Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
43_63.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
217.09 Кб
Скачать

46.Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.

Для визначення конкретного слідчого органу, який буде займатися розслідуванням існує поняття підслідності (ст. 112 КПКУ). Підслідність кримінальних справ — це сукупність специфічних характеристик кримінальної справи, яка визначає певний слідчий орган, на який покладається обов'язок проведення досудового слідства по даній справі. Види підслідності: 1) родова — за складом злочину; 2) спеціальна — за суб'єктом скоєння злочину; 3) територіальна — за місцем скоєння злочину; 4) альтернативна — може визначатись кількома характеристиками кримінальної справи; 5) за зв'язком справ — визначається пов'язаністю різних кримінальних справ певними елементами складу злочину.

Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю. Спір про підслідність між слідчими -в межах одного району розв'язує районний прокурор - різних районів АРК, області розв'язує прокурор АРК, області - між слідчими різних районів міста — прокурор міста Києва, міський прокурор або їхні заступники.

Якщо справу порушено в декількох районах або містах різних областей- Генпрокурор або його заступник.

47.Окреме доручення слідчого, суду

Ст. 114. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком , коли законом передбачено одержання згоди від суду або прокурора. Слідчий під час розслідування вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від них допомоги при провадженні окремих слідчих дій.

Ці доручення і вказівки є для органів дізнання обов'язковими. Постанови слідчого в кримінальній справі є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами. При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомку і відеозапис. Він має право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в десятиденний строк. У межах міста або району, хоч і поділеного на кілька слідчих дільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії.

48.Підстави і порядок об'єднання, виділення кримінальних справ, створення слідчих груп.

Як правило, по кожному вчиненому злочину проводять окреме слідство, що забезпечує всебічність, повноту, об’єктивність та швидкість розслідування. Разом з тим, в інтересах встановлення істини закон допускає об’єднання в одному провадженні справ про обвинувачення кількох осіб за співучасті у вчиненні одного злочину, або ж справ про обвинувачення однієї особи у вчиненні кількох злочинів. Ст. 26 КПК визначає, що в одному провадженні можуть бути об’єднані справи по обвинуваченню декількох осіб- співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і вирішення справи. Об’єднання і виділення справ проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду. Правила цієї статті можуть бути застосовані і у випадках притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочину, а також недонесення про злочин. Виділення справи в окреме провадження відбувається в таких випадках: 1) якщо розслідується кримінальна справа тшт щ0Д0 кІЛЬК0Х обвинувачених і щодо одного чи частини з них провадження розслідування зупиняється через тяжку хворобу або ж ухилення від слідства (ч. 4 ст. 206 КПК); 2)    якщо у вчиненні злочину разом з дорослим брав участь неповнолітній, то в кожному випадку має бути з’ясовано можливість виділення справи щодо неповнолітнього в окреме провадження (ст. 439 КПК); 3)    якщо при розслідуванні справи буде встановлено, що якийсь злочин або якась особа, що його вчинила, не пов’язані з основною справою; 4)    якщо неможливо закінчити розслідування в повному обсязі в наданий законом строк тримання обвинуваченого під вартою і немає підстав для зміни запобіжного заходу, а прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у даній справі, дав згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення, то справа щодо не розслідуваних епізодів злочинів виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку (ч. 4 ст. 156 КПК). Неправильне об’єднання або виділення кримінальних справ є підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Як об’єднання, так і виділення справ оформляють мотивованою постановою, в якій необхідно зазначити те, які саме матеріали (в оригіналі чи копіях) об’єднують або виділяють.

Якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова.

Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]