134. Едафічні фактори включають:
а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо;
б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо;
в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;
г) усі відповіді вірні.
135. Геологічні фактори включають:
а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо;
б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо;
в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;
г) усі відповіді вірні.
136. Біотичні фактори включають:
а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо;
б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо;
в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;
г) вплив трав’яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну та взаємовплив дерев між собою;
д) усі відповіді вірні.
137. Антропогенні фактори включають:
а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші;
б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші;
в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;
г) вплив трав’яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну та взаємовплив дерев між собою;
д) вплив господарської діяльності, рубки лісу, лісові пали, сінокосіння випас худоби, сільськогосподарське використання лісових земель та інше.
138. Вперше поділ земної поверхні на зони запропонував:
а) Г.Ф. Морозов;
б) Г.М. Висоцький;
в) В.І. Вернадський;
г) М.М. Орлов.
139. Найбільшу площу займає лісова зона:
а) у помірному поясі Північної півкулі;
б) у Південній півкулі;
в) ліси розміщені рівномірно по земній поверхні.
140. Горизонтальна зональність та вертикальна поясність лісів пов’язана зі:
а) зміною величини радіаційного балансу та специфікою режиму тепла та вологі на земної поверхні;
б) особливостями рельєфу та гідрології окремих регіонів;
в) негативним впливом останнього обледеніння.
141. Площа лісових земель світу становитиме:
а) понад 4 млрд.га;
б) понад 3 млрд.га;
в) понад 2 млрд.га;
г) понад 1 млрд.га.
.
142. Екзогенні причини зміни порід спостерігаються:
а) внаслідок зміни клімату, або господарської діяльності чи катастрофічних явищ;
б) процес відбувається внаслідок природного розвитку деревної рослинності;
в) внаслідок забруднення навколишнього середовища.
143. Роль світла у житті рослини:
а) за участю світла відбувається синтез хлорофілу, утворення і ріст тканин, листя, транспірація, обмін речовин та інші процеси;
б) під впливом світла зупиняються всі життєво важливі функції рослин;
в) усі відповіді не вірні.
144. Найбільше значення для життя рослин має випромінювання з довжиною хвилі:
а) 0,38-0,71 мкм;
б) 0,72-4,00 мкм;
в) 4,01-24,00 мкм;
г) 0,29-0,38 мкм.
145. На фотосинтез використовується у середньому:
а) 28% ФАР;
б) 50% ФАР;
в) не встановлено.
146. Вирішальну роль у процесі фотосинтезу відіграють промені:
а) червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм;
б) ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм;
в) ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм.
147. Гальмують ростові процеси промені:
а) червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм;
б) ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм;
в) ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм.
148. Переважно створюють тепловий ефект:
а) червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм;
б) ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм;
в) ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм.
149. Рослини краще пристосовані до сприйняття:
а) прямої сонячної радіації;
б) розсіяної сонячної радіації;
в) відбитої сонячної радіації.
150. Освітленість відкритого місця у середніх широтах знаходиться в межах:
а) 100-150 тис люксів;
б) 40-50 тис. люксів;
в) 20-30 тис. люксів;
г) 1-2 тис. люксів.
151. Для більшості аборигенних порід максимальна продуктивність фотосинтезу відбувається у разі освітленості:
а) 40-50 тис. люксів;
б) 20-30 тис люків;
в) 1-2 тис. люксів.
152. Освітленість на галявинах становить біля:
а) 40-50 тис. люксів;
б) 20-30 тис люків;
в) 1-2 тис. люксів.
153. Під пологом зімкнених дібров освітленість становить:
а) 40-50 тис. люксів;
б) 20-30 тис люксів;
в) 1-2 тис. люксів.
154. У класифікації видів освітлення І. Візнера виділено:
а) верхнє, бокове, наскрізне, нижнє;
б) пряме, розсіяне, відбите;
в) усі відповіді не вірні.
