58. Навчальний план та навчальна програма системи освіти дошкільників з вадами слуху.

Графік організації освітнього процесу.

Терміни	Зміст роботи
1-15 вересня	Діагностика психічного розвитку дітей. Заповнення дефектологічних карт документація дефектологічного кабінету
15 вересня - 15 травня	Фронтальні, підгрупові, індивідуальні заняття за розкладом
	Моніторингова діагностика психічного розвитку дітей
15 травня - 31 травня	Підсумкова (моніторингова) діагностика психічного розвитку дітей. Заповнення документації.

В процесі навчання використовуються різні форми організації дефектологічних занять : індивідуальні, підгрупові і фронтальні.

Найбільша результативність в навчанні дітей в середній групі досягається на заняттях з одним-двумя дітьми (у перші два місяці навчання). Це пояснюється тим, що діти набагато краще сприймають новий матеріал тоді, коли він звернений безпосередньо до кожного з них.

Індивідуальна форма роботи в перші місяці навчання є найбільш ефективною, тривалість занять складає 10-15 хвилин. Через два місяці діти об'єднуються в підгрупи з двох-трьох чоловік, а час занять збільшується до 15-20 хвилин.

У другому півріччі, коли діти вже навчаться активно вслухуватися в мову дефектолога і виконувати його звернення, прохання, інструкції, що відносять до невербальних і вербальних завдань, склад підгруп включає 4-5 чоловік.

У старшій і підготовчій групах фронтальні заняття розділені на 3 періоди.

У старшій групі проводяться фронтальні заняття по розвитку елементарних математичних представлень 2 рази в тиждень, фронтальні заняттю по ознайомленню з навколишнім світом і розвитку мови - 2 рази в тиждень.

У підготовчій групі проводяться фронтальні заняття по розвитку елементарних математичних представлень 2 рази в тиждень, фронтальні заняттю по ознайомленню з навколишнім світом і розвитку мови - 2 рази в тиждень.

62. Принципи навчання мови і мовлення дошкільників з вадами слуху.

На початок навчання в спеціальному дитячому саду глухі діти, з якими не проводилася підготовча робота, як правило, не мають словесної мови навіть на рівні віднесеного лепету. При цьому відзначаються млявість м'язів апарату артикуляції і поверхневе мовне дихання. Спілкування дітей з навколишніми дорослими (головним чином, з матір'ю) здійснюється за допомогою предметних дій і окремих вказівних жестів.

Іноді своє відношення до того, що оточує діти виражають голосовими реакціями: емоційними криками, сміхом або плачем. Мова ж оточення виявляється недоступною для розуміння ненавчених глухих дітей і спонтанно, поза спрямованим навчанням, не розвивається.

Принципи навчання полягають:

• у координуванні усієї роботи по формуванню у глухих дітей словесної мови;

• у впорядкуванні і приведенні в систему усіх засвоюваних в конкретних мовних умовах засобів спілкування;

• у планомірному розвитку значень слів і цілих висловлювань;

• у встановленні послідовності і певного співвідношення форм мови на усіх роках навчання;

• у відробітку конкретних мовних дій і розвитку різних видів мовної діяльності (говору, слухання, читання, листа, дактиліровання, слухо-зорового сприйняття).

68. Характеристика роботи. Гільбух, Георгієвська "Розвивайте розум дітей".

69.Зв”язокдошкільної сурдопедагогіки з іншими науками

1. Блок медико-біологічних дисциплін.

Науковою основою сурдопедагогіки є відомості з фізіології людини, в т.ч. фізіології аналізаторів та ВНД про закономірності формування умовно-рефлекторних зв’язків, діяльність різних аналізаторів і їх роль у психічному розвитку дитини.

Дані отоларингології, сурдології, аудіології містять необхідну інформацію про стан слуху дитини: причини, час і характер ураження слухового аналізатора, ступінь зниження слуху, а також дають можливість обґрунтувати способи і методи дослідження слуху, підходи до класифікації вад слуху.

