18.5.1. Відношення асоціації

Відношення асоціації є одним з фундаментальних понять в мові UML і в тому або іншому ступені використовується під час побудови всіх графічних моделей систем у формі канонічних діаграм.

Стосовно діаграм варіантів використання воно служить для позначення специфічної ролі актора в окремому варіанті використання. Іншими словами, асоціація специфікує семантичні особливості взаємодії акторів і варіантів використання в графічній моделі системи. Таким чином, це відношення встановлює, яку конкретну роль відіграє актор під час взаємодії з екземпляром варіанту використання. На діаграмі варіантів використання, так само як і на інших діаграмах, відношення асоціації позначається суцільною лінією між актором і варіантом використання. Ця лінія може мати додаткові умовні позначення, такі, наприклад, як ім'я і кратність (рис. 18.6).

Рис. 18.6. Приклад графічного представлення відношення асоціації між актором і варіантом використання

Кратність (multiplicity) асоціації вказується поряд з позначенням компоненту діаграми, який є учасником даної асоціації. Кратність характеризує загальна кількість конкретних екземплярів даного компоненту, які можуть виступати як елементи даної асоціації. Стосовно діаграм варіантів використання кратність має спеціальне позначення у формі однієї або декількох цифр і, можливо, спеціального символу "*" (зірочка).

Примітка

Повертаючись до загальної теорії множин, основи якої були розглянуті в розділі 4, слід відмітити, що кратністю є потужність множини екземплярів сутності, що бере участь в даній асоціації. Що стосується самого поняття асоціації, то це одна з найзагальніших форм відношень у мові UML.

Для діаграм варіантів використання найпоширенішими є чотири основні форми запису кратності відношення асоціації:

Ціле невід’ємнене число (включаючи цифру 0). Призначене для вказівки кратності, яка є строго фіксованою для елементу відповідної асоціації. У цьому випадку кількість екземплярів акторів або варіантів використання, які можуть виступати як елементи відношення асоціації, в точності дорівнює вказаному числу.

Прикладом цієї форми запису кратності асоціації є вказівка кратності "1" для актора "Клієнт банку" (рис. 18.6). Цей запис означає, що кожний екземпляр варіанту використання "Оформити кредит для клієнта банку" може мати в якості свого елементу єдиний екземпляр актора "Клієнт банку". Іншими словами, при оформленні кредиту в банку необхідно мати на увазі, що кожний конкретний кредит оформляється на єдиного клієнта цього банку.

Два цілі невід’ємні числа, розділені двома крапками й записані у вигляді: "перше число .. друге число". Даний запис у мові UML відповідає нотації для множини або інтервалу цілих чисел, яка застосовується в деяких мовах програмування для позначення меж масиву елементів. Цей запис слід розуміти як множина цілих невід’ємних чисел, що слідують у послідовно зростаючому порядку:

{перше_число, перше_число+1, перше_число+2 ..., друге_число]. Очевидно, що перше число має бути строго менше другого числа в арифметичному сенсі, при цьому перше число може дорівнювати 0.

Приклад такої форми запису кратності асоціації – "1..5". Цей запис означає, що кількість окремих екземплярів даного компоненту, які можуть виступати як елементи даної асоціації, дорівнює деякому заздалегідь невідомому числу з множини цілих чисел {1, 2, 3, 4, 5}. Ця ситуація може мати місце, наприклад, коли актор – клієнт банку, а варіант використання – процедура відкриття рахунку в банку. При цьому кількість окремих рахунків кожного клієнта в даному банку, виходячи з деяких додаткових міркувань, може бути не більше 5. Ці додаткові міркування якраз і є зовнішніми вимогами по відношенню до проектованої системи і визначаються її замовником на початкових етапах ООАП.

Два символи, розділені двома крапками. При цьому перший з них є цілим невід’ємним числом або 0, а другий – спеціальний символ "*". Цей символ "*" означає довільне кінцеве ціле невід’ємне число, значення якого невідоме на момент задання відповідного відношення асоціації.

Приклад такої форми запису кратності асоціації – "2..*". Запис означає, що кількість окремих екземплярів даного компоненту, які можуть виступати як елементи даної асоціації, дорівнює деякому заздалегідь невідомому числу з підмножини натуральних чисел: {2, 3, 4}.

Єдиний символ "*", який є скороченням запису інтервалу "0..*". У цьому випадку кількість окремих екземплярів даного компоненту відношення асоціації може бути будь-яким цілим невід’ємним числом. При цьому 0 означає, що для деяких екземплярів відповідного компоненту дане відношення асоціації може зовсім не мати місця.

Як приклад цьому запису можна привести кратність відношення асоціації для варіанту використання "Оформити кредит для клієнта банку" (рис. 13.6). Тут кратність "*" означає, що кожний окремий клієнт банку може оформити для себе декілька кредитів, при цьому їх загальне число заздалегідь невідоме й нічим не обмежується. При цьому деякі клієнти можуть зовсім не мати оформлених на своє ім'я кредитів (варіант значення 0).

Якщо кратність відношення асоціації не вказана, то за замовченням вона рівна 1.

Детальніший опис семантичних особливостей відношення асоціації буде розглянуто в інших діаграм у подальших розділах.