155. Фотоперіодизм – це:
а) реакція рослини на добовий ритм радіації, тобто на співвідношення світлого і темного періоду доби і пристосованість до умов існування;
б) відповідна реакція рослин на освітлюваність;
в) усі відповіді вірні.
156. Фотоперіод – це:
а) спадкова риса, реакція рослини на подовження або скорочення світлового дня;
б) пристосування до умов навколишнього середовища. Яке можливо регулювати комплексом лісогосподарських заходів;
в) усі відповіді не вірні.
157. Автогенні зміни порід:
а) процес відбувається внаслідок природного розвитку деревної рослинності;
б) внаслідок забруднення навколишнього середовища;
в) стихійного явища;
г) штучного відтворення лісів.
158. Назвіть автора таксаційного методу визначення світлолюбності деревних порід:
а) М.К. Турский та В. Нікольский;
б)Я. С. Медведев;
в) І. Сурож;
г) І. Візнер;
д) В.М. Любіменко;
е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
159. Назвіть автора фотометричного методу визначення світлолюбності деревних порід:
а) М.К. Турский та В. Нікольский;
б)Я. С. Медведев;
в) І. Сурож;
г) І. Візнер;
д) В.М. Любіменко;
е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
160. Назвіть авторів фізіологічного методу визначення світлолюбності деревних порід:
а) М.К. Турский та В. Нікольский;
б)Я. С. Медведев;
в) І. Сурож;
г) І. Візнер;
д) В.М. Любіменко;
е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
161. Назвіть авторів методу етіолювання (визначення світлолюбності деревних порід):
а) М.К. Турский та В. Нікольский;
б)Я.С. Медведев;
в) І. Сурож;
г) І. Візнер;
д) В.М. Любіменк;
е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
162. Назвіть автора анатомічного методу визначення світлолюбності деревних порід:
а) М.К. Турский та В. Нікольский;
б)Я. С. Медведев;
в) І. Сурож;
г) І. Візнер;
д) В.М. Любіменко;
е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
163. Тіньовитривалість за П.С. Погребняком – це:
а) здатність деревної породи зберігати відносно високу активність фотосинтезу в умовах затінення;
б) здатність деревної породи зростати тільки в умовах значного затінення;
в) здатність деревної породи рости тільки у другому та третьому ярусах.
164. Покращання світлового режиму в лісових насадженнях шляхом поступового зрідження деревостанів сприяє:
а) світловому приросту рослин;
б) підвищенню урожаю насіння;
в) активізації процесів природного поновлення;
г) усі відповіді вірні.
165. Максимум фотосинтезу спостерігається за температурного режиму:
а)25-30ºC;
б) 5ºC і більше;
в) 45-50 ºC;
г) за любої позитивної температури.
166.Процес асиміляції у деревних порід припиняється за температури:
а)25-30ºC;
б) 5ºC і більше;
в) 45-50 ºC;
г) за любої позитивної температури.
167. Процес асиміляції у деревних порід починається за температури:
а)25-30ºC;
б) 5ºC і більше;
в) 45-50 ºC;
г) при любої позитивної температурі.
168. Ріст пагонів та листя починається за температури:
а) вище 0ºC;
б) при 6ºC;
в) 20-25 ºC;
г)за любої позитивної температури.
169. Розкриття бруньок відбувається за температури повітря:
а) вище 10ºC і ґрунту – вище 5ºC;
б) 20-25 ºC;
в) за любої позитивної температури.
170. Крайні високі температури спричиняють:
а) опал кореневої шийки, опік кори стовбура, опік листя;
б) витискання сіянців та саджанців із ґрунту, морозобійні тріщини, обмерзання квітів і зав’язі, обмерзання листя і пагонів крони;
в) усі відповіді не вірні.
171. Під впливом лісу температурний режим повітря і ґрунту:
а) не змінюється;
б) значно погіршується, наприклад, температурні екстремуми проявляються більш різко;
в) значно покращується, наприклад, крайності температур в лісі згладжуються: мінімуми і максимуми проявляються менш різко.
