64. Показники безробіття та соціально-економічної наслідки

Соціально-економічні наслідки безробіття розглядаються на рівних правах із проблемами бідності та соціальної нестабільності як одна із найбільш гострих та глобальних національних проблем.

Справді, у перехідний період єспособом спонукати великі маси людей переміщуватися з метою більш раціонального формування структури зайнятості є витіснення їх із існуячих неефективних виробництв. Разом із тим очевидно, що введення наджорстких мір може викликати масове банкрутство підприємств і створити таку хвилю безробіття, котра безсумнівно приведе до соціального вибуху. Необхідне збереження «розумної міри» жорсткості.

Позитивними наслідками безробіття називають:

створення резерву робочої сили для структурного перебудування економіки,конкуренція між робітниками як стимул до розвитку здатностей до праці,перерва у зайнятості для перенавчання та підвищення кваліфікації, стимулявання зростання інтенсивності та продуктивності праці

Негативними ж: знецінення наслідків навчання, скорочення виробництва ,витрати на допомогу безробітним,втрата кваліфікації ,зниження рівня життя, недовиробництво національного доходу ,зниження податкових надходжень.

Серед негативних соціальних впливів:

загострення криміногенної ситуації, як наслідок необхідності прокормити сім’ю та неможливості заробити гроші легальним шляхом ,посилення соціальної напруженості, як наслідок недовіри суспільства до влади, котра не може нічого вдіяти із ситуацією ,

ріст кількості фізичних та психічних хвороб, як наслідок зростання кількості нервових розладів на базі звільнень та нестачі коштів на елементарні потреби ,посилення соціальної диференціації, як наслідок набагато чіткішої грані між працюючими та не працюючими, заможними та незаможними

зниження трудової активності, як наслідок розпачу та безнадії

В свою чергу, позитивними впливами називають:

підвищення соціальної цінності робочого місця, внаслідок зменшення їх кількості

збільшення кількості особистого вільного часу, внаслідок незайнятості

зростання свободи обрання місця роботи, внаслідок вимушеної відсутності особистих обмежень щодо вибору робочого місця

збільшення соціального значення та цінності праці, внаслідок концентрації уваги на важливості її для сімейного добробуту

65. Соціальний захист безробітних.

Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

З макроекономічної точки зору соціальне забезпечення — це система управління соціальними ризиками з метою компенсації шкоди, зниження або запобігання їх дії на процес розширеного відтворення населення. Як соціально-економічна категорія соціальне забезпечення є відносинами щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення встановлених соціальних стандартів життя для кожної людини в умовах дії соціальних ризиків.

Соціальний захист в Україні має такі основні цілі:

забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму встановленого державою;

протидія соціальному напруженню в суспільстві, що може бути зумовлене майновою, етнічною, релігійною чи іншою нерівністю.

Основними функціями соціального захисту в Україні є такі:

реабілітаційна, покликана пом’якшувати наслідки бідності та інших негативних соціальних явищ;

превентивна, яка полягає в запобіганні виникненню негативних соціальних явищ.

Соціальний захист в Україні має такі складові частини:

Соціальне страхування — захист громадян від соціальних ризиків, що впливають на їх працездатність: хвороба, каліцтво, старість, та інші випадки, передбачені законом;

Соціальна допомога — різні види соціальних виплат, дотацій, пільг, субсидій, що надаються особам, які потребують соціального захисту.

Соціальна справедливість (соціальна солідарність) — компенсація впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногенні катастрофи чи природні стихійні лиха.

В Україні призначаються такі види державної допомоги: — при вагітності та пологах; — одноразова допомога при народженні дитини; — із догляду за дитиною; — грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років; — із догляду за дитиною-інвалідом; — із тимчасової непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; — на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років); — на дітей одиноким матерям; — на дітей військовослужбовців строкової служби; — на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; — тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливе.