- •1 Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії.
- •2.Суспільне виробництво: суть, мета, стадії (фази).
- •3. Суть та структура продуктивних сил.
- •4. Економічне зростання: суть, типи та показники. Нтп та нтр.
- •5. Власність у системі виробничих відносин. Приватизація та роздержавлення власності.
- •6. Економічні закони: суть, особливості, класифікація.
- •7.Метод економічної теорії.
- •8.Форми суспільного виробництва.
- •9.Суспільний поділ праці та його характеристика.
- •10.Товар та його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
- •11.Величина вартості товару та фактори, що на неї впливають.
- •12.Гроші: суть, виникнення та функції.
- •13.Закони грошового обігу. Інфляція.
- •14. Вартість як економічна категорія. Закон вартості та його функції.
- •15. Технологічні та суспільні способи виробництва.
- •16.Капітал: суть та структура. Первісне нагромадження капіталу.
8.Форми суспільного виробництва.
Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство і товарне господарство.
Розглянемо більш детальніше ці види. Їм відповідають дві основні форми господарювання: натуральна і товарна.
Натуральне господарство, за якого продукти праці як результат виробництва використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх родин, тобто для використання в межах господарської одиниці – роду, племені, патріархальної сім'ї, общини тощо як різновидів. В основному натуральну форму господарювання мали й великі маєтки традиційного типу.
Натуральне господарство характеризувалося
суспільним поділом праці в зародковому стані,
замкнутістю організаційно-економічних зв'язків,
роз'єднаністю, відірваністю господарюючих суб'єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва,
малопродуктивною ручною працею.
Тому прогрес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним.
Усі зв'язки натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу праці та виконання тих чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. В натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в нематеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте й виробниче споживання.
Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.
Детальніше про товарне виробництво - в наступному білеті.
Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.
В умовах натурального господарства проявляються такі риси економіки:
господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первіснообщинного ладу і виникнення першого великого поділу суспільної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві (общині);
кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім’ї. Цей фонд виступає засобом людей до життя, відтворення їх;
засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарській одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.