- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства.
- •Фінансовий менеджмент
- •Фінансування
- •Фінансовий контролінг
- •3. Організація фінансової діяльності підприємств.
- •4. Форми фінансування підприємства.
- •5. Критерії прийняття фінансових рішень.
- •6.Капітал підприємства та його економічна сутність.
- •7.Класична теорія фінансування.
- •8.Теорема іррелевантності
- •9.Теорія оптимізації портфеля інвестицій
- •10.Модель оцінки дохідності капітальних активів (самр)
- •11. Неоінституційна теорія фінансування
- •12. Концепція максимізації вартості капіталу власників
- •13.Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •Фінансова діяльність суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
- •. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств та товариств з обмеженою відповідальністю
- •16. Особливості фінансової діяльності акціонерних, командитних та повних товариств.
- •17. Фінансова діяльність кооперативів
- •18. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями
- •19. Фінансова діяльність державних та казенних підприємств
- •20. Фінансування спільної діяльності підприємств на основі договорів кооперації
- •21. Статутний капітал і корпоративні права підприємства
- •Балансовий і ринковий курси акцій
- •22. Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування
- •23. Збільшення статутного капіталу підприємства
- •Зменшення статутного капіталу підприємств
- •Власний капітал, його функції та складові
- •Звіт про власний капітал
- •27.Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.
- •28.Самофінансування підприємств
- •29.Збільшення статутного капіталу без залучення додаткових внесків
- •30. Забезпечення наступних витрат і платежів
- •31. Чистий грошовий потік
- •32. Показник Cash flow
- •33. Звіт про рух грошових коштів
- •34. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •35. Фактори та інструменти дивідендної політики
- •36. Порядок нарахування дивідендів та форми їх виплат
- •37. Методи нарахування дивідендів
- •38. Ефективність дивідендної політики
- •39. Теорії в галузі дивідендної політики
- •40. Оподаткування дивідендів
- •41. Позичковий капітал підприємств та його ознаки
- •42. Фінансові кредити
- •43. Облігації підприємств та їх параметри
- •44. Емісія облігацій та порядок їх погашення
- •45. Комерційні кредити та факторинг
- •46. Облігації з нульовим купоном (zero bond).
- •47. Варанти.
- •48. Реформалізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства.
- •49. Загальні передумови реформалізації.
- •50. Укрупнення підприємства: злиття, приєднання.
- •51. Реорганізація підприємства, спрямована на його розукрупнення.
- •52. Погашення (аквізиція) підприємства.
- •53. Перетворення, як особлива форма реорганізації підприємства.
- •54. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства.
- •55. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності.
- •56. Оцінка доцільності фінансових інвестиції у корпоративні права.
- •57. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності.
- •58. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •59. Поточні фінансові інвестиції.
- •60. Необхідність, завдання і принципи експертної оцінки вартості підприємства.
- •61. Дохідний підхід в оцінці вартості підприємства
- •62. Майновий (витратний) підхід
- •63. Оцінка вартості підприємства на основі ринкового підходу
- •64. Практична робота з оцінки вартості підприємства
- •65. Вартість капіталу підприємства
- •66. Методичні підходи з оцінки вартості підприємства
- •67. Компетенції фінансових служб у сфері зед підприємства
- •68. Регулювання розподілу виручки від зед в іноземній валюті
- •69. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій
- •70. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •71. Форфейтинг
- •72. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторгівельних операцій
- •73. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролінгу
- •75. Методи контролінгу
- •76. Методи фінансового прогнозування
- •77. Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг
- •78. Координація та внутрішній аудит
- •79. Методи екстраполяції
71. Форфейтинг
Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту.
форфейтинг можна трактувати як середньо- та довгостроковий спосіб кредитування зовнішньоекономічних операцій.
На практиці форфейтинг як вид кредитування зовнішньоекономічних операцій може здійснюватися у формі викупу в експортера векселів та інших боргових вимог, акцептованих імпортером. Форфейтинг, як правило, здійснюється за участю банківської установи і розглядається як одна з форм трансформації комерційного кредиту в банківський.
Продавцем вимог при форфейтингу може бути підприємство, яке виконало зобов’язання за контрактом і прагне рефінансувати дебіторську заборгованість. Предметом форфейтингу є здебільшого «першокласні» (забезпечені) вимоги, боржниками за якими є імпортери, що знаходяться в країнах з високим кредитним рейтингом. Як забезпечення виконання зазначених вимог можуть використовуватися банківські чи державні гарантії.
Договори форфейтування укладаються переважно в доларах США, євро, швейцарських франках.
До основних переваг форфейтингу для експортера можна віднести такі:
зменшення кредитного ризику;
мінімізація валютних ризиків;
мінімізація ризику зміни процентних ставок;
поліпшення ліквідності (платоспроможності).
72. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторгівельних операцій
Митне регулювання — це регулювання питань, пов’язаних з установленням мита і митних зборів, процедурами митного контролю зовнішньоекономічної діяльності та організацією діяльності органів митного контролю України.
Єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом.
Єдиним митним тарифом передбачено застосування таких видів мита:
адвалерне, що нараховується у процентах до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Суб*єкт повинен стати на облік. Відсутність облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності є підставою для відмови у митному оформленні вантажів.
Митне оформлення відбувається після декларування товарів і майна та їх пред’явлення декларантом або транспортною організацією до митного оформлення. Декларування товарів підприємствами здійснюється самостійно або на договірній основі через організації, визнані митницями як декларанти. Для митного оформлення товарів необхідні такі документи:
декларація;
належним чином посвідчені копії ліцензій;
дозволи інших державних органів, якщо товари підлягають контролю цих органів;
зовнішньоекономічні контракти;
документи, що підтверджують внесення відповідних митних платежів;
супровідні документи (транспортні накладні, рахунки-фактури тощо);
інші документи, зазначені в декларації.
Основним документом, на підставі якого здійснюється митне оформлення експортно-імпортних операцій, є вантажна митна декларація (ВМД). Вантажна митна декларація — це заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Плата за проведення митних процедур при ввезенні в Україну або вивезенні з України товарів справляється в розмірі 0,15 % загальної вартості цих товарів.
Нарахування митних зборів, мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури.