69.Поняття гідрологічних параметрів поверхневих вод. Методи визначення рівнів води та попередження паводків (поплавковий, рейковий).

Гідрологічні параметри: водний режим, термічний режим, льодовий режим. Зміни цих параметрів створюють загрози екологічній небезпеці території і пов’язані із активацією небезпечних гідрогеодинамічних процесів, що супроводжуються паводками, повенями, підтопленнями, заболочуванням. Призводять до матеріальних збитків, людських жертв, суттєвого погіршення стану довкілля. Рейковий метод визначення рівня водойми: за допомогою водомірної рейки. Меженний рівень – нульовий рівень. Паводковий (повеневий) – перевищення меженного рівня.

70.Поняття екологічного ризику та методик його оцінювання. Індивідуальний і колективний, потенційний територіальний, техногенно-екологічний ризики.

Екологічний ризик – ймовірність прояву негативних змін в природних, природно – техногенних та техногенних екосистемах, викликаних антропогенним впливом на довкілля, надзвичайними ситуаціями природного та техногенного характеру або віддалених несприятливих наслідків цих змін, що виникають внаслідок негативної дії на довкілля і які призводять до порушення стійкості систем з урахуванням величини можливих збитків.

Індивідуальний ризик – являє собою ймовірність з якою індивід може зазнати певної шкоди. Є 3 основні підходи вибору значення прийнятного індивідуального техногенного ризику: 1) Ризик смерті в результаті прояву техногенних небезпек не повинен перевищувати 1% мінімальної ймовірності смерті протягом усього періоду життя людини. 2) Вибирається ризик смерті з яким суспільство так або інакше погоджується. Це значення стає прийнятним для техногенної небезпеки, але не буде прийнятим для іншого виду небезпеки у суспільстві. 3) Значення прийнятного ризику вибирається на основі врахування різниці у сприйнятті людиною добровільних і вимушених небезпек.

Колективний – екологічні катастрофи, забруднення, які впливають на навколишнє середовище, людей, стан біоценозів.

Потенційний територіальний – вплив на певній території проявляється.

Техногенно – екологічний – вплив який проявляється у впливі техногенних об’єктів на довкілля.

71.Поширеність вулканізму на Землі. Типи виверження вулканів, приуроченість до геодинамічних зон та їх ймовірні наслідки. Гейзери та грязеві вулкани: природа та причини вивержень, наслідки та використання

Типи виверження вулканів: 1) плініанський, пелейський – із експлозивним ( газово – вибуховим) виверженням. Характеризується найбільшою інтенсивністю, відбувається протягом декількох годин, днів. Приурочений до зон субдукції. Найбільш катастрофічні виверження. Пелейський – дуже в’язка лава, яка твердіє до виходу з жерла ( ефект відкриття шампанського) 2) стромболіанський, вулканський – зі змішаним газово – вибухово – лавовим виверженням; виверження нетривалі, але часті. Висота стовпа 20 км, магма текуча, формування лавових потоків.Стромболіанський – стовп невеликий, виверження протягом декількох місяців. Характерні лавові потоки. 3) гавайський (ісландський) із лавовим виверженням. Виливи рідкої базальтової лави. Наслідки: матеріальні збитки, людські жертви. Грязеві вулкани – геологічні утворення над тріщинами в осадових породах, які вміщують поклади газу під високим тиском. Внаслідок дегазації відбувається викид на денну поверхню грязьових мас та горючих газів. Приурочені до антиклінальних структур, де у розрізі присутні глини, піски та неконсолідовані осади. Гейзери – це гарячі джерела. Наслідки: викликання повеней, вулканічна зима – глобальні зміни клімату, які викликані забрудненням атмосфери попелом.

72. Предмет, об’єкт, задачі, екологічної безпеки. Екологічні аспекти національної безпеки. Екологічна безпека як невід’ємна частина міжнародної безпеки. Масштабність розгляду питань, об’єкти та предмет вивчення екологічної безпеки.

Екологічна безпека – це наука, яка вивчає діяльність людини у довкіллі, природні та техногенно зумовлені стани та процеси, на предмет їх прямого чи опосередкованого впливу на навколишнє середовище окремих людей, їх спільнот, та людства загалом на предмет загрози життєво важливих втрат.