172. Назвіть основну причину труднощів відновлення ялини на лісовій галявині або невеликій вирубці:
неродючі ґрунти;
затінення від стіни лісу;
нестача вологи;
різкі зміни температур.
173. Де швидше розтає сніг весною:
ялинник, повнота 0,9;
березняк, повнота 0,9;
7Ял3С, повнота 0,8;
сосняк, повнота 0,9.
174. Фітоклімат лісостанів – це:
а) клімат лісостанів, обумовлений біоекологічними особливостями деревних порід, складом і формою деревостанів, їх густотою, зімкнутістю, повнотою, висотою, ярусністю, а також параметрами рельєфу;
б) клімат будь-якої ділянки, в тому разі не вкритою лісом;
в) усі відповіді вірні.
175. Вміст кисню в складі сухого повітря становить:
а) 21%;
б) 78%;
в) 0,03%;
г) 0,007%.
176. Вміст азоту в складі сухого повітря становить:
а) 21%;
б) 78%;
в) 0,03%;
г) 0,007%.
177. Вміст вуглекислого газу в складі сухого повітря становить:
а) 21%;
б) 78%;
в) 0,03%;
г) 0,007%.
178. Суха маса дерев складається із вуглецю на:
а) 10-20%;
б) 40-50%;
в) 80-90%;
г) 100%.
179. Основні джерела вуглекислоти у лісі – це:
а) лісова підстилка;
б) дихання рослин, тварин і людини;
в) лісові пожежі;
г) інші джерела.
180. Причиною помітного зниження концентрації вуглекислоти у вертикальному напрямі у лісі є:
а) споживання листям вуглекислоти для асиміляції вуглецю;
б) дифузія за вертикальним профілем;
в) горизонтальні потоки повітря;
г) інші причини 100%.
181. Чи можливо регулювати вміст вуглекислого газу:
а) не можливо, тому що цей процес не піддається контролюванню;
б) можливо прискоренням розкладу лісової підстилки;
в) усі відповіді вірні.
182. Деревні породи, які сильно пошкоджуються блискавкою:
а) тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;
б) липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;
в) вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза.
183. Деревні породи, які середньо пошкоджуються блискавкою:
а) тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;
б) липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;
в) вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза.
184. Деревні породи, які мало пошкоджуються блискавкою:
а) тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;
б) липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;
в) вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза.
185. Позитивний вплив вітру на ліс:
а) вітровал та бурелом;
б) збільшення транспірації за швидкості вітру 5м/сек і більше;
в) за швидкості вітру 2-3м/сек. спостерігається висока продуктивність фотосинтезу;
г) обпилення та розсівання насіння багатьох деревних порід.
186. Зниження швидкості вітру перед лісом спостерігається на відстані:
а) 10 висот деревостану;
б) 20-25 висот деревостану;
в) не спостерігається;
г) усі відповіді не вірні.
187. Зниження швидкості вітру за лісом спостерігається на відстані:
а) 10 висот деревостану;
б) 20-25 висот деревостану;
в) не спостерігається;
г) усі відповіді не вірні.
188. Ефект зниження швидкості вітру лісовими насадженнями використовується:
а) під час виконання рубок догляду;
б) у полезахисному лісорозведенні;
в) у лісової фітопатології та ентомології;
г) усі відповіді не вірні.
189. Джерелом вологи для рослин є:
а) атмосферні опади;
б) конденсаційні опади;
в) підґрунтові води;
г) ґрунтова волога;
д)усі відповіді вірні.
190. У лісовому ґрунті для рослин доступною є:
а) гравітаційна вода;
б) капілярна вода;
в) вода у вигляді плівки (адсорбована);
г) гігроскопічна вода.
191. Потреба деревних рослин до вологи – це:
а) кількість вологи, яка потрібна рослині для забезпечення підтримки тургору тканин, нормального ходу фізіологічних процесів, захисту від перегріву, обміну речовин між різними органами рослини тощо;
б) відношення деревних рослин до ступеню зволоження місцеоселення, тобто здатність отримати необхідну кількість вологи з ґрунту за тих чи інших умов;
в) усі відповіді вірні.
