- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
Во второй четверти III тыс. до н.э. на территории Украины начался бронзовый век. Его особенность - существенное распространение изделий из бронзы - первого искусственно созданного человеком металлического сплава меди с оловом. Бронзовый век в Украине - завершающая стадия первобытнообщинного строя.Киммерийцы - племена, вторгшиеся в Закавказье во второй половине VIII и завоевали некоторые районы Малой Азии в VII в. до н. э. Также условное название доскифского народов Северного Причерноморья эпохи железа. Материальная культура, хозяйство и быт киммерийцев известны главным образом за захоронениями, которых насчитывается около сотни. Ведя кочевой образ жизни, киммерийцы не оставили долговременных поселений. Киммерийцы производили как простое стальное железо, так и высоко углеродистую сталь, а кузнецы хорошо владели основными приемами своей профессии. В широком употреблении были бронзовые, реже золотые и стеклянные украшения, глиняная и металлическая посуда.Искусство киммерийцев мало прикладной характер. Хорошими орнаментами они украшали рукоятки кинжалов, детали уздечек, посуду. Производили и скульптуры-статуи, изображавшие воинов.Скифы - название, применялся к группе народов, обитавших в Восточной Европе в эпоху античности. Позже, начиная с эпохи Великого переселения народов, слово «скифы» использовалось в греческих источниках для наименования всех совершенно разных по происхождению народов, населявших евразийские степи и северное Причерноморье: в источниках III-IV веков нашей эры «скифами» часто называются и германоязычных готы, в более поздних византийских источниках скифами назвали восточных славян, тюркоязычных хазар и печенегов.Предметы, декорированные в зверином стиле: обкладки колчанов и ножен, рукоятки мечей, детали уздечного набора, бляшки, ручки зеркал, пряжки, браслеты, гривны и т. д.Наряду с изображениями фигур животных на них встречаются сцены борьбы зверей.Несомненный признак скифской принадлежности того или иного изделия - особый способ изображения животных, так называемый скифский звериный стиль. Животные всегда изображаются в движении и сбоку, но обращенной в сторону зрителя головой.У скифов первыми среди народов континента конница стала действительно основным видом войск, численно преобладали над пехотой.Во втором веке до н. э. скифское военное искусство устарело. Скифам наносят поражение фракийцы, греки и македонцы.Сарматы - общее название кочевых скотоводческих ираноязычных племен (IV в. До н. Е.. - IV вв. Н. Е.)., Что населявших степные районы от Южного Урала и Западного Казахстана до Дуная.Образ животных, особенно барана, занимал вглавное место в религиозно-культовых представлениях сарматов. Часто барана изображали на ручках сосудов, мечей. Баран был символом «небесной благодати» у древних народов. Также у сарматов был распространен культ предков.Ли не единственными памятниками тысячелетнего пребывания сарматов являются многочисленные курганы, достигающие порой 5-7 метров в высоту.Некоторые историки предполагали, что сарматы являются основными предками восточных и южных славян, но эта теория отвергнута большинством ученых, которые указывали на явные отличия культуры сарматов от культуры древних славян. Вероятно, сарматы были зороастрийцами (вера иранских племен), и их поклонение огню - солнцу передалось восточно-славянским народам (перунизм).