11.Нормування управлінської праці

Забезпечити високу ефективність виробництва в умовах ринку неможливо без оптимізації процесу витрачання всіх видів ресурсів, у тому числі живої праці. Згадана оптимізація досягається перш за все за допомогою її нормування, яке є основою організації праці на підприємстві, в установі, організації. Суттю нормування праці вважається визначення об'єктивно необхідних витрат робочого часу при проектуванні раціональних трудових процесів та встановленні прогресивних, науково обґрунтованих норм праці чи проектування та практичне запровадження комплексу заходів щодо підвищення загальної результативності праці.

В загальному визначенні нормування праці — це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання

Згідно зі ст. 85 КЗпП для нормування праці використовуються норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. При цьому: а) норма часу — це розмір витрат робочого часу, встановлений для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників (наприклад, бригадою) відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах;

Норма часу поділяється на:

• підготовчо-заключний час;

• штучний:

• операційний (основний та допоміжний)

• час на обсл-ня робочого місця

• час на відпочинок і особисті потреби

б) норма виробітку — це встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації по винні виконати (виготовити, перевезти тощо) за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах;

в) норма обслуговування — це кількість виробничих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць, об'єктів тощо), які працівник чи група працівників (наприклад, бригада) певної кваліфікації повинні обслужити протягом одиниці робочого часу у певних організаційно-технічних умовах. Норми обслуговування призначаються для нормування праці працівників, зайнятих обслуговуванням устаткування, виробничої площі, робочих місць тощо. Різновидом норм обслуговування є норма управління, що визначає чисельність працівників, підпорядкованих одному керівникові;

г) норма (норматив) чисельності — це встановлена чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт. За нормами (нормативами) чисельності визначаються також витрати праці за професіями, спеціальностями, групами або видами робіт, окремими функціями, в цілому по підприємству або цеху, його структурному підрозділу.

д) норма керованості – кількість працівників, якими найбільш ефективно може управляти керівник (6-8 чоловік).

Тор- 6-8

М- 10-12

L - 25-30 чоловік

е) норма часу обслуговування - встановлюється для обслуговування одиниці обладнання впродовж відповідного періоду часу.

13 Сутність і види управлінських документів

В історичному аспекті документи виникли разом із писемністю, спочатку як засіб закріплення майнових відносин, а потім як засіб комунікацій, передавання ділової інформації. Нині документи розглядають як засіб закріплення на різних носіях інформації про явища, події реальної дійсності або розумової діяльності.

Документ — це матеріальний об'єкт, що містить інформацію в зафіксованому вигляді.

Управлінський документ — це документ, який містить відомості організаційного, розпорядчого або повідомчого характеру, що створюється в цілях управління і відповідним чином оформлюється.

Документи, які використовують в управлінській діяльності, класифікують за багатьма ознаками (рис. 7.1):

I. Залежно від використаного для фіксації матеріалу:

1) документи на паперовій основі:

а) письмові (це рукописні або машинописні документи, а також виготовлені за допомогою розмножувальної техніки або друкарським засобом). У загальному документообігу підприємств торгівлі і громадського харчування вони становлять близько 95 % усіх документів.

б) графічні (це креслення, схеми, графіки, рисунки та ін). їх перевагами їх є доступність для будь-якого фахівця.

2) документи на фото-, кіноплівці, магнітній стрічці.

II. За походженням:

1) офіційні (службові) — направляють адресатові від імені підприємства або посадової особи і оформлюють у встановленому порядку;

2) особисті (іменні) — створює особа поза сферою своєї службової діяльності (заява, скарга, лист громадянина керівнику підприємства або депутату та ін.).

III. За видами діяльності:

1) організаційно-розпорядчі документи;

2) документи з фінансово-розрахункових питань;

3) документи з постачально-збутових питань;

4) документи з особового складу.

IV. За найменуванням виділяють кілька десятків видів і різновидів документів. Вид об'єднує документи з погляду цільової спрямованості і структури, наприклад, наказ, анкета, акт, договір та ін. Різновидами документів є накази по особовому складу і з основної діяльності, акт приймання-передавання і дефектний акт.

V. За кількістю відображених питань:

1) прості (звичайно містять одне питання);

2) складні (з кількома питаннями).

VI. За місцем складання:

1) зовнішні (одержані підприємством або відправлені ним за його межі):

а) вихідні — відправлені з підприємства;

б) вхідні — адресовані підприємству.

2) внутрішні (складені на підприємстві для внутрішнього використання).

VII. За строками виконання:

1) термінові документи;

2) нетермінові документи.

VIII. За формою:

1) індивідуальні;

2) типові;

3) трафаретні.

IX. За засобами передачі інформації:

1) рукописно-друковані;

2) графічні;

3) фото-, кінодокументи;

4) звукові.

X. За строками зберігання:

1) постійного зберігання;

2) довгострокового зберігання;

3) тимчасового зберігання. XL За стадією утворення:

1) оригінали документів (перший або єдиний примірник офіційного документа);

2) чернетки;

3) копії документів (відображають інформацію, яку повністю або частково містить оригінал).

Існують три різновиди копій:

а) відбиток (повна копія вихідного документа, яка залишається у справі замість відправленого адресатові);

б) витяг (копія, що відбиває частину оригіналу документа, завірену в установленому порядку);

в) дублікат (повна копія оригіналу, яка має ту саму юридичну силу). Дублікат видається у випадку втрати оригіналу.

XII. За ступенем гласності:

1) секретні документи (містять інформацію, що є державною таємницею);

2) документи для службового використання (містять інформацію, поширення якої за межами підприємства може завдати йому шкоди);

Керівники підприємств самостійно визначають види інформації і перелік документів, які є комерційною таємницею, а також порядок роботи з такими документами.

3) звичайні документи (вільно видають для ознайомлення усіх, хто в цьому зацікавлений, включаючи споживачів, постачальників та ін).