4. Як виконати оцінку точності запроектованих ходів полігонометрії

Оцінка проекту полігонометричного ходу складається з обчислень:

- очікуваної середньої квадратичної помилки М найбільш слабкої точки ходу;

- очікуваної нев’язки ходу ƒ;

- відносної нев’язки ƒ_відн. ходу і порівняння її з гранично допустимою величиною 1/Т для даного класу або розряду полігонометрії.

Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки ходу може бути обчислена за формулою

.

В формулі 1-й член правої частини виражає вплив помилок лінійних вимірювань, 2-й член – вплив помилок кутових вимірювань.

Для світловіддалемірів величина [ ] розраховується:

,

де -середня квадратична помилка вимірювання лінії середньої довжини, яку згідно з приймають:

1см для ліній довжиною до 500м,

2см для ліній від 500 до 1000 м,

для ліній, довших, ніж 1000м,

n – кількість ліній в ході;

Крім цього, в формулі :

m_β – середня квадратична помилка вимірювання кутів в даному класі полігонометрії (4 клас - 3", 1 розряд - 5")

[S] – довжина ходу.

Очікувана нев’язка ходу ƒ може бути визначена як подвійна величина М, тобто

ƒ=2М.

Очікувана відносна помилка ƒ_відн обчислюється за формулою

Ця величина не повинна перевищувати гранично допустимої відносної помилки ходу 1/Т, яка передбачена “Інструкцією”(для полігонометрії 4класу – 1/25000,для 1 розряду – 1/10000).

5. Які типи центрів використовуються для закріплення пунктів полігонометрії

Вибір типів центрів здійснюється у відповідності до “Інструкції”. Зокрема, вузлові пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами типу 160. Для закріплення пунктів полігонометрії необхідно запроектувати центри типів У15Н (на незабудованих територіях), У15 (на забудованих територіях), У15К (на території м. Києва, Севастополя та в обласних центрах), У16 (на дахах будівель), 143 (в стінах або фундаментах капітальних будівель).

Центри геодезичних пунктів закріплюються бетонним монолітом у вигляді відсіченої чотиригранної піраміди зі сторонами у нижній основі 20-30 см, і верхній площині 12-14 см, висотою 70-75 см.

На незабудованій території марки центрів пунктів закладаються на 10 см вище поверхні землі.

Лабораторна робота №3

1. Чим регламентуються довжини ходів технічного нівелювання

Довжини ходів технічного нівелювання не повинні перевищувати допустимих значень що регламентуються табл.. 10 «Інструкції». Ці значення залежать від висолти перерізу рельєфу топографічного знімання

2. Як можна визначити СКП висоти будь-якої точки висоти ходу (ст.. 10 синя метод.)

3. Як обчислити СКП висоти найслабшої точки ходу (ст. 10 синя метод.)

4. Як зробити висновок про відповідність запроектованої висотної мережі технічним вимогам (ст.. 11 синя метод. таблиця)

Лабораторна робота №4

1 Які основні вимоги до топографічного знімання?

Результатом топографічного знімання є топографічні плани, які створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які ставляться до створення планів приведені в “Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500”: пп 1.1.8,1.1.16,1.1.18, [1]. Вкажемо їх:

а) топографічні плани в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічного знімання або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими методами:

- аерофотографічним ( стереографічне або комбіноване знімання);

- наземним ( мензульним або тахеометричним зніманням).

б) середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0.5мм, а в гірських та лісових районах 0.7мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні точок на плані найближчих контурів не повинні перевищувати 0.4мм. Для переходу від середніх помилок (Δ) до СКП (m) застосовується коефіцієнт 1.25.

в) середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:

- 1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2°;

- 1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу від 2° до 6° для планів масштабу 1:5000 і 1:2000.

У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 рази.

г) точність планів оцінюють за відхиленням положення контурів та висот точок, що нанесені на плані, від даних контрольних вимірів. Граничні відхилення не повинні перевищувати подвоєних значень середніх помилок, що наведені в пунктах 2 і 3.

Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1мм у плані розмежування с/г землеволодінь та землекористувань.