192. Вибагливість деревних рослин до вологи – це:
а) кількість вологи, яка потрібна рослині для забезпечення підтримки тургору тканин, нормального ходу фізіологічних процесів, захисту від перегріву, обміну речовин між різними органами рослини тощо;
б) відношення деревних рослин до ступеню зволоження місцеоселення, тобто здатність отримати необхідну кількість вологи з ґрунту за тих чи інших умов;
в) усі відповіді вірні.
193. Похідні лісостани, які виникають:
а) у результаті лісозмін й є тимчасовими, недовговічними та небажаними з точки зору ведення лісового господарства;
б) під час створення лісових культур;
в) під час проведення реконструктивних та ландшафтних рубок.
194. Явище лісозміни пов’язане насамперед:
а) з порушенням умов середовища внаслідок господарської діяльності;
б) з впливом кліматичних факторів;
в) з негативним впливом абіотичних та біотичних чинників.
195. За стійкістю похідних лісостанів розрізняють наступні типи лісозмін:
а) короткострокові;
б) довгострокові;
в) відносностійкі;
г) багатовікові.
196. Зворотна зміна граба на бук:
а) не можлива;
б) можлива поступова заміна граба буком в зв’язку з особливостями росту та розвитку бука;
в) шляхом створення лісових культур з домінуванням бука.
197. Зміна ялиці буком:
а) не можлива;
б) можлива поступова заміна ялиці буком в зв’язку з особливостями процесів природного поновлення та ємності екологічної ніші;
в) можлива тільки шляхом створення лісових культур з домінуванням бука.
198. Зміна порід – це:
а) процес зміни на одній і тій же площі одних деревних порід іншими;
б) процес, якій відбувається внаслідок створення лісових культур;
в) процес, який пов'язаний з природним відтворенням корінних лісостанів;
г) процес штучного відтворення лісового насадження.
199. Вчення про зміну порід розробив:
а) В.Н. Сукачов;
б) П.С. Погребняк;
в) Д.В. Воробйов;
г) Г.Ф. Морозов;
д) усі відповіді не вірні.
200. Причини зміни порід за Г.Ф. Морозовим:
а) антропогенні;
б) кліматичні;
в) абіотичні та біотичні;
г) механічні.
201. Корінні деревостани це ті, які:
а) за складом, структурою та продуктивністю в повної мірі відповідають умовам типу лісу;
б) зростають в даних умовах;
в) найбільш продуктивні.
202. Найбільша вологоємкість характерна для підстилки:
а) листяних порід;
б) хвойних порід;
в) вологоємкість підстилок листяних та хвойних порід однакова.
203. Найбільша водомісткість характерна для підстилки:
а) листяних порід;
б) хвойних порід;
в) водомісткість підстилок листяних та хвойних порід однакова.
204. Для лісостепової зони омброевапорометричний корелятив (ОК) становить:
а) <1.0;
б) >1,0;
в) =1,0.
205. Для степової зони омброевапорометричний корелятив (ОК) становить:
а) <1.0;
б) >1,0;
в) =1,0.
206. Формула водного балансу за Г.Н. Висоцьким:
а) N=A+F+V+T;
б) N=V+A;
в) W=
0,0286
T.
207. Формула водного балансу за А Баумгартнером:
а) W=0,0286 T;
б) W=2,34;
в) N=V+A.
208. Формула водного балансу за М.С.Нестеровим:
а) N=V+A;
б) N=A+F+V+T;
в) O=B+B+C+C+Г+P+Г+Ю.
209. Поняття гігротопу:
а) ділянки лісу, місцеоселення яких характеризується однаковим у своїх межах зволоженням;
б) ділянки лісу, місцеоселення яких має однакову або дуже подібну ґрунтову родючість;
в) ділянки лісу, які мають певний лісорослинний ефект та є однорідними за зволоженням та трофністю ґрунту.
