- •4. Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика
- •5. Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період срср
- •6. Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації
- •7. Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності вініті, внді та інших інформаційних центрів
- •8. Витоки вітчизняної системи реферування: види реферативних видань галузевих центрів інформації
- •9. Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук
- •10. Витоки вітчизняної системи реферування: галузеві інформаційні органи
- •9. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформативні та індикативні реферати
- •10. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: теорія та класифікація анотацій
- •11. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативна інформація та реферування
- •12. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативні видання
- •13. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: оглядово-аналітична діяльність.
- •14. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформаційні видання
- •Українські реферативні видання 90-х рр. Хх ст.
- •1.1. Виникнення та основні етапи розвитку реферування
- •1.2. Терміносистема науково-інформаційної діяльності
13. Терміносистема науково-інформаційної діяльності: оглядово-аналітична діяльність.
У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належить оглядово-аналітичній діяльності. Мета цього напряму — інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи інформаційної підтримки базової діяльності користувачів інформації. Основним засобом виконання цих завдань є підготовка оглядової інформації, що дозволяє систематизовано та узагальнено оцінити стан певної галузі науки, техніки, виробництва, культури, освіти (досягнутий рівень, тенденції та перспективи розвитку, організаційно-економічну ситуацію тощо).
Підготовка оглядової інформації базується на основних процесах обробки документальних джерел. Головними серед них є:
витяг з документів і систематизація відомостей та кількісних даних, які характеризують різні аспекти стану розглянутого об'єкта;
оцінка новизни, достовірності та взаємозалежності відібраних даних, їх доповнення та уточнення змісту;
логічна переробка отриманих даних з метою одержання нової інформації щодо стану певної галузі суспільної діяльності, тобто визначення досягнутого рівня, тенденцій і перспектив розвитку.
За результатами переробки першоджерел готуються оглядово-аналітичні документи: різного роду огляди, щорічні доповіді про найважливіші досягнення у певній галузі, аналітичні довідки, інформаційні повідомлення тощо.
До змісту оглядово-аналітичних документів висуваються наступні вимоги: актуальність, достовірність, об'єктивність, фактографічність, наявність висновків та їх обгрунтованість, стислість.
Останнім часом результати оглядово-аналітичної діяльності, засоби для їх створення та процеси підготовки інформаційних документів дедалі частіше об'єднуються поняттям "інформаційно-аналітичні дослідження". Такі дослідження, як вважає Г. Сілкова [109], зумовлюють необхідність систематичного виявлення проблемних ситуацій у базовій діяльності користувачів (чи проблемних питань галузі в цілому), що потребують розв'язання, та підготовку інформаційних документів, які є підгрунтям для прийняття управлінських рішень.
Створення інформаційної продукції у сфері бібліографічної та науково-інформаційної діяльності потребує лише згортання первинної інформації з вихідних документів до рівня вторинно-документальної інформації. Тому для забезпечення користувачів інформацією достатньо створювати згорнуту інформаційну модель окремого документа (інформаційний реферат, анатоцію, бібліографічний опис, опис ключовими словами) або згорнуту інформаційну модель певного масиву документів (реферативний журнал, бібліографічний посібник). Такі інформаційні документи вимагають повноти, змістовності, об'єктивності, стислості та зрозумілості перетвореної інформації. Головним принципом створення таких інформаційних документів є збереження семантичної адекватності інформації незалежно від її формальних перетворень. Зауваження та оцінка перетворюваних вихідних документів, викладені від імені інформаційного посередника, виносяться у так звану область приміток. Це забезпечує об'єктивність передачі інформації, робить неможливим її перекручування та інтерпретацію з боку того, хто створює вторинний документ.
Інформаційно-аналітичні дослідження потребують пошуку й опрацювання не окремих документів, а вихідної інформації, що відповідає інформаційним потребам користувача. Тому результатом інформаційно-аналітичних досліджень є формування інформаційної моделі проблеми (теми запиту користувача інформації). Такі завдання виконують інформаційні документи, що вміщують оглядову інформацію.