165. Допоміжні документи соціологічного дослідження та методи їх використання

Допоміжні документи дослідження. Важливий елемент програми — інструкція анкетеру (інтерв’юеру). В ній коротко формулюються цілі, завдання соціологічного дослідження, основні процедури, які повинен здійснювати дослідник. Указуються місце і термін проведення опитування, коло осіб, з яким треба ввійти в контакт, характер опитування (анонімний, за списком і т.ін.), форма й зміст вступної бесіди з респондентами для роз’яснення цілі дослідження, порядок роботи анкетера в ході опитування, процедури, які він повинен виконувати із заповненими анкетами. Примітка містить відомості про адресата (кому і в якому вигляді здаються анкети).

Звіт — певна форма підведення підсумків соціологічного дослідження — містить опис усіх розділів програми дослідження. Звіт включає основні висновки, практичні рекомендації, оцінює соціальну та економічну ефективність від реалізації результатів дослідження. У додаток звіту входять усі методологічні та методичні документи соціологічного дослідження (програма, план, інструментарій, інструкції тощо), а також ті соціологічні дані (таблиці, графіки, індивідуальні думки), які не ввійшли у звіт при пошуку відповіді на основну гіпотезу. На основі звіту складається аналітична довідка в декілька сторінок

166.Особливості контент-аналізу.

Контент-аналіз розвинувся в соціологічний метод вивчення документів, він

може розкривати не тільки експліцитний, але імпліцитний зміст інформації, а об'єктивність, системність та кількісність не вичерпують усіх принципів і умов контент-аналізу.

Зараз уже багатьом дослідникам зрозуміло, що контент-аналіз можна

здійснювати не лише на текстових, а й на будь-яких інших документальних

джерелах, що, до речі, з успіхом роблять археологи.

Контент-аналіз - це якісно-кількісний метод вивчення документів, який

характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та

полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією

результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми

соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки - приховуються в

документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Один із засновників і головний теоретик контент-аналізу Г.Лассуелл

за принцип поставив процедуру контент- аналізу. Вчені виділяли такі принципи контент-аналізу: а) сходження від тексту до позатекстової реальності (тобто до соціальної дійсності у її різноманітності, а не тільки до джерела); б) строгість дослідження. Контент-аналіз - це кількісно-якісний метод.

Серед вимог до контент-аналізу всі дослідники, як правило, виділяють об'єктивність. Аналіз має проводитися за строго виробленими правилами, його категорії та визначення мають бути однозначними, щоб будь-який дослідник на тому самому об'єкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники. Ця вимога - одна з основних у контент-аналізі.

Крім того, до контент-аналізу ставляться вимоги систематичності . Ще одна вимога - це вимірюваність, тобто всі елементи

аналізу мають бути реально присутніми і зафіксованими згідно з методикою

аналізу, а не інтерпретованими дослідником

Узагалі контент-аналіз вимагає дуже мало принципових умов