- •Особливості викидів забруднень в атмосферне повітря від рухомих джерел. Смог Лос-Анжелеського типу. Методи очистки забрудненого повітря.
- •67..Особливості поширення забруднень в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел, типи забруднюючих шлейфів та зони забруднення навколо них. Смог Лондонського типу.
- •69.Поняття гідрологічних параметрів поверхневих вод. Методи визначення рівнів води та попередження паводків (поплавковий, рейковий).
- •70.Поняття екологічного ризику та методик його оцінювання. Індивідуальний і колективний, потенційний територіальний, техногенно-екологічний ризики.
- •76. Просадочність грунтів, природа та типи просадочності лесевих товщ - причини та наслідки, прогноз та попередження, способи забезпечення екологічної безпеки.
Особливості викидів забруднень в атмосферне повітря від рухомих джерел. Смог Лос-Анжелеського типу. Методи очистки забрудненого повітря.
Сухий (фотохімічний) смог Лос-Анджелеського типу
Сприятливою для прояву фотохімічного смогу є ясна сонячна погода (інтенсивна ультрафіолетова інсоляція), при низькій вологості повітря, температурі вище 30 С, повній відсутності вітру і високого забруднення повітря. Ознаками фотохімічного смогу є поява блакитнуватої імли чи білуватого туману і зв’язане з цим погіршення видимості. Основними хімічними сполуками, що зумовлюють фотохімічний смог є озоні вуглецю, пероксиацетилнітрати (ПАН) та пероксибензоілнітрати (ПБН), що утворюються в результаті хімічних реакцій вуглеводнів, що утворюються в результаті хімічних реакцій вуглеводнів, що знаходяться в повітрі, з оксидами азоту, сірки та вуглецю, сажі, вуглеводнів, органічних сполук під впливом сонячної реакції (фотохімічного ефекту). Всі ці речовини називають фото оксидами, оскільки беруть участь у фотохімічних реакція розкладання забруднювачів сонячним промінням.
Заходи із забезпечення охорони атмосферного повітря міського середовища можна умовно розділити на такі групи:
організація санітарно-захисних зон;
архітектурно-планувальне рішення;
інженерно-організаційні заходи;
безвідходні і маловідходні технології;
технічні засоби і технології очищення викидів.
Об'єкти, що являються джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих і з неприємним запахом речовин, слід відділяти від житлової забудови санітарно-захисною зоною (СЗЗ).
Розміри нормативної СЗЗ до межі житлової забудови встановлюються в залежності від потужності підприємства, особливостей технологічного процесу виробництва, характеру і кількості шкідливих і з неприємним запахом речовин, що виділяються в атмосферу. У відповідності із санітарною класифікацією промислових підприємств розміри санітарно-захисних зон встановлюються в межах від 50 до 3000 м в залежності від класу небезпечності підприємства.
67..Особливості поширення забруднень в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел, типи забруднюючих шлейфів та зони забруднення навколо них. Смог Лондонського типу.
Висотний шлейф – дим піднімається вертикально вгору, коли немає вітру і хороша погода, то не створюється проблема для природного середовища.
Веєроподібний шлейф – немає негативного впливу, але коли вітер поширюється переходить у конусоподібний шлейф – проблема коли створюється інверсійний шар.
Петлеподібний шлейф – який поширений донизу, причиною є несприятливі атмосферні умови несприятливий вплив.
Обкурювальний – йде біля поверхні землі, люди вже зазнають впливу(дихання).
Вологий (кислий) смог Лондонського типу
Лондонський смог формується при вологості повітря 100%, температурі близько до 0 С, тривалій безвітряній погоді і високій концентрації продуктів згоряння твердого і рідкого палива (SO2, сажі, NO і CO). Спостерігається частіше в осінньо-зимовий період, характерний для помірних широт з вологим морським кліматом. Смог одержав свою назву після екологічної катастрофи у столиці Великобританії, з 5 по 10 грудня 1952р., зв’язаної з високим забрудненням повітря і тривалим штилем протягом двох тижнів, внаслідок чого загинуло 4000 осіб (легеневих і серцево-судинних хворих) зі збільшення смертності більш, ніж у 10 разів.
В Україні притаманний для Одеси і Маріуполя.
68. Оцінка ризику впливу планованої діяльності на природне середовище. Комплексний підхід до забезпечення екологічної безпеки та аглоритм його реалізації.
Способи боротьби зі зсувами: 1) заліснення зсувонебезпечних ділянок; 2) дренування (прискорення стоку води); 3) терасування; 4) підпірні стінки; способи боротьби із селями: 1) облаштування «пасток» селевих потоків; 2) облаштування селескидів; 3) облаштування селепропусків; 4) інженерне закріплення грунтового масиву палями; 5) закріплення рослинного покриву; шляхи боротьби з боковою ерозією: 1) кам’яний накид; 2) протиерозійні мати; 3) закріплення ложа водотоку; шляхи боротьби з абразією: 1) хвилерізи; 2) берегова відмостка; 3)берегова опояска з тетраподів кам’яного та піщано – гравійного насипів; затиснення природних вод: вапнування.