Професор Михайло Шалата
Михайло Шалата є професором Дрогобицького державного педагогічного університету, Почесним громадянином Дрогобича, членом Національної спілки письменників України, Почесним головою дрогобицької «Просвіти», першим заступником голови Дрогобицької філії і членом Президії Львівської обласної організації Товариства зв’язків з українцями за межами України, поетом, літературознавцем, педагогом, державним і громадським діячем, автором, упорядником і редактором багатьох книжок. Як працьовита бджола упродовж усього життя він несе у стільник української культури свою лепту – виховує студентів в українському патріотичному дусі, бере активну участь у літературному процесі, виступає організатором наукових конференцій, письменницьких зустрічей, ювілейних вечорів тощо. За заслуги перед Україною нагороджений орденами «За трудову доблесть», «Будівничий України» і «За заслуги ІІІ ступеня».
Народився Михайло Шалата 3 квітня 1937 року в селянській родині в с.Бертешів на Львівщині. Батько Йосип Шалата (1915-1998) і мати Ганна (1909-1987) перед війною заледве спромоглися на скромну хату на краю села під лісом, званим «Підгуща». Дитинство пройшло під час війни й партизанської боротьби УПА за свободу і незалежність України. Він був свідком кривавих московських облав на українських патріотів, арештів і вивезення односельців у Сибір. До школи пішов у сусіднє село Репехів відразу до другого класу. У 1947 році відкрили школу в Бертешові, тож другу половину третього й четвертий клас навчався в рідному селі. Улітку 1948 року травмував ногу. Вимушена операція і як наслідок – перерва в навчанні до осені 1950-го. Далі, аж до закінчення в 1956 році середньої школи, вчився за чотири кілометри від Бертешова – у селі Баківці. Любив читати, особливо поетичні книжки, серед яких були твори Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, Марка Твена, М.Коцюбинського, В.Сосюри, М.Познанської і навіть поема Г.Гейне «Німеччина», яку тоді не до кінця зрозумів. Віршувати почав у 1951-му. Підготував три рукописні збірки: «Прикарпатський світанок» (1951), «Ранні мотиви» (1952) та «У нашому саду» (1953). 24 березня 1954 року вперше наважився надіслати свої твори на конкурс у редакцію Дрогобицької обласної газети «Радянське слово». В конкурсному огляді «Молоді голоси» було відзначено: «Добрі за задумом вірші учня 8 класу Баківської середньої школи Новострілищанського району Михайла Шалати «Богдан Хмельницький» і «Хай мир панує на землі». Юний початківець намагається втілити ці задуми, вкласти їх у серйозні епічні форми...». Директор школи Іван Коровець похвалив та підбадьорив молодого поета. У 1957р. М.Шалата вступив до Львівського педагогічного інституту на філологічний факультет, де здобували ще й другу спеціальність – музику та співи. У Львові подружився з молодими літераторами М.Ільницьким, В.Квітневим, В.Личуком, О.Сенатовичем, бував на літературних вечорах. Почав друкувати поезії. У 1962р. їде на останню педпрактику у Коктебель (Крим). Там позичив у сільраді друкарську машинку, передрукував понад 40 поезій і вислав у «Кримвидав». Книжка вийшла аж через два роки, коли автор був уже в Дрогобичі і його вимоги щодо поезії зросли. «Літературна Україна» привітала цей поетичний дебют рецензією «Загалом вдало». Так з’явилася на світ його перша поетична збірка «Зоряне переджнив’я» (1964).
Закінчивши Дрогобицький педінститут, Михайло Шалата приймає пропозицію редакції газети «Колгоспник Дрогобиччини» і йде туди працювати кореспондентом. Очолює Дрогобицьке літературне об’єднання. Восени 1964 р. переходить працювати на кафедру української літератури педінституту. Зайнявся дослідженням творчої індивідуальності Маркіяна Шашкевича, і вже в 1969 році в Києві у видавництві Академії наук України («Наукова думка») виходить його монографія «Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадська діяльність». У книзі подано детальний життєпис і глибокий аналіз творчості визначного поета на тлі політично-культурного процесу слов’янських народів початку XIX ст. Як дослідник М.Шалата залучив багато нових документальних джерел, які дозволили йому зробити цікаві зіставлення і висновки, висловити чимало свіжих, оригінальних думок. Редактором книжки був відомий літературознавець ТеофільКомаринець. Монографія викликала схвальні відгуки як у нас, так і за кордоном. Наступного року М.Шалата захистив кандидатську дисертацію на цю тему. Життя склалося так, що дослідженням творчості й публікуванням цих матеріалів він продовжує займатися до сьогоднішнього дня. Він став одним із найвідоміших шашкевичезнавців України, є членом комітету з відзначення двохсотріччя Маркіяна Шашкевича. Разом із Дмитром Павличком і Романом Лубківським їздив до Риму в Український католицький університет для участі в науковій конференції, присвяченій М.Шашкевичу. Брав участь в аналогічних заходах у Києві, Львові, Острозькій академії, Дрогобичі, Бродах, Підлиссю, Нестаничах та ін. На церкві Преображення Господнього в Дрогобичі урочисто встановлена таблиця до 200-річчя М.Шашкевича з текстом М.Шалати. Постійно займається науковою діяльністю. Крім моногафії «Маркіян Шашкевич», видав праці «Юрій Федькович» та «Юрій Дрогобич і його доба». За його редакцією було підготовлене перше львівське видання «Русалки Дністрової» (сьоме видання). Восьме видання «Русалки Дністрової», зроблене відповідно до сучасного правопису, підготував М.Шалата (з передмовою владики Ярослава Приріза), й воно незабаром вийде у Дрогобичі.
