Тема 8. Кредит у ринковій економіці Глосарій

Авансований капітал - капітал, вкладений суб’єктом підприємницької діяльності у виробничий апарат підприємства (засоби праці, предмети праці і технологія) та на підготовку і оплату робочої сили.

Амортизаційний фонд – грошовий фонд, у якому накопичуються амортизаційні відрахування до їх використання, складова основного капіталу підприємства.

Амортизаційні відрахування – частина вартості засобів праці і нематеріальних активів, що переноситься на вартість продукції підприємства, яка виготовляється.

Джерела формування позичкового капіталу - грошові кошти, що тимчасово вивільнились у процесі кругообігу промислового капіталу, грошові капітали рантьє,доходи і заощадження населення, акумульовані кредитною системою, тимчасово вільні кошти бюджету та громадських організацій.

Елементи кредитних відносин – суб’єкти кредиту (кредитор і позичальник) та об’єкт кредиту (позичена цінність).

Забезпечення кредиту – матеріальні і нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту кредитор може використати для компенсації своїх збитків.

Застава – спосіб забезпечення зобов’язань, за яких кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником (заставодавачем) забезпеченого заставою зобов’язання отримати задоволення із вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Кредитна історія – сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до чинного законодавства.

Лихварський кредит – найстаріша форма кредиту, що була попередником позичкового капіталу, який надавався переважно на споживчі цілі, характеризувався високим рівнем процента,що призводив до розорення позичальника та приносив дохід тільки кредитору.

Позиковий капітал – грошовий капітал,що віддається його власником в позичку юридичним чи фізичним особам і приносить дохід у вигляді процента для кредитора та прибуток чи задоволення особистих потреб – для позичальника. Він є особливою самостійною формою капіталу, що відокремилась у процесі кругообігу від промислового капіталу.

Бланковий кредит – кредит,який надається без забезпечення - лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам.

Комерційний кредит – вид міжгосподарського кредиту, який надається продавцем покупцеві у товарній формі у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари,надані послуги та виконані роботи та погашається грошима. Заборгованість позичальника може оформлятися борговим зобов’язанням (комерційним векселем) або у вигляді запису на відкритому рахунку.

Державний кредит - кредит, одним з учасників якого є держава в особі уряду або органів місцевого самоврядування. На відміну від банківського, державний не має цільового призначення, він використовується для рішення загальних проблем (покриття дефіциту бюджету, надання допомоги окремим суб'єктам господарювання або категоріям населення).

Міжнародний кредит - переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. Його суб'єкти ті ж, що й при національному кредиті - банки, підприємства, держава, населення. Ознака даного кредиту - приналежність кредитора й позичальника до різних країн.

Контокорентний кредит- кредит, при якому банк відкриває клієнтові активно-пасивний контокоррентний рахунок, з якого здійснюються всі платежі клієнта, у тому числі за рахунок кредиту в межах установленого ліміту, і зараховуються всі надходження клієнта, у тому числі в рахунок погашення кредиту. Цей кредит призначений для формування оборотних коштів клієнта.

Револьверний кредит - кредит, що банк видає клієнтові в межах установленого ліміту заборгованості, що використається повністю або частинами й відновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Револьверний кредит - це кредит, поновлюваний багато разів.

Кредитна лінія - різновид кредитування, при якій позичка надається позичальникові в заздалегідь обговорених межах у міру виникнення потреби в грошових сумах протягом усього строку договору. Маючи гарантію одержання кредиту, позичальник не переплачує на відсотках (стягуються тільки комісійні за необхідність резервування банком певної суми кредитних ресурсів).

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном,що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання по закінченні встановленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом у банку, який його видав.