210. Поняття трофотопу:
а) ділянки лісу, місцеоселення яких характеризується однаковим у своїх межах зволоженням;
б) ділянки лісу, місцеоселення яких однакову або дуже подібну ґрунтову родючість;
в) ділянки лісу, які мають певний лісорослинний ефект та є однорідними за зволоженням та трофністю ґрунту.
211. Мозаїчність лісового покрову в межах однієї кліматичної зони пояснюється тим що:
а) у таких районах внаслідок відмінності материнських гірських порід утворилися різні ґрунти;
б) тільки біологічними та екологічними властивостями деревних порід;
в) особливостями фітоклімату лісостанів.
212. Зміна механічного складу ґрунтів за однакових кліматичних умов та рельєфу обумовлює:
а) закономірну зміну лісостанів;
б) однорідність структури лісового покрову;
в) усі відповіді вірні.
213. Рельєф та його зміна у просторі обумовлює:
а) особливості поширення, склад продуктивність і ріст лісостанів;
б) однорідність структури лісового покрову;
в) усі відповіді вірні.
214. Класифікація деревних порід за глибиною укорінення передбачає розподіл на наступні групи:
а) глибоко кореневі, перехідні, поверхневого укорінення;
б) з вертикальним, горизонтальним, якірним корінням;
в) усі відповіді вірні.
215. Укажіть деревні породи, що віднесено до групи глибокого укорінювання:
липа;
ялина ;
сосна ;
дуб;
береза;
горобина;
є) бук;
модрина;
клен польовий;
і) ясен.
216. Укажіть деревні породи, що віднесено до групи поверхневого укорінювання:
ясен;
ялина;
сосна;
дуб;
береза;
горобина;
є) бук;
модрина;
клен польовий.
217. Кореневі системи деревних порід відрізняються:
а) доволі консервативною структурою, тобто незалежно від умов місцезростання не змінюють притаманні деревній породі тип, форму і розмір коріння;
б) кореневі системи деревних порід відносно пластичні і змінюють свою структуру залежно від ґрунту;
в) усі відповіді вірні.
218. Ґрунтова родючість – це:
а)здатність ґрунту забезпечити рослини вологою і елементами живлення;
б) сукупність трофотопу та гігротопу;
в) усі відповіді вірні.
219. За глибиною ризосфери ґрунти розподіляються на:
а) дуже глибокі, глибокі, середні, мілкі, підвісні;
б) не розподіляються.
220. Потреба деревних порід до ґрунту – це:
а) кількість мінеральних елементів, яку дістає порода з ґрунту в тому чи іншому віці, за тих чи інших умов клімату;
б) вміст мінеральних елементів у ґрунті;
в) родючість ґрунту.
221. Деревні породи залежно від вибагливості до ґрунту поділяються на:
а)оліготрофи, мезотрофи, мегатрофи;
б) ксерофіти, мезофіти, гігрофіти;
в) усі відповіді вірні.
222. Вибагливість деревних порід до ґрунту – це:
а) спроможність деревної породи брати необхідну для росту і розвитку кількість елементів живлення з ґрунту;
б) відповідність деревних порід до родючості ґрунту;
в) пристосованість до умов місцезростання.
223. Зміна бука грабом найчастіше відбувається після:
а) суцільних рубок внаслідок більш рясного плодоношення граба;
б) не відбувається;
в) не є природною і можлива тільки за умови створення лісових культур.
224. Укажіть солевитривалі деревні породи:
ялівець;
груша лісова;
сосна звичайна;
дуб звичайний;
граб;
бук;
є) біла акація;
тополя біла і Болле;
клен явір;
і) абрикоса;
к) ялиця.
225. За ступенем засоленості ґрунти класифікують на:
а) солончакові ( вміст солі 2-3%), сильно засолені (1, 2-2%), середньо засолені (0,3-0,6%), незасолені (менше 0,2%);
б) сильно засолені (1, 2-2%) та %), незасолені (менше 0,2%);
в) подібна класифікація відсутня.