У 2011р. підготував і видав книжку «Будителі. Руська трійця та її послідовники» про М.Шашкевича, І.Вагилевича, М.Устияновича, А.Могильницького, Я.Головацького та О.Духновича.
У 1991р. М.Шалата удостоївся звання професора Дрогобицького педагогічного інституту ім. І.Франка. Близько 30 років очолював кафедру української літератури.
Професор М.Шалата займається і перекладацькою роботою. Збірник своїх і чужих перекладів поезій про Україну назвав «Добридень, сестро!»
Радянська система «зв’язувала йому руки». Не міг вільно висловити своїх думок, правдивих поглядів на тоталітарну комуністичну систему, через яку мусив кожний раз озиратися, перечитувати написане, вважати, що говорить. Та 90-ті роки ХХ ст. влили новий життєвий струмінь у життєдіяльність професора Михайла Шалати. Він активно включається у діяльність Дрогобицької «Просвіти», очолює комітет із перейменування вулиць і площ міста, виступає з палкими патріотичними промовами на різних заходах, видає низку книг, очолює оргкомітет з будівництва пам’ятника Тарасові Шевченкові.
Урочисте відкритя пам’ятника (з участю українських делегацій із-за кордону – від Польщі й Німеччини до Канади, США та Аргентини) відбулося 21 вересня 1991р., у день Різдва Пресвятої Богородиці. З промовою виступив професор М.Шалата. Згодом цей день вирішили святкувати щорічно як День міста Дрогобича. М.Шалата видає нарис про Дрогобич «Місто в підгір’ї Карпат», поетичну збірку «Із плину літ». У поезії «Матері» він пише:
Уперше «Отче наш» і «Ще не вмерла»
Малим почув я, мамо, з Ваших уст,
Коли портрет Мазепи люто дерли
Й Тараса нишком розбивали бюст.
Хрести ламали, храми руйнували,
І кров’ю упивалися кати,
І ставили нам ідолів-гевалів
Там, де стояли храми і хрести...
Рік свого 60-ліття професор М.Шалата відзначив виходом у світ чотирьох книжок. Перша з них – «Копа», присвячена ювілею, друга – четвертий том збірника «Дрогобиччина – земля Івана Франка», видана під егідою Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Третьою вийшла авторська книжка «Година для праці настала...» Й накінець – збірник поезій «Великдень». Урочисте багатолюдне відзначення ювілею у Народному домі міста додало сили до нової праці.
У 1999 році вийшла збірка поезій М. Шалати «Грабина». Складається вона із творів сучасних і давніх. Поезії відзначаються глибоким національним чуттям, високою художньою майстерністю, різноманітним жанрово-стильовим і настроєвим діапазоном. Видав також збірник «Вінок Маркіянові Шашкевичу» (спільно з Р.Лубківським), збірку віршів для дітей «Вітусина книжка» (присвячену онуці Вікторії), ліричний цикл «Рік», книжку поезій «Ім’я Шашкевича» (з передмовою Р.Лубківського). З передмовами М.Шалати вийшли окремі книги А.Чайковського, Н.Кобринської, В.Смереки, І.Сеник, Д.Павличка, Б.Загорулька, В.Романюка, Л.Проць та інших письменників.
У 2001р. на численні прохання дрогобичан вийшов окремою книжечкою його виступ «З Шевченком – у нове тисячоліття», який він виголосив у дрогобицькому муздрамтеатрі 9 березня 2001 року. У 2010р. під редакцією М.Шалати виходить книжка «ТимотейБордуляк. Невідомі твори». У передмові «До скарбниці української літературної класики» він робить глибокий аналіз творчості автора, високо оцінює його та підносить на значно вищий рівень в українській літературі. Там же подає свою поезію «Парафії отця ТимотеяБордуляка». У час підготовки до 150-річчя І.Франка Михайла Шалату обирають головою оргкомітету з відзначення ювілею. У Дрогобичі виходять «Вибрані твори» І.Франка у трьох томах. Упорядником і редактором першого тому із вступною статтею «Світова великість поета» (на 75 сторінках) є професор М.Шалата. Цей тритомник став найкращим виданням до 150-річчя Великого Каменяра.
Професор М.Шалата підготував і видав у Києві книжку «Для тебе, тату» про доньку І.Франка Ганну та її твори. Побачила світ його книжка «Трилисник пам’яті», в якій автор згадує про трьох своїх добрих викладачів – П.Яременка, Г.Шила й М.Шкільника з нагоди їхнього столітнього ювілею. Ще одну збірку поезій – «Вітри відродження» – поет видав одразу після «оранжевої революції» в Україні. Є там твори і про революцію, і про Папу Івана Павла II, і про сучасні українські реалії. Серед поезій – присвяти видатним особистостям, серед яких – Стефан Ковалів, В’ячеслав Чорновіл, Зіновій Кецало, Ігор Калинець, Степан Стельмащук. Це твори з чуттям відповідальності поета за долю України, це українські настрої на межі XX-XXI століть.
Професор Михайло Шалата працює дуже активно й різноманітно: пише нові статті, поезії, працює над редакцією чиїхось праць, опонує кандидатські дисертації, перевіряє дипломні роботи, організовує наукові конференції, літературно-мистецькі зустрічі, веде листування з багатьма відомими людьми в Україні і за її межами. Зараз трудиться над п’ятим томом збірника «Дрогобиччина – земля Івана Франка».