13. Фольклорна основа роману л.Костенко «Маруся Чурай»

Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарнії поетеса-співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми, Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми зараз сприймаємо як реальність. «Маруся Чурай» – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. Цей роман змальовує події з нашої далекої історії, з часів Хмельниччини. Роман про далеке минуле і цілком сучасний, бо звучать у ньому й такі проблеми, які хвилюють нас і сьогодні. Авторка роману сумлінно дотримується історичної правди. Персонажі твору згадують далекі часи, коли на півдні України, за Дніпровськими порогами, зароджувалось нечуване до того в історії братерство мужніх і нескорених лицарів, яке названо потім українським козацтвом, запорожцями. Полтавці пишаються своїм легендарним минулим, тісними зв’язками зі збройними силами України. Вони добре пам’ятали оспіваного в піснях козака Байду – першого гетьмана українського козацтва Дмитра Вишневецького, великого патріота, який став на захист українських земель від турецько-татарських загарбників. Ці усні народні оповідки документально підтвердити не можна, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час лютої пожежі. Маруся Чурай живе в її чудових піснях, у пам’яті народній. Перекази про неї живуть у віках. Життя і пісні великої полтавки послужили письменникам, драматургам, поетам основою для створення художніх творів. Ліна Костенко дає високоталановите тлумачення народної легенди. її роман «Маруся Чурай» здобув одностайну прихильність у читачів, він відзначений найвищою нагородою України – Шевченківською премією.

14. Втілення кращих рис української дівчини в образі Марусі Чурай

Маруся Чурай... Легендарна народна співачка з Полтавщини, авторка багатьох пісень, що зараз вважаються народними. Постать її приваблювала багатьох майстрів пера, тому про Марусю написані повісті, п'єси, поеми.

Ліна Костенко в своєму романі у віршах "Маруся Чурай" по-новаторськи осмислила образ легендарної піснярки: показала не лише особисте життя ге­роїні, а й причетність її до важливих подій періоду боротьби українського народу за незалежність в часи Хмельниччини, бо Марусині пісні піднімали дух повсталого народу.

Маруся Чурай — вродлива, розумна дівчина, обдарована поетичним талантом і чарівним голосом. Вона виросла у сім'ї непримиренного борця про­ти кривди Гордія Чурая, сміливого, мужнього козака, що загинув від рук ляхів. Прекрасною вродою, душею і помислами постає з роману і мати Марусина. Подружнє життя батьків було для дівчинки ідеалом, бо ґрунтувалось на висо­ких і чистих почуттях, безкорисливості, взаєморозумінні. Про такий шлюб мріяла і сама Маруся.

Від батьків героїня успадкувала щиру вдачу, відкрите до людей серце, мужність, вірність, любов до Вітчизни. Вірність для Марусі — найвища мо­ральна цінність. Це вірність коханому, своїм переконанням, вірність своєму народові, Вітчизні. В її почуттях відображаються найкращі моральні риси нашого народу. В багатьох народних піснях зустрічаємо таке ж високе розуміння вільного, не затьмареного ніякими розрахунками кохання, як у Марусі.

Коли Марусю судять як убивцю Гриця, вона жодного слова не мовить в своє оправдання. Тільки в розділі "Сповідь" дізнаємося, що Гриць випадково випив зілля, яке дівчина приготувала для себе. Героїня страждає безневинно, а мовчить тому, що після смерті Гриця все їй стало байдужим, в неї не залиши­лось ні сил, ні волі до життя.