметом материнського деревостану:

а) сосни звичайної, дуба звичайного, модрини європейської;

б) буку лісового, грабу звичайного, липи дрібнолистої;

в) ялини європейської, ялиці білої, тису ягідного.

107. Фотоперіодизм – це:

а) реакція рослини на добовий ритм радіації, пристосованість її до умов існування;

б) реакція рослини до умов місцезростання та її пристосованість до особливостей навколишнього середовища;

в) реакція рослини до радіаційного режиму під наметом материнського насадження.

108. Методи визначення світловибагливості деревних порід було розроблено наступними дослідниками:

а) А. Тенслі, В.М. Сукачовим, В.І. Вернадським, Г.Н. Висоцьким;

б) Г.Ф. Морозовим, М.С. Нестеровим, Г.А Корнаковским, С.С. Пятницьким;

в) Я.С. Медведєвим, В.Н. Любіменко, І. Візнером, М.І Сурожем, М.К. Турським та В. Нікольским, Л.О. Івановим і Л.Н. Косовичем.

109. Зімкнуті букові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:

а) 4-6% ФАР;

б) 2-4% ФАР;

в) 7-18% ФАР.

110. Зімкнуті ялинові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:

а) 4-6% ФАР;

б) 2-4% ФАР;

в) 7-18% ФАР.

111. Зімкнуті модринові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:

а) 4-6% ФАР;

б) 2-4% ФАР;

в) 7-18% ФАР.

112. Загальна площа лісового фонду України дорівнює:

а) 4126 тис. га;

б) 3015 тис. га;

в) 10782 тис. га.

113. Хвойні насадження займають від загальної площі лісового фонду України:

а) 42%;

б) 33%;

в) 26%.

114. Твердолистяні насадження займають від загальної площі лісового фонду України:

а) 43%;

б) 10,5%;

в) 32%.

115. Запас деревини у лісах України становить:

а) 17 млрд. м³;

б) 7 млрд. м³;

в) 10 млрд. м³;

г) 5 млрд. м³.

116. За віковоюструктурою у лісовому фонді України переважають:

а) молодняки;

б) середньовікові насадження;

в) пристигаючі;

г) стиглі та перестійні ліси.

117. Середній щорічний приріст у лісах України становить:

а) 4,0 м³/га;

б) 3,0 м³/га;

в) 5,0 м³/га;

г) 2,5 м³/га.

118. Омброевапорометричний корелятив Г.Н. Висоцького - це:

а) відношення кількості опадів за рік до величини випаровуваності (з відкритої водної гладі);

б) показник витрат вологи на утворення одиниці сухої речовини;

в) показник посушливості клімату;

г) таксономічна одиниця лісової типології.

119. Лісистість Полісся становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д)9,8%.

120. Лісистість Лісостепу становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д)9,8%.

121. Лісистість Карпат становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д) 9,8%.

122. Лісистість Криму становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д) 9,8%.

123. Лісистість Степової зони України становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д) 9,8%.

124. Екологія – це:

а) наука про взаємозв’язок живих організмів із навколишнім середовищем;

б) наука про ліс;

в) наука про захист лісу від впливу несприятливих чинників навколишнього середовища;

г) усі відповіді вірні.

125. Аутекологія – це:

а) екологія організмів, видів;

б) екологія певних угруповань, наприклад лісостанів;

в) екологія зон забруднення;

г) ) усі відповіді вірні.

126. Синекологія – це:

а) екологія організмів, видів;

б) екологія певних угруповань, наприклад лісостанів;

в) екологія зон забруднення;

г) усі відповіді вірні.

127. Поняття екосистеми за Дювінью:

а) екосистема це – функціональна система, яка включає угруповання живих організмів і середовище, яке їх оточує;

б) біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;

в) за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючі компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;

г) усі відповіді вірні.

128. Поняття екосистеми за Ю. Одумом:

а) екосистема це – функціональна система, яка включає угруповання живих організмів і середовище, яке їх оточує;

б) біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;

в) за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючі компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;

г) усі відповіді вірні.

129. Поняття біоценозу за Є.М. Лавренко та М.В. Дилісом:

а) екосистема це – функціональна система, яка включає угруповання живих організмів і середовище, яке їх оточує;

б) біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;

в) за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючі компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;

г) усі відповіді вірні.

130. Екологічні фактори за П.С. Погребняком поділяють на:

а) абіотичні, біотичні та антропогенні;

б) космічні та геологічні;

в) природні та штучні;

г) усі відповіді вірні.

131. Чисельність диких тварин у господарстві має бути в межах:

а) господарської допустимої;

б) оптимальної щільності, яка відповідає ємності мисливських угідь;

в) мінімальної в межах господарства;

г) залежить від комплексу абіотичних та біотичних чинників.

132.Фактори не живої природи або абіотичні поділяють на три категорії:

а) кліматичні, едафічні, геологічні;

б) космічні та біотичні;

в) природні та штучні;

г) усі відповіді вірні.

133. Кліматичні фактори включають:

а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо;

б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо;

в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;

г) усі відповіді вірні.