
- •Міністерство освіти та науки України в.В. Литвин, н.Б. Шаховська Проектування інформаційних систем
- •Передмова наукового редактора серії підручників «комп’ютинґ»
- •1.1. Складність програмного забезпечення
- •1.2. Структура складних систем
- •1.2.1. Приклади складних систем
- •1.2.2. П'ять ознак складної системи
- •1.2.3. Організована і неорганізована складність
- •1.3. Методи подолання складності
- •1.3.1. Роль декомпозиції
- •1.3.3. Роль абстракції
- •1.3.4. Роль ієрархії
- •1.4. Про проектування складних систем
- •1.4.1. Інженерна справа як наука і мистецтво
- •1.4.2. Сенс проектування
- •4. Методи подолання складності.
- •2.1. Базові означення
- •2.2. Методи проектування інформаційних систем
- •2.3. Види інформаційних систем
- •2.4. Рівні моделей даних
- •3. Види інформаційних систем.
- •3.1. Методологія процедурно-орієнтованого програмування
- •3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування
- •3.3. Методологія об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування
- •3.4. Методологія системного аналізу і системного моделювання
- •4.1. Передісторія. Математичні основи
- •4.1.1. Теорія множин
- •4.1.2. Теорія графів
- •4.1.3. Семантичні мережі
- •4.2. Діаграми структурного системного аналізу
- •4.3. Основні етапи розвитку uml
- •3. Семантичні мережі.
- •5.1. Принципи структурного підходу до проектування
- •5.2. Структурний аналіз
- •5.3. Структурне проектування
- •5.4. Методологія структурного аналізу
- •5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування
- •6.1. Основні елементи
- •6.2. Типи зв’язків
- •6.3. Техніка побудови
- •6.4. Діаграма бізнес – функцій
- •6.4.1. Призначення діаграми бізнес-функцій
- •6.4.2. Основні елементи
- •7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
- •7.1.1. Зовнішні сутності
- •7.1.2. Процеси
- •7.1.3. Накопичувачі даних
- •7.1.4. Потоки даних
- •7.2. Методологія побудови dfd.
- •8.1. Діаграма «сутність-зв’язок»
- •8.2. Діаграма атрибутів
- •8.3. Діаграма категоризації
- •8.4. Обмеження діаграм сутність-зв’язок
- •8.5. Методологія idef1
- •9.1. Основні елементи
- •9.2. Типи керуючих потоків
- •9.3. Принципи побудови
- •10.1. Структурні карти Константайна
- •10.2. Структурні карти Джексона
- •11.1. Призначення case-технологій
- •11.2. Інструментальний засіб bPwin
- •11.2.4. Інші діаграми bpWin
- •11.2.5. Моделі as is і to be
- •11.3.1. Основні властивості
- •11.3.2. Стандарт idef1x
- •11.4. Програмний засіб Visio
- •12.1. Системний аналіз області наукових досліджень
- •12.1.1. Аналіз предметної області
- •12.2. Системний аналіз біржі праці
- •12.2.1. Дерево цілей
- •12.2.2. Опис об’єктів предметної області
- •12.2.3. Концептуальна модель
- •14.1. Еволюція об'єктної моделі
- •14.1.1. Основні положення об'єктної моделі
- •14.2. Складові частини об'єктного підходу
- •14.2.1. Парадигми програмування
- •14.2.2. Абстрагування
- •14.2.3. Інкапсуляція
- •14.2.4. Модульність
- •14.2.5. Ієрархія
- •14.2.7. Паралелізм
- •14.2.8. Збереженість
- •14.3. Застосування об'єктної моделі
- •14.3.1. Переваги об'єктної моделі
- •14.3.2. Використання об'єктного підходу
- •14.3.3. Відкриті питання
- •15.1. Природа об'єкта
- •15.1.1. Що є й що не є об'єктом?
- •15.1.2. Стан
- •15.1.3. Поведінка
- •15.1.4. Ідентичність
- •Void drag(DisplayItem I); // Небезпечно
- •15.2. Відношення між об'єктами
- •15.2.1. Типи відношень
- •15.2.2. Зв'язки
- •15.2.3. Агрегація
- •15.3. Природа класів
- •15.3.1. Що таке клас?
