1. Сукупність відносин зі створення і використання грошових коштів, необхідних для здійснення зовнішньоекономічної діяльності державами, транснаціональними корпораціями, фірмами та іншими суб’єктами світогосподарських зв’язків – це:

1) міжнародне кредитування;

2) міжнародні фінанси;

3) міжнародна банківська справа;

4) фінанси ТНК.

2. Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів – це:

1) міжнародні валютні операції;

2) міжнародні кредитні операції;

3) міжнародні фінансові операції;

4) міжнародні розрахункові операції.

3. До фінансових операції не входять:

1. операції з переказу грошей;

2. інвестиційні операції;

3. спекулятивні операції;

4. консалтингові операції;

5. операції з капіталом.

4. Операції , які охоплюють усі форми та види розрахунків та трансфери – це:

1)операції з переказу грошей;

2)Інвестиційні операції;

3)спекулятивні операції;

4) операції з капіталом.

5. Операції, пов’язані з переміщенням капіталу з метою його приросту, це:

1)операції з переказу грошей;

2)інвестиційні операції;

3)Спекулятивні операції;

4) операції з капіталом.

6. Операції з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отриманих кредитів – це:

1)операції з переказу грошей;

2)інвестиційні операції;

3)спекулятивні операції;

4) Операції з капіталом.

7. Операції, які спрямовуються на управління капіталом в умовах ризику та невизначеності економічної кон’юнктури – це:

1)операції з переказу грошей;

2)інвестиційні операції;

3)спекулятивні операції;

4) операції з капіталом.

8. Система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл міжнародних фінансових потоків, - це:

1) фінансова система ТНК;

2) міжнародні портфельні інвестиції;

3) світовий фінансовий ринок;

4) Міжнародна банківська справа.

9. Сукупність механізмів внутрішньо фірмового руху фінансових потоків та зовнішніх фінансових зв’язків та інструментів взаємодії зі світовим фінансовим середовищем – це:

1) фінансова система ТНК;

2) Міжнародні портфельні інвестиції;

3) світовий фінансовий ринок;

4) міжнародна банківська справа.

10. Вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвесторові права реального контролю над об’єктом інвестування, - це:

1) фінансова система ТНК;

2) міжнародні портфельні інвестиції;

3) Світовий фінансовий ринок;

4) міжнародна банківська справа.

11. Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини – це:

1) суб’єкт світового господарства;

2) структурний елемент світового господарства;

3) рівень економічної взаємодії суб’єктів світового господарства;

4) правильної відповіді немає.

12. Міжнародна валютна система, яка заснована на офіційному закріпленні країнами золотого змісту в одиниці національної валюти з обов’язками центральних банків здійснювати купівлю-продаж національної валюти в обмін на золото – це:

1) система золотодевізного стандарту;

2) система золотого стандарту:

3) європейська валютна система;

4) сучасна світова валютна система.

13. Міжнародна валютна система, яка базується на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют відносно долару США, який, в свою чергу, був конвертований в золото по фіксованому курсу – це:

1) система золотодевізного стандарту;

2) Система золотого стандарту;

3) європейська валютна система;

4) сучасна світова валютна система.

14.Створена країнами–членами Європейського Союзу зона скоординованого плавання відносно долару курсів національних валют для забезпечення їх стабільності – це:

1)система золотодевізного стандарту;

2) система золотого стандарту:

3) європейська валютна система;

4) Сучасна світова валютна система.

15. Міжнародна валютна система, яка передбачає використання фіксованих та плаваючих валютних курсів і регулюється як на двосторонній, та і на багатосторонній основі – це:

1) система золотодевізного стандарту;

2) система золотого стандарту:

3) європейська валютна система;

4) сучасна світова валютна система.

16. Роль американського долару як міжнародного резервного засобу згідно з Бреттон - Вудськими угодами забезпечувалась:

1) посередництвом між золотом і усіма другими валютами країн світу;

2) зобов’язанням США вільної конвертації долару в золото;

3) відсутністю будь-яких фізичних обмежень відносно пропозиції долару США на світовому ринку;

4) фіксованою вартістю долару США у золоті.

17. Офіційна зупинка вільної конвертованості долару США у золото набула:

1) у березні 1968р.;

2) у серпні 1971р.;

3) у жовтні 1971р.;

4) у серпні 1968р.

18. Головними засобами регулювання поточних балансів країн згідно з рішенням Бреттон - Вудських угод були:

1) використання золотих запасів країн;

2) використання допомоги міжнародних економічних організацій;

3) використання засобів внутрішньої економічної політики країн;

4) регулювання валютних паритетів країни.

19. За збалансованість поточних балансів країн згідно з рішенням Бреттон - Вудських угод несли відповідальність:

1) країни, зовнішні платежі яких мали позитивне сальдо;

2) країни, зовнішні платежі яких мали дефіцит;

3) країни-дебітори разом з МВФ;

4) країни-дебітори разом с країнами-кредиторами.

20. Реальне функціонування Бреттон-Вудських угод починається з:

1) введення фіксованих валютних курсів країн відносно до долару США;

2) створення Міжнародного валютного фонду;

3) введення вільної конвертованості європейських валют;

4) з підписом Бреттон-Вудських угод усіма учасниками Бреттон-Вудської конференції.

21. Головною причиною погіршення привабливості долару США у 60-х роках була:

1) скорочення золотого запасу США;

2) негативний поточний баланс США;

3) війна США у В’єтнамі;

4) створення валютних резервів європейськими країнами.

22. В структуру світової валютної системи не входить:

1) резервні валюти;

2) умови взаємної конвертованості валют;

3) регламентація міжнародних розрахунків країни;

4) уніфікований режим валютних паритетів.

23. До основних функцій валютного ринку не відноситься:

1) спекуляція;

2) кліринг;

3) кредитування;

4) страхування.

24. Міжнародна валютна ліквідність не включає:

1) офіційні золоті та валютні резерви країни;

2) резервну позицію країни в МВФ;

3) міжнародні кредити та позики;

4) валютні рахунки країни в СДР та ЕВРО.

25. До головних елементів світового фінансового ринку не відносять:

1) валютний ринок;

2) ринок боргових зобов’язань;

3) ринок титулів власності;

4) ринок фінансових послуг;

5) ринок похідних фінансових інструментів.

26. Сфера ринкових відносин, де здійснюється купівля-продаж валют по курсу, який встановлюється на основі попиту та пропозиції, - це:

1) валютний ринок;