8.5. Методологія idef1
Метод IDEF1, розроблений Т.Ремей (T.Ramey), також заснований на підході П.Чена і дозволяє побудувати модель даних, еквівалентну реляційній моделі в третій нормальній формі. На даний час на основі вдосконалення методології IDEF1 створена її нова версія - методологія IDEF1X. IDEF1X розроблена з врахуванням таких вимог, як простота вивчення і можливість автоматизації. IDEF1X-діаграми використовуються разом з поширеними CASE-засобами (зокрема, ERwin, Design/IDEF) (будуть розглянуті у наступних розділах).
Сутність у методології IDEF1X є незалежною від ідентифікаторів або просто незалежною, якщо кожен екземпляр сутності може бути однозначно ідентифікований без визначення його зв’язків з іншою сутністю. Сутність називається залежною від ідентифікаторів або просто залежною, якщо однозначна ідентифікація екземпляра сутності залежить від його зв’язка з іншою сутністю.
Кожній сутності присвоюється унікальна назва і номер, що розділяються косою рискою "/" і розміщується над блоком.
Зв'язок може додатково визначатися за допомогою вказання мірі або потужності (кількості екземплярів сутності-нащадка, яка може існувати для кожного екземпляра сутності-батька). У IDEF1X можуть бути виражені наступні типи зв'язків:
кожен екземпляр сутності-батька може мати нуль, один або більше пов'язаних з ним екземплярів сутності-нащадка;
кожен екземпляр сутності-батька повинен мати не менше одного пов'язаного з ним екземпляра сутності-нащадка;
кожен екземпляр сутності-батька повинен мати не більше одного пов'язаного з ним екземпляр суті-нащадка;
кожен екземпляр сутності-батька пов'язаний з деякою фіксованою кількістю екземплярів сутності-нащадка.
Якщо екземпляр сутності-нащадка однозначно визначається своїм зв'язком з сутностію-батьком, то зв'язок називається ідентифікуючим, інакше - неідентифікуючим.
Ідентифікуючий зв'язок між сутністю-батьком і сутністю-нащадком зображається суцільною лінією (рис. 8.9). Сутність-нащадок у ідентифікуючому зв'язку є залежною від ідентифікатора сутністю. Сутність-батько у ідентифікуючому зв'язку може бути як незалежною, так і залежною від ідентифікатора сутністю (це визначається її зв'язками з іншими сутностями).
Рис. 8.9. Ідентифікуючий зв’язок.
Пунктирна лінія зображає неідентифікуючий зв'язок (рис. 8.10). Сутність-нащадок у неідентифікуючому зв'язку буде незалежною від ідентифікатора, якщо вона не є також нащадком деякого ідентифікуючого зв'язку.
Атрибути зображають у вигляді списку імен всередині блока сутності. Атрибути, що визначають первинний ключ, розміщаються нагорі списку і відокремлюються Від інших атрибутів горизонтальною рисою (рис. 8.11).
Рис.8.10. Неідентифікуючий зв’язок.
Рис. 8.11. Атрибути і первинні ключі.
Сутності можуть мати також зовнішні ключі (Foreign Key), котрі можуть використовуватися у якості частини або цілого первинного ключа або неключового атрибуту. Зовнішній ключ зображається за допомогою розміщення в середині блока сутності імен атрибутів, після яких слідують букви FK у дужках (рис. 8.12).
Рис. 8.12. Приклади зовнішніх ключів.
Висновки
1. Діаграми «сутність-зв'язок» призначені для розроблення моделей даних і забезпечують стандартний спосіб визначення даних і відношень між ними. Фактично за допомогою ERD здійснюється деталізація сховищ даних проектованої системи, а також документуються сутності системи і способи їх взаємодії, включаючи ідентифікацію об'єктів, важливих для предметної області, властивостей цих об'єктів (атрибутів) і їх відношень з іншими об'єктами (зв'язків).
2. Є такі нотації ERD: Чена, Баркера.
3. Для кращого розкриття діаграм «сутність-зв’язок» доцільно використовувати діаграми атрибутів та категоризації.
Контрольні питання
Призначення діаграм «сутність-зв’язок».
Базові нотації ERD.
Призначення діаграм атрибутів.
Призначення діаграм категоризації.
Типи зв’язків у методології IDEF1X.
РОЗДІЛ.9. Діаграми переходів станів
Призначення діаграм переходів станів
Типи керуючих потоків
Принципи побудови діаграм переходів станів
У розділі описано методологію побудови діаграм переходів станів та типи керуючих потоків, що в них використовуються.