
- •1.Становлення політології як науки
- •2.Предмет парадигми. Структура політології.
- •1,Сутність політики.
- •2,Структура та фун-ї політики.
- •3,Різновиди політики.Обєкти та суб’єкти.
- •1)Феномен влади, функції влади, об’єкт , суб’єкт, структура.
- •Тема 8 Політична еліта та політичне лідерство
- •Тема 9: Політичні процеси
- •Види політичного процесу:
- •Форми перебігу політичних процесів:
- •Типи модернізації:
- •Види конфліктів:
- •Стадії політичного конфлікту
- •Типи політичних криз:
- •Кризові моделі розвитку конфлікту:
- •Методи розв’язання військових конфліктів:
- •Способи розв’язання політичного конфлікту:
- •Типи виборчої системи:
- •10.2. Типи політ. Культури:
Типи виборчої системи:
Мажоритарна виборча система – депутатські місця в конному окрузі дістаються кандидатові, який зібрав встановлену більшість голосів; види:
абсолютної більшості 50%+1 голос;
відносної більшості;
система кваліфікованої більшості.
Переваги:
порівняльна легкість формування уряду і його стабільності;
формування стійких зв’язків між виборцями і депутатами
Недоліки: не відображає реальної розстановки соціально-політичних сил в Україні, уможливлює ситуацію коли значне число виборців залишається без свого представника в парламенті.
Пропорційна виборча система – вибори відбуваються за партійними списками і розподіл мандатів між партіями пропорційно до кількості голосів набраних в межах виборчого округу.
Види списків для голосування:
тверді списки;
напівтверді списки;
вільні списки.
Переваги: представництво партій у виборних органах відбувається відповідно до їх реальної популярності серед виборців.
Недоліки: відносна менша стабільність уряду дії якого часто непослідовні і суперечливі, можливість включення до партійних списків непопулярних людей.
Проблема виборчого бар’єру – для того щоб побороти недоліки партійне дроблення парламенту встановлюється виборчий бар’єр.
Ізраїль – 1%, Данія – 2%, Швеція – 4%, Росія, Німеччина – 5%, Туреччина – 10%, Україна – 5%
Змішана – коли застосовують різні модифікації мажоритарної і пропорційної.
Консенсусна (використовують ООН) – кожен виборець отримує бюлетень з кандидатами, напроти виборця ставлять бали (від 5 до 1) визначаються переможці за сумою балів.
Куріальна – використовують для держав з програмою забезпечення представництва в парламенті, нечисленних етнічних, соціальних та демографічних груп. Для кожної курії встановлюється норми представництва (Нова Зеландія, Зімбабве, Фіджі)
10.1. Політична культура – явище,зумовлене історичним досвідом,система відносно стійких цінностей, настанов або переконань,що визначають поведінку суб’єктів політичних відносин.
Функції політичної культури:
Ідентифікаційна
Політ. соціалізації та адаптації
Інтегративна
Комунікативна
Регулятивна
Політ. орієнтації
Структура політичної культури:
1)Нормативний елемент (накопи чений політ. досвід,напр.,політ. міф,пол. стереотип,пол..символи)
2)Ціннісний елемент(політ. свідомість, напр.. знання, переко нання,настанов…)
3)Поведінковий елемент(моделі політ. поведінки,напр. політ. участь та політ. неучасть).
Політичний досвід - накопичений протягом істори чного розвитку суспільства досвід,який має в собі соціальні норми – звичаї, традиції, релігійні, моральні та правові норми.
Політичні символи – знаки,які виконують комунікативну функцію між суб’єктами політичних відносин,напр.. дер жавна символіка(герб,гімн) наочно – агітаційні символи (листівки,бігборди), умовно – графічні символи(медалі,грамоти Політична свідомість – система політичних знань,переконань людей, на підставі яких формуються певні політичні орієнтації по відношенню до політичних систем та формування моделі політичної поведінки.
Політичний стереотип – спрощене схематичне уявлення про політичний об’єкт.
Політичний міф – стійкий, помилковий, некритичний, емоційно – забарвлене уявлення про політичні явища,події та процеси.
Структура політичної свідомості:
Політичні знання
Пол..цінності
Пол..переконання
Пол. орієнтації
Ідеологія – система політичних, правових,релігійних,філософських, уявних поглядів та ідей, які показують світогляд, інтереси,ідеали людей,соц..груп, пол..партій,громад. організацій та суспільства в цілому.
Політична поведінка – взаємодія соц. суб’єктів і політ. системи.
Форми пол. поведінки:
1)політ. участь
2)пол..неучасть(абсентеїзм)
Класифікація політ. поведінки:
1)ортодоксальна участь(дії,що забезпечують установлене функціонування політ. системи (голосування,лобізм,мітинги..)
2)неортодоксальна(не функціоновані законом дії спрямовані проти політ системи(байкоти,страйки)
3)політ. злочини(політ д-сть з використанням нелегітимної сили(тероризм,війни,революції..)
Політична участь(Мілбрайт):
1)конвенційна(легальна) – робота в політ. партії
2) не конвенційна – страйк, бунт..
Протесні форми: демонстрації, страйк,бунт,абстракція, бойкот, тероризм, політ. хеппінінг, анекдот ,абсентеїзм.