- •1. Адміністративне право в системі права України
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права
- •5. Система адміністративного права
- •6. Джерела адміністративного права України та їх характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права
- •7. Поняття, риси та рівні державного управління
- •8. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика
- •9. Поняття, структура і види адміністративно-правових норм
- •10. Реалізація норм адміністративного права
- •11. Адміністративно-правові відносини: особливості, структура та види
- •12. Загальна характеристика Концепції адміністративної реформи в Україні
- •13. Мета і завдання перебудови системи державного управління за Концепцією адміністративної реформи
- •14. Систематизація адміністративного законодавства за Концепцією адміністративної реформи
- •15. Основні напрямки реформування державної служби за Концепцією адміністративної реформи
- •16. Мета, завдання і напрями адміністративної реформи
- •17. Поняття та види суб'єктів адміністративного права
- •18. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •19. Міністерства як різновид центральних органів виконавчої влади
- •20. Реформування центральних органів виконавчої влади
- •21. Адміністративно-правовий статус урядових комітетів
- •22. Центральні органи виконавчої впади зі спеціальним статусом
- •23. Адміністративно-правовий статус державних комітетів.
- •24. Адміністративно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •26. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
- •27. Види об'єднань громадян і способи їх легалізації
- •28. Громадяни як суб'єкти адміністративного права
- •29. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
- •30. Інститут представників Президента України. Загальна характеристика
- •31. Іноземці як суб'єкти адміністративного права
- •32. Особливості адміністративно-правового статусу урядових органів державного управління
- •33. Особливості здійснення виконавчої влади в м. Києві.
- •34. Характеристика форм державного управління
- •35. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління
- •36. Адміністративний договір як форма державного управління
- •37. Поняття та види методів державного управління
- •38. Адміністративний примус. Види примусових заходів.
- •39. Адміністративно-правові режими.
- •40. Правові засади державної служби. Основні напрямки реформування законодавства про державну службу
- •41. Поняття, ознаки і види державної служби
- •42. Поняття і види державних службовців
- •43. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації
- •44. Обмеження пов'язані з проходженням державної служби та відповідальність за їх порушення
- •45. Ранги та категорії державної служби
- •46. Адміністративна юстиція. Кодекс адміністративного судочинства
- •47. Поняття та сутність забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні
- •48. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їх характеристика
- •49. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду
- •50. Парламентський контроль у державному управлінні
- •51. Контроль органів судової влади в сфері державного управління
- •52. Президентський контроль у системі способів забезпечення законності у державному управлінні
- •53. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні
- •54. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян
- •55. Поняття і ознаки адміністративно-правового примусу
- •56. Заходи адміністративного попередження
- •57. Заходи адміністративного припинення
- •58. Адміністративне затримання
- •59. Адміністративний процес: поняття та структура.
- •60. Види та характеристика неюрисдикційних проваджень
- •61. Види та характеристика юрисдикційних проваджень
- •62. Поняття і підстави адміністративної відповідальності
- •63. Законодавство України про адміністративні правопорушення.
- •64. Поняття та риси адміністративної відповідальності. Реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •65. Ознаки та склад адміністративного проступку
- •66. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика
- •67. Об'єкт адміністративного проступку
- •68. Об'єктивна сторона адміністративного проступку
- •69. Суб'єкт адміністративного проступку. Види суб'єктів
- •70. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, па яких поширюється дія дисциплінарних статутів
- •71. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •72. Адміністративна відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення пов'язані з корупцією
- •73. Поняття і характеристика стадій провадження в справах про адміністративні проступки
- •74. Адміністративно-процесуальний статус учасників провадження у справах про адміністративні проступки
- •75. Значення та зміст протоколу про адміністративний проступок. Випадки, коли протокол про адміністративні проступки не складається
- •76. Протоколи у справах про адміністративні проступки, види та зміст
- •77. Проведення і процесуальне оформлення особистого огляду та огляду речей
- •78. Проведення і процесуальне оформлення вилучення документів та предметів
- •79. Постанови по справі про адміністративний проступок: зміст та види
- •80. Органи, що розглядають справи про адміністративні проступки
- •81. Місце і строки розгляду справ про адміністративні проступки
- •82. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
- •83. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення
- •Глава 17 КпАп КпАп визначає підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
- •84. Правила і строки накладення адміністративних стягнень
- •85. Строки у провадженні в справах про адміністративні проступки
- •86. Особливості провадження в справах про корупційні діяння та інші правопорушення пов'язані з корупцією
- •87. Підстави та порядок оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності
- •88. Провадження щодо виконання постанов про адміністративний арешт, накладення штрафу
- •89. Провадження щодо виконання постанов про конфіскацію, виправні роботи, позбавлення спеціальних прав
- •90. Система центральних і місцевих органів виконавчої влади по управлінню економічною сферою та їхні повноваження
- •91. Організаційно-правові засади управління митною справою
- •92. Правові засади управління соціально-культурною сферою
- •93. Організаційно-правові засади управління освітою
- •94. Організаційно-правові засади управління наукою
- •95. Система центральних і місцевих органів виконавчої влади по управлінню адміністративно-політичною сферою та їхні повноваження
- •96. Організаційно-правові засади управління обороною
- •97. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •98. Організаційно-правові засади управління державною службою
- •99. Організаційно-правові засади охорони державного кордону
- •Список використаної літератури
27. Види об'єднань громадян і способи їх легалізації
Чинне законодавство передбачає кілька видів об'єднань громадян і вказує на критерії, за якими здійснюється їх розмежування. Такими критеріями є:
— мета створення і діяльності;
— територіальний масштаб діяльності;
— спосіб обліку членів;
— шлях легалізації (легалізація — офіційне визнання);
— вік, досягши якого дозволяється бути членом об'єднання громадян. Види об'єднань:
1. Залежно від цілей створення і діяльності об'єднання громадян визнається: а) політичною партією; б) громадською організацією. При цьому назва об'єднання (рух, конгрес, асоціація, фонд, союз тощо) для вирішення цього питання не має значення.