Об’єкт: 1) природнє середовище та природні ресурси; 2) середовище проживання людей; 3) ризики, небезпеки в середовищі людина – природа.

Предмет: 1) природні та антропогенні чинники активізації стихійних лих, катастроф. 2) прогноз і попередження, захист і поведінка в умовах надзвичайних ситуацій та ліквідація наслідків.

Екологічні аспекти національної безпеки: 1) значне антропогенне і техногенне навантаження території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій; 2) нераціональне використання природних ресурсів; 3) неподоланність негативних соціально – екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи; 4)погіршення екологічного стану водних басейнів та проблеми транскордонних забруднень; 5) загострення стану гідротехнічних споруд каскаду водосховища на Дніпрі; 6) неконтрольоване ввезення в Україну небезпечних технологій, речовин, матеріалів. 7) неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової діяльності; 8) небезпека техногенного, ядерного, біологічного тероризму. 9) посилення впливу ГМО, біотехнологій у популяції живих організмів; 10) застарілість комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів.

Масштабність розгляду питань Глобальному – демографічна проблема, викиди парникових газів, зміна клімату. Регіональному – Чорнобильська катастрофа, забруднення грунтів, води, техногенні навантаження в регіонах. Локальному – проблемні питання екосистем на локальному рівні, повінь, землетрус. Умовно точковий – вибух, пожежа, аварія, зсув, сель, спалах захворювання.

73. Природа сейсмічних хвиль та закономірності поширення. Фокусність, енергія та магнітуда землетрусів

Природні хвилі – передаються від гіпоцентру до епіцентру. Поперечні хвилі – хвилі зсуву R – хвилі (релеї) – морська хвиля. L – хвилі ( лореї) – як змія повзе. – найбільш небезпечні.

Фокусність – точка поширення гіпоцентру ( хвиль ); Магнітуда – 1 бал – не відчувається людьми; 2 б – відчувається в спокійній обстановці на верхніх поверхах будівель; 3 б – відчувається в приміщеннях, гойдаються висячі предмети. 4 б – дзвенять шибки, посуд, скриплять двері. 5 б – відчувається на вулиці, випліскується рідина з посуду. 6 б – відчувається всіма, тріскається штукатурка, перевертаються меблі, розбиваються шибки; 7 б – важко встояти на ногах, падає цегла, дзвенять велиці дзвони. 8 б – важко вести автомобіль, руйнуються димарі, башти, в сирому грунті утворюються тріщини. 9 б – загальна паніка, тріскають каркаси будов. 10 б – руйнуються мости, споруди, фундаменти. 11 б – значні деформації залізничних колій,повністю виходять з ладу підземні трубопроводи. 12 б – практично повне руйнування, порушення лінії горизонту, в повітря злітають окремі предмети. Енергія збільшується із зростанням сили землетрусу. Сейсмологія – вивчає поширення землетрусів.

74. Природно-ресурсна безпека та шляхи її забезпечення. Класифікація природних ресурсів, їх вичерпність та відновлюваність. Закон обмеженості природних ресурсів. Ноосферний підхід до природокористування

Природно – ресурна безпека – такий стан техноекосистем та довкілля при якому природні екосистеми віддають людині певні ресурси без шкоди для себе. Грунтується на законі обмеженості природних ресурсів: всі природні ресурси є вичерпні. Планета є природно обмеженим тілом і на ній не можуть існувати безкінечні складові частин експлуатованих природних ресурсів. Мінерально – сировинні ресурси – горючі корисні копалини-нафта, природний газ, рудні- руди заліза, алюмінію, свинцю, нерудні- алмаз, кухонна сіль, фосфорити. Ноосферний підхід – така діяльність людини у довкіллі при якій забезпечується стійкий розвиток і стабільність глобальної екосистеми. Вичерпні зараз практично всі ресурси. Відновлювані – горючі( нафта, газ, торф) , метали.

75. Причини підземного стоку річок, модульні коефіціенти підземного стоку в межах України та прогноз карстових процесів.

В природних умовах, вода взаємодіючи з вміщуючи ми породами – солями, гіпсами розчиняє їх. Утворюючи карст(порожнина) Карстові порожнини – наслідки руйнівної роботи підземних вод, який проявляється у розчиненні і руйнуванні порід, які є нестійкими в екзогенних умовах.