- •15.3.2. Інтерфейс і реалізація
- •15.3.3. Життєвий цикл класу
- •15.4. Відношення між класами
- •15.4.1. Типи відношень
- •15.4.2. Асоціація
- •15.4.3. Успадкування
- •15.4.4. Агрегація
- •15.4.5. Використання
- •15.4.6. Інсталювання (Параметризація)
- •15.4.6. Метакласи
- •15.5. Взаємозв'язок класів і об'єктів
- •15.5.1. Відношення між класами й об'єктами
- •15.5.2. Роль класів і об'єктів в аналізі й проектуванні
- •16.1. Важливість правильної класифікації
- •16.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •16.1.2. Труднощі класифікації
- •16.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •16.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •16.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •16.3. Ключові абстракції й механізми
- •16.3.1. Ключові абстракції
- •16.3.2. Ідентифікація механізмів
- •17.1. Призначення мови uml
- •17.2. Загальна структура мови uml
- •17.3. Пакети в мові uml
- •17.4. Основні пакети мета-моделі мови uml
- •17.5. Специфіка опису мета-моделі мови uml
- •17.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •18.1. Варіант використання
- •18.2. Актори
- •18.3. Інтерфейси
- •18.4. Примітки
- •18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання
- •18.5.1. Відношення асоціації
- •13.5.2. Відношення розширення
- •18.5.3. Відношення узагальнення
- •18.5.4. Відношення включення
- •18.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання
- •18.7. Рекомендації з розроблення діаграм варіантів використання
- •19.1. Клас
- •19.1.1. Ім'я класу
- •19.1.2. Атрибути класу
- •19.1.3. Операція
- •19.2. Відношення між класами
- •19.2.1. Відношення залежності
- •19.2.2. Відношення асоціації
- •19.2.3. Відношення агрегації
- •19.2.4. Відношення композиції
- •19.2.5. Відношення узагальнення
- •19.3. Інтерфейси
- •19.5. Шаблони або параметризовані класи
- •19.6. Рекомендації з побудови діаграми класів
- •20.1. Автомати
- •20.2. Стан
- •20.2.1. Ім'я стану
- •20.2.2. Список внутрішніх дій
- •20.2.3. Початковий стан
- •20.2.4. Кінцевий стан
- •20.3. Перехід
- •20.3.2. Сторожова умова
- •20.3.3.Вираз дії
- •15.4. Складений стан і підстан
- •20.4.1. Послідовні підстани
- •20.4.2. Паралельні підстани
- •15.5. Історичний стан
- •20.6. Складні переходи
- •15.6.1. Переходи між паралельними станами
- •20.6.2. Переходи між складеними станами
- •20.6.3. Синхронізуючі стани
- •20.7. Рекомендації з побудови діаграм станів
- •21.1. Стан дії
- •21.2. Переходи
- •21.5. Рекомендації до побудови діаграм діяльності
- •22.1.1. Лінія життя об'єкта
- •22.1.2. Фокус керування
- •22.2. Повідомлення
- •22.2.1. Розгалуження потоку керування
- •22.2.2. Стереотипи повідомлень
- •22.2.3. Тимчасові обмеження на діаграмах послідовності
- •22.2.4. Коментарі або примітки
- •22.3. Приклад побудови діаграми послідовності
- •22.4. Рекомендації з побудови діаграм послідовності
- •23.1. Кооперація
- •23.2.1. Мультиоб'єкт
- •23.2.2. Активний об'єкт
- •23.2.3. Складений об'єкт
- •23.3. Зв'язки
- •23.3.1. Стереотипи зв'язків
- •23.4. Повідомлення
- •23.4.1. Формат запису повідомлень
- •23.5. Приклад побудови діаграми кооперації
- •23.6. Рекомендації з побудови діаграм кооперації
- •24.1. Компоненти
- •24.1.1. Ім'я компоненту
- •24.1.2. Види компонент
- •24.2. Інтерфейси
- •24.3. Залежності
- •24.4. Рекомендації з побудови діаграми компонент
- •25.1. Вузол
- •25.2. З'єднання
- •25.3. Рекомендації з побудови діаграми розгортання
- •26.1. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose
- •26.2. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose
- •26.1.1. Головне меню програми
- •26.1.2. Стандартна панель інструментів
- •26.1.3. Вікно браузера
- •26.1.4. Спеціальна панель інструментів
- •26.1.5. Вікно діаграми
- •26.1.6. Вікно документації
- •26.1.7. Вікно журналу
- •26.3. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose
- •26.4. Розроблення діаграми варіантів використання в середовищі Rational Rose
- •26.5. Розроблення діаграми класів у середовищі Rational Rose
- •26.6. Розроблення діаграми станів у середовищі Rational Rose
- •26.7. Розроблення діаграми послідовності в середовищі Rational Rose
- •26.8. Розроблення діаграми кооперації в середовищі Rational Rose
- •26.9. Розроблення діаграми компонентів у середовищі Rational Rose
- •26.10. Розроблення діаграми розгортання в середовищі Rational Rose
24.3. Залежності
У загальному випадку відношення залежності було розглянуте раніше (див. розділ 19). Нагадаємо, що залежність не є асоціацією, а служить для подання тільки факту наявності такого зв'язку, коли зміна одного елементу моделі має вплив або приводить до зміни іншого елемента моделі. Відношення залежності на діаграмі компонент зображається пунктирною лінією із стрілкою, яка направлена від клієнта (залежного елемента) до джерела (незалежного елемента).
