
- •1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.
- •2. Мотиви розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
- •3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •4. Основні напрями здійснення зовнішньоекономічних операцій.
- •5. Фактори, що впливають на організацію зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •6. Принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •7. Теорії зовнішньоекономічної діяльності.
- •8. Тарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •9. Нетарифні методи регулювання
- •10. Сутність, функції та види мита.
- •11. Економічна дія квот в зовнішньоекономічній діяльності.
- •12. Ембарго та сфера його застосування.
- •13. Демпінг та сфера його застосування в зед.
- •14. Функції зовнішньоекономічного контракту (угоди).
- •15. Види зовнішньоекономічних контрактів (угод).
- •16. Підготовка, укладання та виконання зовнішньоекономічного контракту.
- •17. Джерела правового регулювання зовнішньоекономічних контрактів (угод).
- •18. Документи, що використовуються при укладенні експортної угоди (контракту).
- •19. Документи, що використовуються при укладенні імпортної угоди (контракту).
- •20. Зовнішньоторгові документи, що підтверджують виконання контракту.
- •21. Типова структура міжнародного контракту купівлі-продажу.
- •22. Умови зовнішньоекономічних контрактів.
- •23. Опубліковані та розрахункові ціни в зед.
- •24. Зовнішньоторгова ціна.
- •25. Способи фіксації ціни в зовнішньоекономічному контракті.
- •26. Технічні і комерційні поправки до ціни в зед.
- •27. Види знижок, що застосовуються у міжнародній торговій практиці.
- •30. Класифікація цін на світовому ринку.
- •31. Тенденції взаємозв'язку внутрішніх і зовнішніх цін.
- •32. Ціноутворюючі фактори на світовому ринку.
- •33. Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •34. Маркетингове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •35. Підходи до вибору зарубіжного ринку.
- •36. Схема дослідження міжнародних ринків.
- •37. Міжнародна сегментація ринку.
- •38. Модель сегментації ринку.
- •39. Основні способи виходу на зовнішні ринки.
- •40. Прямий і непрямий експорт.
- •41. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Страхове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Посередники у зовнішній торгівлі.
- •44. Зустрічна торгівля в зовнішньоекономічній діяльності.
- •45. Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •46. Міжнародний трансфер технологій.
- •47. Міжнародний інжиніринг.
- •48. Міжнародний лізинг.
- •49. Особливості франчайзингового бізнесу в зовнішньоекономічній діяльності.
- •50. Техніка укладення ліцензійних угод.
- •51. Організація та функціонування спільних підприємств.
- •52. Зовнішньоекономічна стратегія підприємства.
- •53. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
53. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для здійснення економічного аналізу потрібно обрати критерій ефективності. Критерій - це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць. На основі такої ознаки здійснюється кількісна оцінка ефективності виробництва. Згідно з цим визначенням обраний критерій має відповідати принципам побудови показників ефективності, а також всебічно відтворювати її економічну сутність.
На основі похідних даних можна вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель, розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного вирішення на управлінському рівні.
Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності.
Показники економічної ефективності поділяють на:
1) показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення;
2) показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.
Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних принципових методологічних положень:
1) принципу всебічного обліку всіх складових елементів витрат та результатів, який припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку;
2) принципу зведення витрат і результатів для зіставлення, який показує, що показники, які порівнюються, повинні відтворюватися однаковими кількісними одиницями і носити антонімічний характер в економічному розумінні. При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів;
3) принципу зведення різнотермінових витрат і результатів до одного моменту часу за допомогою дисконтування;
4) принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб'єкта господарювання, а й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.
Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття управлінських рішень, тому має за мету:
1) оцінити діяльність підприємства та його підрозділів;
2) виявити можливі резерви;
3) сформулювати проблему, яку слід вирішити.
Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї діяльності, коректування планів.
Виявлення резервів - надзвичайно важливий етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом дії.
Формулювання проблем, які виникають під час діяльності підприємства, дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ. Формулювання проблем здійснюється на основі вивчення факторів будь-яких відхилень і є важливим аспектом подальшого їх розв'язання.
Під час організації аналізу слід вирішити питання методологічного характеру:
1) обрати мету і визначити задачі аналізу;
2) визначити час і послідовність методики його проведення;
3) визначити джерела інформації та її вірогідність;
4) обрати методику здійснення аналізу;
5) визначити конкретних осіб і служби, що відповідають за аналіз. Однією з найважливіших особливостей аналізу є його тривалість у часі.