37. Особливості фінансування підприємств приватної форми власності.

Приватне підприємство – це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т.ч. нерезидента) з правом найму робочої сили.

Фізична особа – засновник приватного підприємства є власником 100% капіталу такого підприємства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку у вигляді дивідендів.

Переваги форми організації бізнесу у вигляді приватного підприємства

1. Максимально повне використання власником права на участь в управлінні підприємством.

2. Спрощений порядок реалізації права на правонаступництво.

3. Оплата внесків може здійснювався як у розмовній так і в майновій формах.

4. Власник несе обмежену відповідальність за зобов’язання підприємства, тобто лише у межах вкладів в власний капітал.

5. Практично відсутні так звані агентські ризики та витрати зумовлені конфліктом між окремими власниками та власниками менеджменту.

Недоліки

1. Низький рівень мобільності прав власності на приватне підприємство.

2. Фактична неможливість залучення власного капіталу від інших.

3. Відсутність детального нормативного регулювання діяльності приватного підприємства, що створює свавілля до демократії.

Фінансування приватного підприємства здійснюється на основі внесків його власника, тезаврації прибутку, одержання комерційних чи банківських позичок. Враховуючи статус приватного підприємства, оптимальним з погляду мінімізації накладних витрат способом поповнення власного капіталу є реінвестування прибутку. На практиці типовою є ситуація, коли в приватних підприємств повністю відсутній статутний капітал, а величина власного капіталу (в результаті одержаних збитків) має від’ємне значення. У такому разі проблематичним є залучення кредитних ресурсів.

Приватні підприємства сплачують усі податки, передбачені законодавством для суб’єктів господарювання — юридичних осіб на загальних підставах. Разом з тим ці підприємства здебільшого належать до сфери малого бізнесу, а отже, можуть обирати спрощену систему звітності та оподаткування, що зменшує їх накладні витрати та податкові платежі.

38. Особливості фінансування господарських товариств та виробничих кооперативів.

Господарське товариство — це родове поняття, що визначає юридичну особу, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства створюються з метою одержання прибутку від підприємницької діяльності та подальшого його розподілу між учасниками.

Товариство з повною відповідальністю

Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

Установчим документом сучасного повного товариства є засновницький договір, який підписується усіма його учасниками і повинен містити, крім загальних відомостей, відомості про розмір та склад складеного капіталу товариства, розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі, розмір, склад та строки внесення учасниками вкладів.

Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.

Субсидіарна відповідальність учасників означає, що кредитор має право вимагати від учасників повного товариства виконання зобов’язань товариства в частині, яка не покрита складовим капіталом товариства.