Залежності можуть відображати зв'язки модулів програми на етапі компіляції і генерації програмних кодів. У іншому випадку залежність може відображати наявність в незалежному компоненті описів класів, які використовуються в залежному компоненті для створення відповідних об'єктів. Стосовно діаграми компонент залежності можуть зв'язувати компоненти та імпортовані цим компонентом інтерфейси, а також різні види компонентів між собою.
У першому випадку малюють стрілку від компоненту-клієнта до інтерфейсу, що імпортується (рис. 24.4). Наявність такої стрілки означає, що компонент не реалізує відповідний інтерфейс, а використовує його в процесі свого виконання. Причому на цій же діаграмі може бути присутнім і інший компонент, який реалізує цей інтерфейс. Так, наприклад, зображений нижче фрагмент діаграми компонент задає інформацію про те, що компонент з іменем "main.exe" залежить від імпортованого інтерфейсу IDialog, який, у свою чергу, реалізується компонентом з іменем "image.java". Для другого компоненту цей же інтерфейс є експортованим.
Рис. 24.4. Фрагмент діаграми компонент з відношенням залежності
Відмітимо, що зобразити другий компонент з іменем "image.java" у формі варіанту примітки не можна саме через той факт, що цей компонент реалізує інтерфейс.
Іншим випадком відношення залежності на діаграмі компонент є відношення між різними видами компонент (рис. 24.5). Наявність подібної залежності означає, що внесення змін до початкових текстів програм або динамічних бібліотек приводить до змін самого компоненту. При цьому характер змін може бути відмічений додатково.
Рис. 24.5. Графічне зображення відношення залежності між компонентами
Нарешті, на діаграмі компонент можуть бути подані відношення залежності між компонентами і реалізованими в них класами. Ця інформація має важливе значення для забезпечення узгодження логічного і фізичного подань моделі системи. Зрозуміло, зміни в структурі описів класів можуть привести до зміни компоненту. Нижче приводиться фрагмент залежності подібного роду, коли деякий компонент залежить від відповідних класів.
Рис. 24.6. Графічне зображення залежності між компонентом і класами
Слід відмітити, що у цьому випадку з діаграми компонентів не випливає, що класи реалізовані цим же компонентом. Якщо потрібно підкреслити, що деякий компонент реалізує окремі класи, то для позначення компоненту використовується розширений символ прямокутника. При цьому прямокутник компоненту ділиться на дві секції горизонтальною лінією. Верхня секція служить для запису імені компоненту, а нижня секція – для вказівки додаткової інформації (рис. 24.7).
Рис. 24.7. Графічне зображення компоненту з додатковою інформацією про класи, що ними реалізуються
Всередині символу компоненту можуть зображатися інші елементи графічної нотації, такі як класи (компонент рівня типу) або об'єкти (компонент рівня екземпляру). У цьому випадку символ компоненту зображається так, щоб вміщати ці додаткові символи. Так, наприклад, зображений нижче компонент (рис. 24.8) є екземпляром і реалізує три окремі об'єкти.
Рис. 24.8. Графічне зображення компоненту рівня екземпляра, що реалізує окремі об'єкти
Об'єкти, які знаходяться в окремому компоненті-екземплярі, зображаються вкладеними в символ цього компоненту. Подібна вкладеність означає, що виконання компоненту здійснює виконання відповідних об'єктів. Іншими словами, існування компоненту протягом часу виконання програми забезпечує існування, а можливо, і доступ всіх вкладених в нього об'єктів. Що стосується доступу до цих об'єктів, то він може бути додатково специфікований за допомогою кванторів видимості, подібно до видимості пакетів. Змістовний зміст видимості може відрізнятися для різних видів пакетів.
Так, для компонент з початковим текстом програми видимість може означати можливість внесення змін у відповідні тексти програм з їх подальшою перекомпіляцією. Для компонент з виконуваним кодом програми видимість може характеризувати можливість запуску для виконання відповідного компоненту або виклику реалізованих в нім операцій або методів.