5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування

У якості інструментальних засобів структурного аналізу і проектування виступають наступні діаграми:

• BFD (Bussiness Function Diagram) - діаграма бізнес - функцій;

• DFD (Data Flow Diagram) – діаграма потоків даних;

• STD (State Transition Diagram) - діаграма переходів станів;

• ERD (Entity Relationship Diagram) - модель «сутність-зв'язок» даних предметної області (інформаційно-логічна модель);

• SSD (System Structure Diagram) - діаграма структури програмного застосування.

Проте зі всього різноманіття цих моделей найчастіше на практиці застосовуються діаграми потоків даних (DFD), діаграми «сутність-зв'язок» (ERD) і діаграми переходів станів (STD). Усі вони містять графічні та текстові засоби моделювання: для зручності демонстрування основних компонент моделі і забезпечення точного визначення її компонент і зв'язків.

Висновки

1. Структурний підхід до проектування ІС – метод визначення вхідних даних, процесів та вихідних даних системи і поділ систем на підсистеми або модулі, що показують логічну графічну модель потоків інформації.

2. Є два базових принципи структурного аналізу та проектування: принцип «розділяй та владарюй» та принцип ієрархічного впорядкування..

3. Сукупність стандартів IDEF використовується в методології структурного аналізу.

4. Інструментальними засобами структурного аналізу є: діаграма бізнес-функцій, діаграма потоків даних, діаграма сутність-зв’язок, діагарма переходів станів, діаграма структури програмного застомування.

5. Структурний підхід до проектування ІС (структурний аналіз/структурне проектування SA/SD — Structure Analyses & Structure Design) – метод визначення вхідних даних, процесів та вихідних даних системи і поділ систем на підсистеми або модулі, що показують логічну графічну модель потоків інформації.

Контрольні питання

1. Основні принципи структурного підходу.

2. Особливості структурного аналізу.

3. Методології структурного проектування.

4. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування.

РОЗДІЛ 6. Методологія функціонального моделювання SADT

• Основні елементи діаграм.

• Типи зв’язків.

• Техніка побудови діаграм.

• Діаграма бізнес-функцій.

У розділі викладено базові вимоги до побудови діаграм структурного проектування. Описано діаграму бізнес-функцій.

6.1. Основні елементи

Модель SADT є серією діаграм зі супровідною документацією, що розбивають складний об'єкт на складові частини, які представлені у вигляді блоків. Деталі кожного з основних блоків показані у вигляді блоків на інших діаграмах. Кожна детальна діаграма є декомпозицією блоку із загальнішої діаграми. На кожному кроці декомпозиції загальніша діаграма називається батьківською для детальнішої діаграми.

Розглянемо стисло ці основні поняття методології IDEF-SADT, які використовуються під час побудови діаграм функціонального моделювання. Діяльністю є деяка дія або набір дій, які мають фіксовану мету і приводять до деякого кінцевого результату. Іноді діяльність називають просто процесом. Моделі IDEF0 відстежують різні види діяльності системи, їх опис і взаємодію з іншими процесами. На діаграмах процес зображається прямокутником, який називається блоком. Дуга служить для позначення деякого носія або дії, які забезпечують перенесення даних або об'єктів від однієї діяльності до іншої. Дуги також необхідні для опису діяльностей і спожитих ними ресурсів. Це так звані ролі дуг – ICOM – скорочення перших букв від назв відповідних дуг IDEF0. Розрізняють дуги чотирьох видів:

• I (Input) – вхід, тобто все, що поступає в процес або споживається процесом.

• С(Control) – керування або обмеження на виконання операцій процесу.

• О (Output) – вихід або результат процесу.

• М (Mechanism) – механізм, який використовується для виконання процесу.

Методологія IDEF0 однозначно визначає, яким чином зображаються на діаграмах дуги кожного виду ICOM. Дуга Вхід (Input) виходить з лівої сторони рамки робочого поля і входить зліва в прямокутник процесу. Дуга Керування (Control) входить і виходить зверху. Дуга Вихід (Output) виходить з правої сторони процесу і входить в праву сторону рамки. Дуга Механізм (Mechanism) входить в прямокутник процесу знизу. Таким чином, базове подання процесу на діаграмах IDEF0 має наступний вигляд (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Позначення процесу і стрілок ICOM на діаграмах IDEF0

Дуги, що входять в блок і виходять з нього на діаграмі верхнього рівня, є такими, як і дуги, що входять в діаграму нижнього рівня і виходять з неї, тому що блок і діаграма представляють одну і ту ж частину системи.

Деякі дуги приєднані до блоків діаграми обома кінцями, в інших один кінець залишається неприєднаним. Неприєднані дуги відповідають входам, управлінням і виходам батьківського блоку. Джерело або одержувач цих дуг може бути виявлений лише на батьківській діаграмі. Неприєднані кінці повинні відповідати дугам на вихідній діаграмі. Усі граничні дуги повинні продовжуватися на батьківській діаграмі, щоб вона була повною і несуперечливою.

На SADT-діаграмах не вказані явно ні послідовність, ні час. Зворотні зв'язки, ітерації, процеси, що продовжуються, і функції, що перекриваються (за часом), можуть бути подані за допомогою дуг. Зворотні зв'язки можуть виступати у вигляді коментарів, зауважень, виправлень і так далі.

Як було відмічено, механізми (дуги з нижнього боку) показують засоби, за допомогою яких здійснюється виконання функцій. Механізм може бути людиною, комп'ютером або будь-яким іншим пристроєм, який допомагає виконувати дану функцію.

Кожен блок на діаграмі має свій номер. Блок будь-якої діаграми може бути далі описаний діаграмою нижнього рівня, яка, у свою чергу, може бути далі деталізована за допомогою необхідної кількості діаграм. Таким чином, формується ієрархія діаграм.

Для того, щоб вказати положення будь-якої діаграми або блоку в ієрархії, використовуються номери діаграм. Наприклад, А21 є діаграмою, яка деталізує блок 1 на діаграмі А2. Аналогічно, А2 деталізує блок 2 на діаграмі А0, яка є верхньою діаграмою моделі.