29. Підготовка оборони. Що вона включає, розкрити організацію бою.

Підготовка оборони включає в себе:

а) організацію бою (заходи прийняття рішень, доведення завдань до підлеглих, організація вогневого ураження противника, організація всебічного забезпечення бою, організ-я взаємодії та управління);

б) підготовка підрозділів до виконання бойового завдання;

в) заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню;

г) інженерне обладнання позиції;

д) контроль готовності до виконання бойового завдання, та надання підлеглим необхідної допомоги.

Система вогню – організовані за єдиним планом підрозділів, частин, з’єднань застосування вогню всіх видів звичайної зброї для надійного ураження противника.

Система вогню в обороні включає:

• рубежі загороджувального та ділянки зосереджуваного вогню артилерій та мінометів;

• зони вогню протитанкових засобів;

• зони суцільного, багатошарового вогню з усіх видів зброї;

• підготовлений маневр вогню.

30. Система вогню мб (мр) у обороні. (Показати схемою).

Система вогню батальйону (роти) в обороні включає: ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах, у проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших броньованих машин противника; підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі терміни на будь-якому загрозливому напрямку чи ділянці.

Основу системи вогню батальйону складає протитанковий вогонь рот, штатних і приданих протитанкових засобів, артилерії прямою наводкою з урахуванням застосування на танконебезпечному напрямку протитанкового резерву і рухомого загону загороджень бригади (полку).

Бойові машини піхоти і танки розташовуються в опорному пункті роти по фронту і в глибину на відстані до 200 м один від одного. Бронетранспортери розташовуються на вогневих позиціях у глибині опорного пункту роти в місцях, які забезпечують ведення вогню з кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

31.Інженерне обладнання опорного пункту. Розкрити почерговість інженерного обладнання.

Інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) починається негайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися ще до заняття оборони, в повному обсязі проводиться, як пра­вило, після заняття підрозділами опорних пунктів про­довжується безперервно в ході всього оборонного бою. Воно здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності, яка забезпечує постійну готовність під­розділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження.

В умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) здійснюється з широким викори­станням засобів механізації.

У першу чергу влаштовуються інженерні заго­родження перед позицією бойової охорони і переднім краєм оборони; розчищаються смуги обзору і обстрілу; відриваються окопи на механізовані відділення, окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів; споруджуються будівлі для командно-спостережних і медичного пунктів; улаштову­ються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; створюються ділянки суцільних траншей у взводних і ротних опорних пунктах; маскується озбро­єння і техніка від розвідки та для захисту від високо­точної зброї противника; влаштовуються загородження в проміжках між підрозділами, на флангах та в глиби­ні оборони; обладнуються вогневі рубежі для танкового батальйону (роти) і механізованого батальйону (роти) на бойових машинах піхоти, які знаходяться у другому ешелоні (резерві), підготовляються шляхи висування до цих рубежів та рубежів розгортання до контратак; обладнуються пункти водозабезпечення (водозабірні пункти).

У другу чергу дообладнуються ротні та взводні опорні пункти; відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах і в районах зосередження бронегруп; створюється і вдосконалюється в бойовому і господар­чому відношеннях система траншей та ходів сполучення в батальйонному районі оборони; дообладнуються командно-спостережні і медичний пункти; влаштовують­ся бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу), схо­вища на кожну роту (батарею) і сховище на командно-спостережному пункті батальйону (роти), укриття для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших мате­ріальних засобів; обладнуються основні фальшиві об'­єкти в батальйонному районі оборони (ротному опор­ному пункті); додатково обладнуються загородження перед переднім краєм, в проміжках між опорними пунк­тами і на флангах, а також підготовляються шляхи маневру.

Надалі розвивається система траншей і ходів сполучення в районі оборони (опорному пункті); наро­щується система інженерних загороджень; додатково розвивається сітка шляхів маневру підрозділів, підвозу і евакуації; обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції та інші об'єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосередньо­го зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім краєм на найважливіших напрямках. Під час обладнання позицій підрозділи спочатку відривають окремі окопи, які по­тім з'єднуються в окоп на відділення і траншею на взвод.

Основна мета – створення необхідних умов для своєчасного та скритного маневру, підвищення захисту особового складу, озброєння та техніки від засобів ураження.

Включає:

• Інженерну розвідку місцевості та об’єктів

• Пророблення проходів в загородженнях

• Інженерне обладнання СП

• Інженерні заходи маскування та захисту від ВТЗ

• Інженерні мінно-вибухові загородження

• Підготовку шляхів руху

• Добування та очищення води

Командир батальйону (роти) розробляє схему району оборони батальйону (опорного пункту роти).

Комбат вказує:

• Характер обладнання СП

• Послідовність робіт

• Порядок отримання засобів інж. озброєння

• Порядок застосування місцевих буд.. матеріалів

Порядок використання приданих інж. машин.