226. Гуміфікація – це:
а) дуже складний процес, якій здійснюється в результаті деструкції початкових компонентів підстилки ґрунтовою мезофауною і мікроорганізмами на прості сполуки, також внаслідок синтезу органічних сполук і утворення гумусових речовин.;
б) процес руйнування опаду та утворення лісової підстилки;
в) усі відповіді не вірні.
227. Розрізняють наступні типи лісових підстилок:
а) мор, мулль, модер;
б) лісова, не лісова;
в) подібний розподіл відсутній.
228. Мікотрофність деревних порід –це:
а) ступінь пристосованості даного виду вищої рослини до кореневого живлення за допомогою мікоризного гриба;
б) наявність грибної мікоризи в лісовому насадженні;
в) явище, яке зустрічається дуже рідко та не характерно для деревних порід.
229. Укажіть деревні породи, що є облігатними мікотрофами:
ялівець;
груша лісова;
сосна звичайна;
дуб звичайний;
граб;
бук;
є) біла акація;
тополя біла і Болле;
абрикоса;
і) ялиця.
230. Зміна берези та осики ялиною відбувається внаслідок:
а) виконання суцільних рубок;
б) виконання рубок догляду;
в) виконання вибіркових санітарних рубок;
г) розвитку природного сукцесійного ряду, де м’яколистяні породи є необхідною умовою успішного відтворення ялинників.
231. Зміна сосни березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок:
а) виконання суцільних рубок та відсутності певних лісогосподарських заходів спрямованих на відтворення сосни;
б) виконання рубок догляду;
в) виконання вибіркових санітарних рубок.
232. Зміна дуба осикою найчастіше відбувається після:
а) виконання суцільних рубок дубових деревостанів з домішкою осики;
б) рубок догляду;
в) виконання вибіркових санітарних рубок.
233. Зміна дуба грабом найчастіше відбувається після:
а) виконання суцільних рубок дубових деревостанів без штучного поновлення дуба та належного догляду за наявним підростом дуба;
б) рубок догляду в молодняках з домінуванням супутньої породи;
в) створення лісових культур з домінуванням дуба.
234. Зворотна зміна граба на дуб:
а) не можлива;
б) можлива, але тільки за умови спів падіння року рясного плодоношення дуба з комплексом сприятливих екологічних чинників;
в) шляхом створення лісових культур з домінуванням дуба.
235. Межа розповсюдження лісів пов’язана з посушливістю клімату, визначається як:
а) лісова термохора;
б) лісова ксерохора;
в) лісова омброхора.
236. Для лісової зони омброевапорометричний корелятив (ОК) становить:
а) <1.0;
б) >1,0;
в) =1,0.
237. Гідротермічний коефіцієнт Д.В. Воробйова визначають за наступною формулою:
а) W=R/T-0.0286 T;
б) N=A+F+V+T;
в) M=gjHN;
г)
.
238. Основні ознаки, що використовуються під час візуального оцінцювання світлолюбності деревних порід:
а) середній діаметр, середня висота та повнота насадження;
б) склад, форма та походження лісостану;
в) густота облистнення дерев, ступень освітлення поверхні ґрунту під наметом деревостану, очищення стовбурів від гілок та сучків, ступінь пригнічення підросту під пологом деревостану, швидкість природного зрідження деревостану;
г) особливості просторової структури деревостану.
239. Теплолюбність рослини – це:
а) здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1ºC – 6 ºC);
б) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;
в) здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури;
г) вимогливість деревних порід до тепла у вегетаційний період.
240. Холодостійкість теплолюбних деревних порід – це:
а) здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1ºC – 6 ºC);
б) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;
в) здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури.
241. Морозостійкість деревних порід – це:
а) здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1ºC – 6 ºC);
б) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;
в) здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури.
242. Зимостійкість деревних порід – це:
а) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;
б) здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури;
в) здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури.
