- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
23. Українське козацтво як культурний феномен.
Яркой исторической страницей в становлении и развитии культуры, национальной системы образования и воспитания в Украине период Казацкой эпохи. Как отмечает Грушевский, период существования Запорожской Сечи - это самый яркий и самый интересный период украинской истории.Украинское казачество - это социальное, политическое, государственное, психологическое, педагогическое и культурно-историческое явление. Деятельность казаков была многогранной - как защитников разоренных прав народа, победоносных воинов, свободолюбивых граждан, политических и государственных деятелей, заботливых хозяев земли, опытных земледельцев, творцов высокого искусства, мудрых воспитателей. Много казаков стали ведущими политическими и государственными фигурами в истории родного народа.Эпоха казачества создала многогранную, глубокую духовность, ставшей гордостью украинской культуры. Казачество сформировалось как аристократия национального духа, высоконравственный элита нации. Патриотизм и храбрость были мощным стимулом к государственно, свободного и независимого жизни.У многих народов Запорожская Сечь ассоциировалась со школой рыцарства. Право называться казаком считалось почетной наградой не только среди украинского.Благодаря главным принципам - свободы, равенства, братства, православной веры, защиты слабых от сильных, борьбы с неверными, состав запорожского войска составлял единое и нераздельное общность, сплоченную и грозную силу для врагов. Настоящий цвет казачества составляли очень сильные и хорошо физически сложены люди.Казаки отличались набожностью, заботясь о святости православной веры, создали и обустроили протяжении своего исторического бытия много церквей и часовен. Большой процент образованных и воспитанных людей Сечи готовила Киевская духовная академия, сечевые, монастырские и церковно - приходские школы.По инициативе Петра Конашевича-Сагайдачного запорожские казаки оказывали материальную поддержку братскому движению. Вместе со своим войском П.Сагайдачний вступает (1620) в Киевское братство, что свидетельствует о большой участие Сечи в общественно-политической и культурной жизни Украины.Заботясь об интеллектуальном развитии казаков, центры образования были созданы на запорожских землях-паланках и в крепостях Сечи, в которых обучали письму, церковному пению, чтению, музыке. Такие школы существовали при всех церквях на Сечи, их деятельность была направлена на формирование мировоззрения, морали, этики, музыкальной грамоты. О высоком уровне образования в Украине казацкой Сутки Павел Халебский пишет: "В стране казаков все дети умеют читать, даже сироты".Под влиянием казачества и православной церкви в конце XVI ст. рождается украинской борокко в стиле традиций народного искусства, что произошло в архитектуре, живописи, музыке, литературе.Конституция Пилипа Орлика (1710) - уникальный феномен европейской и мировой политической, государственной и правозащитной мысли