25. Види секретного зв`язку

Для защиты информации и сохранения надежной секретности, достоверности, оперативности и непрерывности используются различные мероприятия.

Сокрытие информации проводится с помощью средств скрытой связи, кот-е делятся на: засекреченную, шифрованную, кодированную.

Средства сокрытия информации: аппаратура автоматического засекречивания, шивровальные кодировочные машины, ручные шифры, документы кодированной связи.

Засекречивающая св. – наиболее распространенная и оперативная связь. Обеспечивается аппаратурой ЗАС(засекреченная аппаратура связи), которая предназначена для закрытия всего потока служебной и секретной информации, которая передается по техническим средствам связи(засекречивающий телеграф, фототелеграф, телекодовая и телефонная аппаратура связи).

ЗАС делится:

- гарантированной стойкости(для передачи сов. секретной и секретной информ.)

• временной стойкости(для служебной информ.)

Шифрованная связь – наиболее надежный вид св. Обеспечивает высокую достоверность и сохранность информ. Используется для передачи наиболее важной информ(шивровальные кодировочные машины, ручные шифры).

Кодированная связь – составная св. общей системы СУВ. Используется в тех линиях св. где нет аппаратуры ЗАС или как дублирующая система к ней(документы кодированной связи, кодирующие машины).

26. Документи скритого управління військами

Документы кодированной связи делятся на:

- кодировочные табл.., сигнально-кодовые табл., номенклатурне табл., (используются где нет технических средств кодирования и обеспечивают гарантированную стойкость кодирования).

- переговорне табл., табл., радиостанций, табл. сигналов управления боем, позывных, должностных лиц, кодированные топокарты(используются при управлении войсками).

Документы кодированной связи используются в СУВ для управления войсками по открытым каналам связи, но категорически запрещается передавать информацию содержащую военную и гос. тайну, условные и полные названия соединений и частей, фамилии и звания офицеров, истинные наименования районов местности где планируется проведение боевых действий.

Переговорне табл. – для закрытия содержания секретной информации, непосредственных текстов переговоров военной и гос.тайны.

Табл. сигналов управления боем – действенным словам открытого текста присваиваются условные кодовые обозначения.

Табл., радиостанций, позывных, должностных лиц – присваиваются кодовые названия

27.Оборона, її мета, види оборони та умови переходу до оборони.

Оборона має на меті відбити наступ переважаю­чих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим са­мим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Залежно від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути позиційною та маневреною.

Позиційна оборона — основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ве­деться шляхом завдання максимальних втрат против­нику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона засто­совується на більшості напрямків, і передусім там, де втрата території недопустима.

Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєд­нанні з короткими контратаками. Вона допускає зали­шення деякої частини території. У ході маневреної обо­рони батальйон у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Оборона може застосовуватися навмисно, коли більш активні й рішучі дії недоцільні, або вимушено — внаслідок несприятливої обстановки, що склалася. Вона може підготовлятися завчасно до початку бойових дій або організовуватися під час бою. Перехід до обо­рони батальйону (роти) може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосередньо­го зіткнення з ним.

Оборона повинна бути стійкою й активною, здат­ною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника, вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та ди­версійно-розвідувальними групами. Вона повинна бути протитанковою, протиповітряною і протидесантною, глибокоешелонованою і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів радіоелектрон­ної боротьби.

Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають, навіть в умовах цілковитого оточення та від­сутності тактичного зв'язку з сусідами. Вони не мають права залишати позиції, які займають, і відходити без наказу старшого командира.

Стійкість та активність оборони досягається: витрим­кою, стійкістю та наполегливістю військ, які обороня­ються, їх високим моральним духом; безперервною роз­відкою противника, своєчасним розкриттям підготовки його до наступу і можливих напрямків атак; старанним маскуванням бойового порядку батальйону (роти) і введенням противника в оману відносно побудови обо­рони та задуму дій; вправною, різноманітною побудовою оборони; умілим використанням вигідних умов місце­вості та її інженерного обладнання.

Батальйон проводить контратаку, як правило, разом з контратакою бригади (полку). За сприятливих умов обстановки, якщо незначні сили противника вклини­лися, батальйон може за дозволом командира полку проводити контратаку самостійно з метою знищення противника, який вклинився в оборону, та відновлення втраченого положення.