1.6. Класифікація інформації за різними ознаками
Будь-яка класифікація завжди відносна. Один і той же об’єкт, може бути класифікований за різними ознаками або критеріями. Часто зустрічаються ситуації, коли залежно від певних умов, об’єкт може бути віднесений до різних класифікаційних угруповань. Це особливо актуально при класифікації інформації без урахування її предметної орієнтації, тому що вона часто може використовуватись у різних умовах, різними споживачами й для різних цілей.
Інформацію можна умовно поділяти на різні види, опираючись на ту чи іншу її властивість або характеристику, наприклад за способом кодування, сферою виникнення, способом передачі та сприйняття, суспільному призначенню тощо.
За способом кодування сигналу, інформацію можна поділити на аналогову і цифрову. Аналоговий сигнал, величину вихідного параметра представляє у вигляді величини іншого параметра, яка є фізичною основою сигналу, його фізичним носієм. Наприклад, величина кута нахилу стрілок годинника – це основа для аналогового відображення часу. Висота ртутного стовпчика у термометрі – це той параметр, який дає аналогову інформацію про температуру. Чим більше довжина стовпчика у термометрі, тим більше температура. Для відображення інформації в аналоговому сигналі, використовуються усі проміжні значення параметра від мінімального до максимального.
Цифровий сигнал, використовує для запису і передачі інформації два можливих стани фізичного носія сигналу – електричної напруги. Один стан – є електрична напруга, яку умовно позначають одиницею (1), інший – відсутність електричної напруги, яка умовно позначається нулем (0). Тому для передачі інформації про величину вихідного параметра необхідно використовувати представлення даних у вигляді комбінації нулів і одиниць, тобто цифрового представлення.
За сфера виникнення, інформацію, що виникла в неживій природі називають елементарною, у світі тварин і рослин – біологічною, у людському суспільстві – соціальною. В природі, живій і неживій, інформацію несуть: колір, світло, тінь, звуки і запахи. В результаті сполучення кольору, світла і тіні, звуків і запахів виникає естетична інформація. Поряд з природною естетичною інформацією, як результат творчої діяльності людей виник інший різновид інформації – твори мистецтва. Крім естетичної інформації у людському суспільстві створюється семантична інформація, як результат пізнання законів природи, суспільства, мислення. Розподіл інформації на естетичну і семантичну досить умовний, просто необхідно мати на увазі, що в одній інформації може переважати семантична її частина, а в інший – естетична.
За способом передачі і сприйняття інформацію, що передається у вигляді видимих образів і символів називають візуальною; передану звуками – аудіальною; відчуттями – тактильною; запахами – смаковою. Інформація, яка сприймається оргтехнікою та комп'ютерами називають машинно-орієнтованою інформацією. Кількість машинно-орієнтованої інформації постійно збільшується у зв'язку з безупинно зростаючим використанням нових інформаційних технологій у різних сферах людського життя.
За суспільним призначенням інформацію можна поділити на масову, спеціальну й особисту. Масова інформація поділяється в свою чергу на суспільно-політичну, повсякденну і науково-популярну. Спеціальна інформація поділяється на виробничу, технічну, управлінську і наукову. Технічна інформація має наступні градації: верстатобудівна, машинобудівна, інструментальна тощо. Наукова інформація поділяється на біологічну, математичну, фізичну тощо.
На рис. 1.5 наведена класифікація інформації, що циркулює на підприємстві. В основу класифікації покладено п’ять найбільш загальних ознак: місце виникнення, стадія обробки, стабільність функції управління.
За
місцем виникнення
За
стабільністю
За
стадіями обробки
За
способом відображення
За
функцією управління
Вхідна
Змінна
Первинна
Текстова
Планова
Вихідна
Постійна
Вторинна
Графічна
Нормативно-довідкова
Внутрішня
Проміжна
Облікова
Зовнішня
Підсумкова
Оперативна
Рис. 1.5. Класифікація інформації, що циркулює на підприємстві
За місцем виникнення інформацію можна поділити на вхідну, вихідну, внутрішню, зовнішню.