Політична партія — це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Громадська організація — це об'єднання громадян для забезпечення і захисту власних законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
2. За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації. Вони можуть бути: всеукраїнськими; місцевими; міжнародними.
До всеукраїнських належать ті громадські організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України; до місцевих — діяльність яких здійснюється у межах території адміністративно-територіальної одиниці; до міжнародних — діяльність яких поширюється на територію України і територію принаймні однієї іншої держави.
3. За способом обліку членів громадські організації можуть поділятися на такі: а) що мають фіксоване індивідуальне членство; б) що не мають фіксованого індивідуального членства.
4. За шляхами легалізації (офіційного визнання) об'єднання громадян класифікуються на легалізовані (офіційно визнані) шляхом: а) реєстрації; б) повідомлення про заснування.
Легалізація здійснюється чітко зафіксованими у законодавстві органами (легалізуючими органами). До таких органів належать:
а) Міністерство юстиції України;
б) місцеві органи виконавчої влади;
в) виконкоми сільських, селищних, міських рад.
5. Залежно від віку, по досягненні якого дозволяється бути членом об'єднання громадян, можна виділити, по-перше, політичні партії, по-друге, громадські організації дорослого населення, по-третє, молодіжні та дитячі громадські об'єднання.
28. Громадяни як суб'єкти адміністративного права
Головною особливістю становища громадян як суб'єктів адміністративного права є те, що вони виступають як приватні особи, тобто реалізують свої особисті, загальногромадянські права та обов'язки у сфері державного управління, а не права та обов'язки виконавчо-розпорядчих органів, громадських організацій чи посадових осіб.
Розглядати їх адміністративно-правовий статус найдоцільніше за допомогою аналізу: а) адміністративної правоздатності; б) адміністративної дієздатності; в) прав, які зумовлені адміністративним законодавством; г) адміністративно-правових обов'язків.
Адміністративна правоздатність — це здатність мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адміністративного права. Вона виникає з народженням громадянина і припиняється з його смертю.
Адміністративна правоздатність може бути повною або обмеженою.
Адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності.
Адміністративна дієздатність — це здатність громадянина реалізовувати надані права і виконувати покладені на нього обов'язки.
Здійснюючи свої права та обов'язки, громадяни вступають в адміністративно-правові відносини з виконавчо-розпорядчими органами. Адміністративно-правові відносини цього типу (громадянин — державний орган) виникають у зв'язку з:
— реалізацією громадянином належних йому прав (призначення пенсії, вступ на навчання, на роботу, надання відпустки, збереження чи зміна прізвища у зв'язку з одруженням);
— виконанням покладених на громадянина обов'язків (військового обов'язку; обов'язку, що виникає у зв'язку з отриманням паспорта: реєстрація постійного місця проживання, сплата мита за видачу паспорта; подання документів на обмін паспорта, зобов'язання зберігати паспорт і сповіщати паспортну службу у разі його втрати; обов'язки, що виникають у зв'язку з отриманням права керувати автотранспортним засобом; придбанням зброї тощо);
— порушенням органами управління або їх посадовими особами прав та інтересів громадян (відмова у прийомі на роботу у зв'язку з наявністю малолітніх дітей; відмова прийняти скаргу; незаконний арешт; притягнення до відповідальності; відмова у приватизації житла, гаража, дачі; відмова видати довідку, диплом, оформити документи; відмова приймати купюри дрібної вартості; відмова у збереженні місця роботи, житлової площі за громадянами, що проходять альтернативну (невійськову) службу тощо);
— порушенням громадянином його правових обов'язків (порушення громадського порядку, правил користування міським транспортом, паспортних правил тощо).