Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
labi.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
301.06 Кб
Скачать

Питання до 7 лабораторної

  1. Як і для чого складається календарний графік робіт?

Календарне планування проекту, яке полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт, ставить за мету координацію діяльності залучених до проекту виконавців для забезпечення його успішного завершення, створення умов задля реагування на ринкові можливості та вчасного надходження доходів, що гарантує ефективність інвестицій. Календарний план як перелік тільки планових параметрів проектних робіт втрачає свій сенс без порівняння з фактичними термінами їх виконання, тому частіше ведуть мову про календарні графіки.

Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу, прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об’єкті. Тривалість польового періоду в різних областях України наведена в додатку 1 (ст. 156) ЗУКР [5].

При наймі робочої сили потрібно пам’ятати, що час — це особливий ресурс, який неможливо покласти на зберігання, купити чи взяти в кредит або якимось чином збільшити в обсязі. Тому фактор часу в сільському господарстві є вирішальним. Неможливо, скажімо, одержати високий урожай без посіву культур, формування гущини посівів і збирання врожаю в оптимальні строки. Якщо постійних працівників для своєчасного виконання належних робіт недос­татньо, то підприємство повинно заздалегідь потурбуватися про найм робочої сили відповідної кваліфікації і в потрібній кількості. Календарний графік робіт водночас дає повне уявлення про масштаби недостатнього використання робочої сили, яке є наслідком сезонності сільськогосподарського виробництва. Наприклад, у зимку в рослинницьких галузях затрати праці в середньому за місяць у більшості аграрних підприємств становлять 0—3 % річних затрат, а в літні місяці 12—15 %. У нашому прикладі затрати живої праці по підприємству в цілому (рослинницькі галузі) становлять у січні 1,1 % річних затрат, а у вересні —20 %. При рівномірному використанні живої праці середньомісячні затрати її становили б 8,33 % (100 : 12). Але досягти такої рівномірності у використанні робочої сили аграрні підприємства (крім вузькоспеціалізо­ваних — птахофабрик, відгодівельних комплексів) об’єктивно не можуть. Тому виникає потреба в кількісному вимірюванні сезонності виробництва і в пошуках шляхів її пом’якшення. Зокрема, для вимірювання сезонності можна скористатися такими показниками:

1. Помісячний розподіл затрат праці в процентах до річних затрат. На основі календарного графіка робіт визначають плановий помісячний розподіл праці, а за кінцевими результатами року — фактичний. Їх порівняння дає можливість реально оцінити хід виробничого процесу і зробити правильні висновки на майбутнє, особливо з погляду визначення потреби в найманій праці і пошуку можливих варіантів комбінації галузей з меншою потребою в робочій силі у пікові періоди.

2. Розмах сезонності. Визначається як частка від ділення відпрацьованих людино-годин у місяці їх максимальних затрат на відпрацьовані людино-години в місяці мінімальних затрат. Чим більше кількісне значення має цей показник, тим більша сезонність виробництва на підприємстві і тим складніше йому вирішувати виробничі завдання, що стоять перед ним.

3. Сезонне навантаження. Має такий же економічний зміст, що і попередній показник. Його розраховують діленням відпрацьованих людино-годин у місяці їх максимальних затрат на середньомісячну кількість відпрацьованих людино-годин. Розглянуті показники певною мірою характеризують раціональність використання трудових ресурсів. Це пов’язано з тим, що сезонність, як правило, призводить до негативних економічних і соціальних наслідків. Адже значне недовикористання робочої сили спричиняє зниження рівня оплати праці постійних працівників, що є одним з головних чинників плинності кадрів. З цієї ж причини підприємства недоодержують значні обсяги продукції. За умови пом’якшення негативного впливу сезонності підприємство могло б з такою ж кількістю працівників збільшити масштаби виробництва, що рівноцінно підвищенню продуктивності праці. І нарешті, сезонність породжує специфічні труднощі, пов’язані з наймом тимчасових працівників, які нерідко не мають необхідної кваліфікації і досвіду роботи в сільському господарстві і яких у багатьох випадках в даному регіоні просто не вистачає.

Названі причини зумовлюють необхідність пом’якшення сезонності сільськогосподарського виробництва, що можна здійснити за рахунок ефективної комбінації низки факторів. Насамперед, підприємство може вдосконалювати галузеву структуру сіль­ськогосподарського виробництва за рахунок розширення тваринницьких галузей, що вимагають рівномірних затрат робочого часу протягом року. Не менш важливе значення має добір сортів і культур з різним періодом вегетації, а отже, і різними строками догляду за посівами та збиранням врожаю.

Як скласти календарний графік

Календарне планування є невід’ємним елементом управління та організації будь-якого виробництва, в тому числі будівельного, на всіх його етапах і рівнях. Воно враховує постачання, витрата матеріалів, виготовлення і здачу готової продукції з прив’язкою до конкретних календарним термінами. Нормальний хід виробництва можливий тільки тоді, коли складено план-графік, який передбачає обсяги і послідовність виконуваних робіт, кількість необхідних трудових резервів, обладнання та інших ресурсів.

Інструкція

  1. Календарне планування є обов’язковим і для виробництва будівельних робіт. У цьому випадку, на допомогу плановикам приходять різні будівельні норми і правила, в тому числі і СНиП 1.04.03-85 «Норми тривалості будівництва і заділу в будівництві підприємств, будівель і споруд». З його допомогою визначте тривалість зведення конкретного будівельного об’єкту і, знаючи терміни початку будівництва і його закінчення, складіть календарний графік робіт.

  2. Для вирішення невеликих поточних завдань, що виникають в ході будівництва, використовуйте спрощені методи планування: складіть переліки робіт з термінами їх виконання. Такі спрощені плани-графіки можуть служити основою для більш складних розрахунків по вибору оптимальної послідовності будівельно-монтажних робіт, їх тривалості, що вимагається робочій силі. Найкращий результат досягається, коли складається декілька календарних графіків, з яких можна потім вибрати найбільш ефективний.

  3. У зведеному календарному графіку визначте терміни початку і закінчення зведення кожного об’єкта з урахуванням тривалості підготовчого періоду. Зведений календарний графік може бути складений у грошовому вираженні і визначати обсяги освоєних капіталовкладень з розподілом по роках і кварталах. У такому календарному плані будівництво має бути поділене на черги, пускові комплекси та технологічні вузли з прив’язкою до календарних дат.

  4. В об’єктному календарному графіку визначте порядок та строки виконання будівельних робіт на окремому об’єкті. Такий графік може бути розбитий на місяці і навіть дні, в залежності від складності та величини споруджуваного об’єкта. Якщо проводиться реконструкція, то об’єктний календарний графік узгодьте з керівництвом цього підприємства.

  5. Складіть робочі календарні плани-графіки на тиждень, місяць або квартал. Зазвичай період часу у них — тиждень або добу. Це інструмент оперативного планування та деталізації об’єктного календарного плану, що враховують поточну обстановку на будівництві. Їх форма може бути спрощеною, хоча вони і враховують ті фактори, які важко піддаються обліку — погоду, взаємодія з субпідрядниками і пр.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]