Вхідна інформація – це інформація, яка надходить на підприємство (організацію) або в його підрозділи.
Вихідна інформація – це інформація, яка надходить з одного підприємства (підрозділу) на інше підприємство (підрозділ).
Одна й та ж інформація може бути вхідною для одного підприємства, а для іншого – вихідною. За відношенням до об’єкта управління (підприємство або його підрозділи: цех, відділ, лабораторія) інформація може бути визначена як внутрішня, так і зовнішня.
Внутрішня інформація виникає усередині об’єкта, а зовнішня інформація – за межами об’єкта.
За стабільністю інформацію можна класифікувати на змінну (поточну) і постійну (умовно-постійну, квізіпостійну).
Змінна інформація відображає фактичні кількісні та якісні характеристики виробничо-господарської діяльності фірми. Вона може змінюватись для кожного окремого випадку як за призначенням так і за кількістю. Наприклад, кількість випущеної продукції за зміну, щоденні витрати на постачання сировини, кількість справних верстатів тощо.
Постійна (умовно-постійна) інформація – це незмінна і багатократно використовувана протягом тривалого періоду інформація. Постійна інформація може бути довідковою, нормативною, плановою.
Постійна довідкова інформація включає опис постійних властивостей об’єкта у вигляді сталих ознак протягом тривалого часу. Наприклад, табельний номер робітника, професія робітника, номер цеху тощо;
Постійна нормативна інформація містить місцеві, галузеві та загальнодержавні нормативи. Наприклад, розмір податку на прибуток, розмір мінімальної заробітної плати, розмір штрафу за перевищення швидкості тощо;
Постійна планова інформація містить багаторазово використовувані на підприємстві планові показники. Наприклад, план випуску телевізорів, план підготовки спеціалістів певної кваліфікації тощо.
За стадіями обробки інформацію можна класифікувати на первинну, вторинну, проміжну, результативну.
Первинна інформація – це інформація, що виникає безпосередньо в процесі діяльності об’єкта і реєструється на початковій стадії.
Вторинна інформація – це інформація, яка утворюється в результаті обробки первинної інформації і може бути як проміжною, так і підсумковою.
Проміжна інформація використовується як вихідна інформація для наступної переробки, використання, розрахунків тощо.
Підсумкова (результуюча) інформація утворюється в процесі обробки первинної та проміжної інформації і використовується для виробітку управлінських рішень.
За способом відображення інформація поділяється на текстову і графічну.
Текстова інформація – це сукупність алфавітних, цифрових та спеціальних символів, за допомогою яких інформація представляється на фізичному носію (папері, зображення на екрані монітора тощо).
Графічна інформація – це різного роду графіки, діаграми, схеми, малюнки тощо.
За функціями управління зазвичай класифікують економічну інформацію. При цьому виділяють наступні групи: планову, нормативно-довідкову, облікову та оперативну (поточну).
Планова інформація – інформація про параметри об’єкта управління на майбутній період. На цю інформацію підприємство орієнтується у своїй роботі.
Нормативно-довідкова інформація містить різноманітну нормативну і довідкову інформацію. Її відновлення здійснюється досить рідко.
Облікова інформація – це інформація, яка характеризує діяльність підприємства за певний період часу. На базі цієї інформації може корегуватись планова інформація, здійснюватись аналіз господарської діяльності підприємства, приймаються рішення з більш ефективного управління роботами тощо. На практиці, у якості облікової інформації можуть виступати інформація бухгалтерського обліку, статистична інформація та інформація оперативного обліку.
Оперативна (поточна) інформація – це інформація, що використовується в оперативному управлінні і яка характеризує виробничі процеси у поточний (даний) період часу. До оперативної інформації пред'являються серйозні вимоги зі швидкості надходження, обробки, та рівня її достовірності. Від того, наскільки швидко і якісно здійснюється її обробка, багато в чому залежить успіх фірми на ринку.