- •55 Колективний договір, його зміст та порядок укладання
- •56. Порядок укладання колективного договору
- •57. Контроль за виконанням колективного договору
- •58. Ринок праці: його сутність та зміст
- •59. Умови виникнення і ефективного функціонування ринку праці.
- •60. Функції ринку праці
- •62. Безробіття: загальна характеристика
- •63. Види безробіття, умови виникнення
- •64. Показники безробіття та соціально-економічної наслідки
- •65. Соціальний захист безробітних.
- •66. Дежавне регулювання ринку праці
- •67. Поняття «соціальне партнерство» та його зміст.
- •68. Моделі соціального партнерства: трипартизм і біпартизм
- •69. Основні форми соціального партнерства
- •70. Функції соціального партнерства
- •71. Теоретичні основи та передумови соціального партнерства
- •72. Сучасна практика соціального партнерства в Україні
- •73. Умови формування й розвитку соціального партнерства в Україні
- •74. Поняття та сутність соціальної політики
- •75. Мета й завдання соціальної політики
- •Умови реалізації соціальної політики
- •78.Управління соціальною політикою
- •79. Зайнятісь як соціально-економічна категорія і передумови формування соціально-трудових вдіносин
- •82. Класифікація форм і видів зайнятості населення
- •81. Функції зайнятості населення
74. Поняття та сутність соціальної політики
Політика соціальної держави направлена на створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини. Цим визначається те, що економіка повинна бути націлена на задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб індивіда. Соціальна орієнтація економіки є основою соціальної політики держави.
Окрім того, вона передбачає необхідний перерозподіл доходів між більш забезпеченими і менш забезпеченими верствами населення, нагромадження в бюджетах різних рівнів та інших фондів коштів для надання населенню соціальних послуг і соціальних гарантій.
Ступінь задоволення потреб людини, різних верств суспільства є основним критерієм економічної ефективності. На суспільні потреби впливають обсяг і структура виробництва, чисельність населення і його склад за віком і статтю людей; його соціальна структура і культурний рівень; кліматичні, географічні і національно-історичні умови життя; зміни фізіологічних особливостей людини.
Соціальна політика — це стратегічний соціально-економічний напрям розвитку суспільства. Вона являє собою систему управлінських, організаційних, регулюючих дій і заходів, спрямованих передусім на сприяння цілеспрямованій діяльності громадян, їх всебічному розвитку, забезпеченню відповідного рівня їх життя і праці, їх соціальному захисту.
Основним механізмом соціальної політики є управління і регулювання соціальних процесів, що являють собою послідовну зміну стану, елементів соціальної системи під впливом внутрішніх та зовнішніх умов.
75. Мета й завдання соціальної політики
Функцією соціального управління є забезпечення та реалізація потреб прогресивного розвитку суспільства. Зміст соціального управління полягає у формуванні критеріїв та показників соціального розвитку, розробленні заходів щодо реалізації соціальних проблем. Соціальне управління має багато рівнів і здійснюється через соціальну політику, яка втілюється у життя на всіх рівнях.
Мета соціальної політики полягає у створенні необхідних умов для розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, повного розкриття творчого соціального потенціалу людини, підвищення рівня і якості життя громадян на основі стимулювання трудової і господарської активності населення, а також досягнення в суспільстві соціальної злагоди і цілісності.
Суб’єктами соціальної політики є люди, держава, суспільство, соціальні інститути і товариства, політичні партії, громадські організації, колективи, профспілки, спілки підприємців, різноманітні фонди тощо. Вони різняться суспільним характером, соціальною діяльністю у різних сферах, можливостями впливу на соціальний стан.
Основним суб’єктом соціальної політики є особистість, оскільки жодне завдання соціального розвитку і соціальної політики не може бути здійснене, коли не будуть створені умови для самореалізації особистісного потенціалу людини.
Важливим суб’єктом у сучасних умовах є держава, яка за своїм потенціалом переважає можливості інших суб’єктів цього процесу. Держава здійснює повний комплекс заходів, спрямованих на постійний соціальний розвиток суспільства, а саме:
Роль політичних партій, політичних формувань як суб’єктів соціальної політики зумовлені ефективністю їх політики, зв’язком із життєвими потребами народу, їх здатністю своєю діяльністю забезпечувати соціальний потенціал суспільства.