- •Успенська соборна церква Києво-печерського монастиря. 1073-1087. Реконструкція. Сучасний вигляд Успенська соборна церква Києво-печерського монастиря. 1073-1087. Реконструкція. Сучасний вигляд
- •П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.
- •Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.
- •Дорогобузька ікона Богородиці(остання третина 13 ст.) Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)
- •Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція
- •Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина 13 ст. Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина 13 ст.
- •Верхній замок у Луцьку. 2 пол.14 ст. Верхній замок у Луцьку. 2 пол.14 ст.
- •Кам’янець-Подільська фортеця Кам’янець-Подільська фортеця
- •Хотинська фортеця Хотинська фортеця
- •Покровська церква – фортеця в с. Сутківці Покровська церква – фортеця в с. Сутківці
- •Вірменський собор у Львові. 1363 р. Вірменський собор у Львові. 1363 р.
Вірменський собор у Львові. 1363 р. Вірменський собор у Львові. 1363 р.
Вірме́нський кафедра́льний собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці — пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні; кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви.
Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363—1370 роки) майстром Дорінгом . Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії. Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, П. Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам'ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев'яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття).
Сам собор неодноразово перебудовувався. Незважаючи на перебудови добре збереглося об'ємно-планувальне вирішення старої східної частини храму, яке відобразило традиції давньоруського і вірменського монументального будівництва, що сягають Візантії. Вплив вірменської архітектури позначився на формі дванадцятигранного барабана з шатровим дахом, що вивершує середохрестя. Він виявляється в ретельному оздобленні стін тесаними кам'яними плитами з вмонтованими в них хачкарами, в рисунку сталактитового фриза над аркою центральної апсиди, що зберігся в інтер'єрі. Останній був прикрашений властивим для давньоруських пам'яток фресковим розписом (XV століття), фрагменти якого були відкриті в 1925 році на відкосах ніші південного вікна. Окремі архітектурні деталі, епітафії та скульптури свідчать про вплив готики, ренесансу й бароко.
В радянський час Вірменський собор був закритий. Спочатку тут знаходилося фондосховище Львівської картинної галереї, а з 1953 року — музею імені Леніна. В січні 2000 року церкву повернули вірменській громаді. 6 січня 2001 року було звершено перше богослужіння, а 28 травня 2003 року собор освятив католикос всіх вірмен Гагерін ІІ.