243. Назвіть основні типи заморозків:
а) адвентивні, радіаційні, адвентивне-радіаційні;
б) зимні, весняні, літні, осінні;
в) усі відповіді вірні.
244. Назвіть деревні породи, які можуть бути пошкоджено сніголамом:
а) сосна звичайна, модрина європейська, береза пухнаста;
б) ялина європейська, ялиці біла, ліщина звичайна;.
в) бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика.
245. Лісова типологія – це розділ:
а) лісознавства, лісової екології, який вивчає закономірності формування лісостанів за умов певного грунтово-гідрологічного і кліматичного середовища;
б) лісівництва, який вивчає особливості проведення заходів з вирощування лісу, підвищення його продуктивності та стійкості;
в) лісокультурної справи, який спрямовано на створення лісових культур залежно від комплексу абіотичних чинників та розробку системи агротехнічних заходів;
г) усі відповіді невірні.
246. Вперше класифікація лісових насаджень за умовами місцеоселення була застосована:
а) Г.М. Висоцьким, В.М.Сукачовим, В.І. Вернадським;
б) І.І. Гуторовичем, П.П. Серебрениковим, Н.К. Генко;
в) М.М. Орловим С.С. Пятницьким, М.О Ткаченко;
г) М.В. Третьяковим, О.В. Тюріним, І.С. Мелеховим.
247. Початковою точкою виникнення лісової типології була:
а) ідея "типів насаджень", яка зародилась у практиці лісівництва та лісовпорядкування;
б) ідея класифікації екологічних чинників, яка була однією з важливих умов вивчення природи лісу;
в) ідея "цільового" вирощування лісу з урахуванням особливостей навколишнього середовища, або умов "екологічної ніші".
248. Початок розвитку лісової типології як науки та формування "нового", якісного етапу, щодо пізнання природи лісу пов’язано з роботами:
а) таксаторів Н.К. Генко, І.І. Гуторовича, П.П. Серебреникова;
б) Г.Ф. Морозова : «До питання про типи насаджень» та «Про типи насаджень та їх значення в лісівництві»;
в) чисельними роботами та дослідженнями засновників Української школи лісової типології П.С. Погребняка, Д.В. Воробьева та Б.Ф. Остапенко.
249. Під типом насадження Г.Ф. Морозов розумів:
а) сукупність насаджень, об’єднаних в одну широку групу спільністю умов місцевиростання або грунтово-гідрологічних умов;
б) сукупність, або синтез ділянок однорідних за трофністю та вологістю ґрунту;
в) сукупність насаджень, об’єднаних в одну широку групу спільністю морфологічних ознак, в першу чергу спільністю комплексу лісівничо-таксаційних показників.
250. Класифікація дібров за Г.Ф. Морозовим включає наступні поняття:
а) сухі сугруди та груди, свіжі сугруди та груди, вологі сугруди та груди, сирі сугруди та груди;
б) діброви з темно-сірими багатими лісовими ґрунтами, діброви на сірих та світло-сірих лісових суглинках, діброви на солонцюватих ґрунтах, діброви на солонцях, діброви на алювії та делювії;
в) усі відповіді невірні.
251. Таксони районування за Г.Ф. Морозовим, які є обов’язковою складовою класифікації:
а) географічна область, географічна підобласть, лісовий масив;
б) лісотипологічна область, лісотипологічний район, сектор;
в) зона, провінція, підпровінція, район;
г) усі відповіді вірні.
252. У типологічної системі лісів Г.Ф. Морозова найнижча таксономічна одиниця:
а) географічна зона, яка визначається кліматом;
б) тип лісового масиву, який являє собою ландшафтно-геоморфологічну частину зони;
в) тип насаджень, який визначається за грунтово-гідрологічними умовами і рельєфом у межах лісового масиву;
г) усі відповіді вірні.
