- •1.Розвиток мови і мовлення дошкільників з вадами слуху.
- •2. Типове положення та інструкція про спеціальні дошкільні заклади.
- •8. Значення діагностичної характеристики дитини дошкільного віку.
- •9. Розумове виховання дошкільників з вадами слуху.
- •10. Розвиток дошкільної сурдопедагогіки на сучасному етапі.
- •17. Характеристика програми навчання і виховання глухих дошкільників нді дефектології (програма Носкової).
- •5. Сенсорне виховання дошкільників з вадами слуху.
- •16. Характеристика роботи. Пфафенродт, Власова «Фонетическая ритмика» 1989.
- •19. Методи дошкільної сурдопедагогіки
- •27. Характеристика роботи. Сборник «Пути обучения речи» 1960
- •26. Види мовлення, їх характеристика дошкільників з вадами слуху.
- •32. . Зміст, умови і засоби розумового виховання дошкільників з вадами слуху.
- •41. Види планів та їх характеристика
- •42. Методи навчання і виховання дошкільників з вадами слуху.
- •43. Анамнез. Його значення до навчання та виховання дошкільників з вадами слуху.
- •34Характеристика змісту навчання та виховання дошкільників з вадами слуху.
- •37.Наступність навчання у спеціальному дошкільному закладі та спеціальній школі.
- •43. Зміст навчання і виховання дошкільників з вадами слуху.
- •39. Зміст ознайомлення з оточуючим дошкільників з вадами слуху.
- •40. Наукові погляди Ярмаченка м.Д. Щодо навчання та виховання дітей з вадами слуху.
- •46. Наукові погляди та підходи г.Л.Вигодської.
- •51. Характеристика роботи «Хрестоматия по истории дошкольного воспитания глухонемых детей» под. Ред.. Добровой а.Н.
- •64. Умови фізичного виховання дошкільників з вадами слуху
- •54. Вимоги до території та приміщення дошкільних закладів.
- •55. Теоретичні підходи Леонгард е.І. Щодо навчання дошкільників з вадами слуху.
- •56. Теоретичні підходи до навчання і виховання дошкільників з вадами слуху.
- •57. Особливості фізичного розвитку дошкільників з вадами слуху.
- •58. Навчальний план та навчальна програма системи освіти дошкільників з вадами слуху.
- •Графік організації освітнього процесу.
- •62. Принципи навчання мови і мовлення дошкільників з вадами слуху.
- •73. Завдання фізичного виховання дошільників з вадами слуху.
- •60.Характеристика работы Леонгард э.И. «Развитие слухового восприятия формирования произношения у глухих школьников»
- •61. Корекційний шлях навчання мови дошкільників з вадами слуху.
- •62. Методи навчання дошкільників з вадами слуху
- •63. Засоби фізичного виховання дошкільників з вадами слуху.
10. Розвиток дошкільної сурдопедагогіки на сучасному етапі.
Розвиток дошкільної сурдопедагогіки на сучасному етапі – характеризується реформуванням системи спеціальної освіти, оновленням змісту та науково-методичного забезпечення спеціальної освіти дітей зі зниженим слухом; ґрунтовними науковими дослідженнями особливостей розвитку та корекційно-розвивального впливу процесу навчання та виховання на таких дітей різних вікових категорій.
Провідними для сурдопедагогів-науковців на цьому етапі стали сучасні підходи до навчання дітей зі зниженим слухом: орієнтація на ефективне використання збережених функцій, здатних взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження та забезпечити найповніший розвиток психічних процесів, що обумовлюють рівень опанування знань, умінь, навичок, необхідних для успішної соціалізації дитини та інтеграції її в суспільство.
За роки незалежності України відбулося розширення спектру корекційних послуг у закладах нового типу (реабілітаційних центрах, навчально-виховних комплексах тощо); впровадження спеціалізації та індивідуальних форм навчання, нових підходів і технологій, чому сприяють розроблена українськими науковцями (відповідно до світових стандартів) нормативно-правова база, оновлення змісту та програмно-методичного забезпечення їх освіти, розширення мережі установ і закладів, які надають цим дітям широкий спектр навчально-корекційних і реабілітаційно-профілактичних послуг, що, в свою чергу, дає змогу останнім соціалізуватися на якісно новому рівні.
Таким чином, можна констатувати, що система спеціального навчання дітей зі зниженим слухом, як один із державних інститутів, виникла та розвивається, проходячи певні етапи, під впливом суспільно-політичних, соціально-економічних та соціокультурних чинників. Їх взаємозалежність та взаємозумовленість визначали у різні періоди піднесення чи регресивні тенденції у поступу цієї ланки спеціальної освіти в Україні. Саме соціокультурні чинники зумовлювали якісні зміни: від зародження ідей на одних етапах, до їх практичного втілення на інших.
11. Характеристика роботи. Бурлачук Л.Ф., Морозова С.М. «Словарь-справочник по психологической диагностике».
У цьому довіднику приводяться|призводять| близько 200 термінів і понять, а також найбільш поширених методик психодіагностики, які широко використовуються нині в професійному відборі і розстановці|розставлянні| кадрів, для контролю психічного розвитку особи|особистості| і оптимізації навчання|вчення|, прогнозування соціальної поведінки, вивчення особи|особистості| в медичних і експертних цілях. Особливої актуальності набуває|придбаває| широке впровадження психодіагностичних методів в сферу освіти.|утворення|
3. Історія розвитку дошкільної сурдопедагогіки.
Сурдопедагогика має тривалу історію розвитку. Перші досліди осмислення явищ глухоти і спроби її подолання|здолання| відносяться до глибокої старовини. Впродовж|упродовж| багатьох століть|віків| в педагогіці накопичувалися знання про природу глухоти, способах навчання|вчення| і виховання глухих. Поволі|повільно|, але|та| неухильно удосконалювалися засоби|кошти| і методи сурдопедагогіки|. Знання історії сурдопедагогіки| сприяє кращому розумінню і успішному дозволу її сучасних проблем.
Джерела знань по історії сурдопедагогіки| вельми|дуже| численні|багаточисельні| і різноманітні|всілякі|. Це, перш за все|передусім| пам'ятники стародавньої|древньої| писемності, в яких отримали|одержували| більше або менше віддзеркалення|відображення| сурдопедагогічні| ідеї і практична діяльність по вихованню і навчанню|вченню| дітей з|із| недоліками|нестачами| слуху|чутки| в різні періоди історії нашої країни і зарубіжних країн. При цьому можна констатувати, що, чим далі | історичні епохи від нашого часу, тим менш достовірними є|з'являються| свідоцтва|свідчення| про сурдопедагогічну| практику тих часів.
Особливо| важливе|поважне| місце|місце-миля| серед джерел сурдопедагогічних| знань займає|позичає| спеціальна, така, що збереглася до наших днів сурдопедагогічна| література, що відобразила|відбивала| досвід|дослід| навчання|вчення| і виховання дітей з|із| недоліками|нестачами| слуху|чутки| в різні періоди історії, твори|вигадування| видатних|визначних| діячів в цій області знання, підручники|посібники| і навчальні посібники, дидактичні матеріали, що характеризують роботу спеціальних шкіл свого часу. Подібні літературні джерела і матеріали дозволяють простежувати|просліджувати| процес поступального розвитку сурдопедагогіки| як щодо|відносно| самостійної науки. За цими джерелами простежуються|просліджують| методичні шукання сурдопедагогів|, розробка і подальше|дальше| вдосконалення знайдених раніше засобів|коштів|, методів, організаційних форм навчання|вчення|, формування різних систем навчання|вчення| і виховання глухі.