7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
Основою даної методології графічного моделювання інформаційних систем є спеціальна технологія побудови діаграм потоків даних (Data Flow Diagram - DFD). Це діаграми, на яких відображаються потоки даних, процеси перетворення вхідних потоків на вихідні, сховища інформації, джерела і споживачі інформації, зовнішні щодо системи.
У розробці методології DFD взяли участь багато аналітиків,серед яких слід відзначити Е.Йордона (E.Yourdon). Він є автором однієї з перших графічних нотацій DFD. В даний час найпоширенішою є так звана нотація Гейне-Сарсона (Gene-Sarson).
Діаграми потоків даних є інструментом моделювання систем, який найчастіше використовується, зокрема для операційних систем, в яких функції системи мають першорядну важливість і більш складні, ніж дані, якими система маніпулює. DFD вперше були використані в області розробки програмного забезпечення.
Відповідно до DFD методології, модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних, що описують процеси перетворення інформації від моменту її введення в систему до видачі кінцевому користувачеві. Діаграми верхніх рівнів ієрархії – контекстні діаграми, задають межі моделі, визначаючи її оточення(зовнішні входи та виходи) і основні розглянуті процеси. Контекстні діаграми деталізуються за допомогою діаграм наступних рівнів.
Модель системи в контексті DFD представляється у вигляді деякої інформаційної моделі, основними компонентами якої є різні потоки даних, які переносять інформацію від однієї підсистеми до іншої. Кожна з підсистем виконує певні перетворення вхідного потоку даних і передає результати опрацювання інформації у вигляді потоків даних для інших підсистем.
Основними елементами діаграм потоків даних є:
зовнішні сутності;
процеси;
накопичувачі даних;
потоки даних.
7.1.1. Зовнішні сутності
Під зовнішньою сутністю (External Entity) розуміється матеріальний об'єкт, що є джерелом або приймачем інформації.
В якості зовнішньої сутності на DF-діаграмі можуть виступати контрагенти, біржа, банки та інші. На жаль, DFD методологія не оформлена як стандарт. З цієї причини в діаграмах потоків даних використовуються різні умовні позначення. На рис.7.1 показані символи зовнішніх сутностей, що використовуються у нотації «Yourdon and Coad Process Notation» і «Gane and Sarson Process Notation».
Визначення деякого об'єкту або системи як зовнішньої сутності не є строго фіксованим. Хоча зовнішня сутність знаходиться за межами даної системи, в процесі подальшого аналізу деяка зовнішня сутність може бути перенесена всередину діаграми моделі системи. З іншої сторони, окремі процеси можуть бути винесені за межі діаграми і представлені як зовнішня сутність. Прикладами зовнішньої сутності можуть бути: клієнти організації, замовники, персонал, постачальники.
Зовнішня сутність позначається прямокутником з тінню (рис. 7.1), всередині якого вказується її назва. При цьому як назву рекомендується використовувати іменник в називному відмінку. Іноді зовнішню сутність називають також термінатором.
Рис. 7.1.Символи зовнішніх сутностей.
Визначення певного об'єкта в якості зовнішньої сутності вказує на те, що він перебуває за межами кордонів аналізованої інформаційної системи.