3. Назва видання

Загальні вимоги. Стандарт забороняє випуск видання без назви чи з малоінформативною назвою, шо визначає тільки вид або підвид видання ("Каталог", "'Праці", "Путівник" тощо), вимагаючи доповнювати таку назву назною організації, що відповідає за випуск видання. Наприклад Бюлетень Національного банку України.

Головна вимога —точність назви, бо інакше автор може сприйняти видання не за те, яким воно є насправді.

На титульному аркуші книжки, що вийшла в 1990 р., було, наприклад, надруковано:

Рейнер Марія Рильке

Борис Пастернак

Марина Цвєтаєва

ЛИСТИ 1926 РОКУ

Такий заголовок може означати тільки одне, у цій епістолярній збірці листи, відправлені трьома авторами протягом 1926 року. Насправді ж у ній було надруковано лише листування в зазначеному році між ними і деякі листи інших близьких їм людей. Отже, книжку доцільно було б назвати: Листування 1926 року.

Або ж, про що може розповісти читачеві назва книги "Довженко-публіцист" без зазначення автора. Чи це збірник творів про Олександра Петровича, чи збірка публіцистичних творів самого Довженка. Може бути й те, й інше. Із анотації та змісту випливас, що це — саме збірка публіцистичних творів О.Довженка. Однак про це читач може дізнатися, лише прочитавши анотацію. Ясна річ, видавництво мало б зазначити О.П. Довженка як автора книжки і назвати її "Збірка публіцистичних творів".

Громіздкі заголовки досвідчені видавці та автори розділяють на основні заголовки і підзаголовки.

Форма наведення назви. Назву видання наводять на титульному аркуші в тому вигляді, як вона встановлена або затверджена автором чи видавцем. Види назв. Розрізняють такі види:

1. Основна назва — назва, що відображає зміст твору (видання), розмішується першою та виділяється графічно і поліграфічними засобами.

2. Інша (друга) назва — друга назва твору (видання), граматично не пов'язана з першою. Інша назва містить відо-що пояснюють чи уточнюють основну назву, Наприклад:

Т. Захарченко, Н.Земзюліна, О.Нестеров

У поході за волею

СЕЛЯНСЬКО-ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У 1919 РОЦІ

Обидві назви рівноправні, якщо не вважати перевагу наведеної першою.

Проста назва — назва із одного речення.

Складна назва — назва із двох та більше речень, розділених крапкою, коли не розпочинають з нового рядка

Альтернативна назва — друга частина основної назви видання, що з'єднана з першою частиною сполучником чи (“або") в значенні "тобто" і яку, коли назву складають малими літерами, розпочинають з великої літери, а сполучник відокремлюють від першої частини комою- Наприклад: Утоплена, або Русалчина лчина ніч (М.Старицький).

Спльна назва — назва багатотомного чи серіального видання, зазначена у всіх томах / випусках.

Паралельна назва — основна назва іншою мовою і іншій графіці, що наведена поруч із назвою мовою видання.

Назва-цитата -- назва, яка є дослівним уривком з будь-якого твору і яка образно передає суть видання (твору). Таку назву беруть у лапки, позначаючи пропущені слова або незакінченість цитати трьома крапками. Це підкреслює запозичення назви.

Незакінчена назва — назва, що закінчується трьома крапками, які вказують на незавершеність речення.