Сурдотехніка займається вдосконаленням різноманітних технічних засобів компенсації вад слухового сприйняття (слухові апарати, засобі візуального і тактильно-вібраційного контролю).

Дані невропатології та психопатології важливі для диференційної діагностики вад слуху, уточнення характеру первинних і вторинних відхилень у розвитку дитини.

2. Блок психолого-педагогічних дисциплін.

Зв’язок із загальною та віковою психологією надає знання про закономірності психічного розвитку дитини, зокрема особливе значення має теорія слухового сприйняття.

Сурдопсихологія – відомості про психологічні особливості розвитку дітей з вадами слуху.

Загальна, дошкільна, шкільна педагогіка – основні принципи та категорії навчання і виховання дітей.

Враховуються досягнення інших галузей спеціальної педагогіки – логопедії, тифло-, олігофренопедагогіки.

3. Блок лінгвістичних дисциплін.

Тісний контакт з лінгвістикою та психолінгвістикою дає розуміння закономірностей будови мови як системи, дозволяє визначити механізми мовленнєвого порушення при слуховій депривації, уточнити його структуру.

70.Розвиток мови і мовлення в різних видах діяльності дошкільників з вадами слуху.В цілях реалізації завдань мовного розвитку глухих дошкільників передбачаються різні умови, в яких забезпечується робота над мовою :а) мовний розвиток дітей в побутовій діяльності, в ході виконання режиму дня (підготовка до сну, їда, прогулянки, усі моменти по організації самообслуговування і т. п.);б) мовний розвиток в процесі ознайомлення з тим, що оточує і оволодіння різними видами діяльності на спеціальних заняттях (гра, образотворча діяльність, праця, фізичне виховання і т. п.);

в) навчання різним видам мовної діяльності, робота по засвоєнню значень слів і фраз, відробіток звуко-буквеної структури засвоєних мовних засобів в процесі спеціально організованих спостережень над мовним матеріалом на заняттях по розвитку мови;г) збагачення і розвиток сенсорної бази для сприйняття мови і відробіток її звукової сторони на фронтальних і індивідуальних заняттях по розвитку слухового сприйняття і навчанню вимові;д) закріплення засвоєних мовних навичок і засвоєння нових мовних засобів (слів, фраз, звуків) в умовах сім'ї (відповідно до рекомендацій і завдань педагогів).

71. Характеристика роботи. Лебедева, Лифанов "Если ребенок плохо слышит".

72.Теоретичні підходи Носкової до навчання дошкільників з вадами слуху.

Корінні перетворення всіх сфер життя суспільства зажадалинагальної потреби глибокого переосмислення сформованої системивиховання та освіти підростаючого покоління. Безперервна освітамає стати невід'ємною частиною способу життя кожної людини. Всебічнорозвиток особистості, максимальна реалізація здібностей кожного - головнайого мета. Реалізація цієї високої мети передбачається в школі якпочаткової щаблі становлення особистості, формування науковогосвітогляду, ідейної зрілості, політичної культури. Саме в школіповинні закладатися такі якості громадянина як соціальнавідповідальність, самодисципліна, повага до закону, розвиватися навикисамоврядування. Перед сучасною школою стає завдання переглядуутримання, вдосконалення методики та організації виховної роботи,здійснення комплексного підходу до справи виховання.

Необхідність здійснення комплексного підходу до виховання знайшлопевний розвиток в теорії і практиці Носкової. Так, останнім часом в теорії педагогіки комплексний підхід до виховання отримавобгрунтування як один з провідних принципів виховання. Немає сумніву в тому,що найближчим часом отримають розробку теоретичні основи комплексногопідходу у зв'язку зі створенням цілісної системи безперервної освіти. Узв'язку з викладеним виникла нагальна необхідність науковогообгрунтування комплексного підходу до спеціально організованого виховання інавчання дітей з вадами слуху.