253. Лісорослинне районування А.А, Крюденера передбачало виділення на європейській території тодішньої Росії:
а) хвойних лісів холодної зони, мішаних лісів помірного клімату, вологих лісів теплого помірного клімату;
б) лісів Полісся, лісів Лісостепу, лісів Північного степу, лісів Південного Степу, лісів гірського Криму, лісів Українських Карпат;
в) степової, пристепової, лісостепової, дерново-підзолистої, підтундрової та арктично-альпійскої зони.
254. Крюденер А.А. вважав, що основою типів насаджень є:
а) рослинне угруповання, утворене за певного клімату і грунтових умов, яке без втручання людини має більш-менш константний характер;
б) сукупність, або синтез ділянок однорідних за трофністю та вологістю ґрунту;
в) сукупність насаджень, об’єднаних в одну широку групу спільністю морфологічних ознак, в першу чергу спільністю комплексу лісівничо-таксаційних показників.
255. Класифікація типів насаджень за А.А. Крюденером складена у вигляді двомірної системи координат, де представлено два ряди:
а) зволоження та петрографічний ряд;
б) зволоження та трофності;
в) гігротопів та трофотопів;
г) усі відповіді вірні.
256. Засновниками української школи лісової типології є:
Г.Ф Морозов;
А.А.Крюденер;
Є.В. Алексеев;
П.С. Погребняк;
Д.В. Воробйов;
Б.І.Остапенко;
є) усі відповіді невірні.
257. Тип лісу за Є.В. Алексеевим є:
а) сукупність лісових ділянок, подібних за кліматом і грунтово-гідрологічними ознаками, схожих за складом, а часто і за покриттям основних рослинних угруповань, які наділено однаковими лісівничими рисами, а тому допускають застосування одних і тих же заходів з метою поновлення та вирощування лісу;
б) сукупність, або синтез ділянок однорідних за трофністю та вологістю ґрунту;
в) сукупність насаджень, об’єднаних в одну широку групу спільністю морфологічних ознак, в першу чергу спільністю комплексу лісівничо-таксаційних показників;
г) усі відповіді невірні.
258. Форми типів лісу за Є.В.Алексєєвим – це:
а) ділянки з насадженнями, різними за структурою лісового покриву;
б) сукупність однорідних лісостанів, об’єднаних однаковим походженням, формою і складом, що відповідає сучасному типу лісостану;
в) корінні та похідні деревостани;
г) усі відповіді вірні.
259. Класифікація типів лісу Є.В. Алексєєва сформовано в системі:
а) двох провідних координат: родючості і вологості ґрунту з поділом типів на суходільні та типи лісу "по мокрому";
б) двох провідних координат: вологості та температурного забезпечення кліматопа;
в) двох провідних координат: трофності та вологості ґрунту.
260. Головним критерієм типу лісу за Є.В. Алексєєвим є визнання:
а) рослинності;
б) грунтово-гідрологічних умов;
в) кліматичних умов.
261. Класифікація типів лісу Є.В. Алексєєва була розроблено для:
а) лісів України і Росії;
б) лісів лівобережної України;
в) лісів правобережної України.
262. Класифікація типів лісу В.Н. Сукачова представлена у вигляді:
а) едафічної сітки;
б) едафо-климатичної сітки;
в) еколого-фітоценологічних рядів.
263. У класифікаційних схемах типів лісу за В.Н. Сукачовим обов’язково враховують:
а) особливості рельєфу, механічний склад ґрунту та ступінь його зволоження;
б) родючість та ступінь зволоження ґрунту;
в) родючість, вологість та характер зволоження ґрунту.
264. Найменування типів лісу в класифікації В.Н. Сукачова надається:
а) на підставі домінування рослин едіфікаторів деревостану та надґрунтового покриву, іноді робляться виключення з метою більш чіткого оцінювання типу лісу;
б) складається з назви едатопу, до якої додаються у вигляді прикметників похідні назви порід, які утворюють характерну домішку в складі корінного лісостану;
в) частіш за все використовують народні назви типів, які було неодноразово перевірено практикою ведення лісового господарства з початку утворення лісової типології як науки про природне різноманіття лісу.