- •1 Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії.
- •2.Суспільне виробництво: суть, мета, стадії (фази).
- •3. Суть та структура продуктивних сил.
- •4. Економічне зростання: суть, типи та показники. Нтп та нтр.
- •5. Власність у системі виробничих відносин. Приватизація та роздержавлення власності.
- •6. Економічні закони: суть, особливості, класифікація.
- •7.Метод економічної теорії.
- •8.Форми суспільного виробництва.
- •9.Суспільний поділ праці та його характеристика.
- •10.Товар та його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
- •11.Величина вартості товару та фактори, що на неї впливають.
- •12.Гроші: суть, виникнення та функції.
- •13.Закони грошового обігу. Інфляція.
- •14. Вартість як економічна категорія. Закон вартості та його функції.
- •15. Технологічні та суспільні способи виробництва.
- •16.Капітал: суть та структура. Первісне нагромадження капіталу.
5. Власність у системі виробничих відносин. Приватизація та роздержавлення власності.
1 . Вузловим елементом суспільних відносин і економічної системи в цілому є відносини, які пов'язані з власністю.
Власність - дуже складна категорія, яка з різних боків вивчається суспільними науками і характеризується різними аспектами: політичними, морально-психологічними, соціальними, ідеологічними, юридичними та економічними. Пояснюється це тим, що дане поняття є надзвичайно важливим для суспільства і містким для науки (рис.5.1).
По-перше, відносини власності завжди були основним виробничим відношенням, на якому формувалися усі інші суспільні відносини (політичні, юридичні, культурні тощо). По-друге, відносини власності є основою економічної системи:
- вони визначають суспільний спосіб поєднання робочої сили і засобів виробництва;
- зумовлюють специфічність дії економічних законів певної економічної системи;
- власність визначає цілі, мотиви і мету функціонування й розвитку економіки в цілому і конкретного виробництва;
- вона визначає характер розподілу і споживання створеного продукту.
По-третє, власність визначає панівну систему політичної та економічної влади. По-четверте, власність визначає класову і соціальну структуру суспільства.
Власність - складна багатогранна, багатоаспектна категорія, це діалектичний зв'язок економічних і юридичних відносин, економічного змісту та юридичної форми.
З економічного погляду, власність спочатку розглядалася в літературі як відношення людини до речі, тобто як фізична наявність цієї речі в людини.
Однак пізніше, з розвитком суспільства, вчені дійшли висновку, що "речі самі по собі - не власність, так само як золото чи срібло за своєю природою не є грошима".
Головною характеристикою власності є не річ і не ставлення людей до речі, а те, ким і як привласнюється річ і як таке привласнення зачіпає інтереси інших людей.
2. Оскільки цивілізована економіка виступає як змішана економіка і за формою власності, і за організацією підприємницької діяльності, її слід доповнити положенням про те, що відповідний механізм господарювання органічно поєднує ринкові і неринкові відносини, ринковий механізм та державно-економічне регулювання. Отже, й економічна політика, і механізм господарювання мають ґрунтуватися на взаємодії не лише ринку і держави, а й на відтворенні багатоманітних форм власності. Таким цілям слугує високоморальна правова і науково обґрунтована система роздержавлення і приватизації (рис. 5.7).
Роздержавлення - передача майна державного підприємства у володіння, розпорядження та використання трудовому колективу роздержавленого підприємства.
Приватизація - перехід на безоплатній або платній основі об'єктів державної власності у володіння, розпорядження та використання трудовим колективом, групою осіб та окремими особами.
Роздержавлення і приватизація - об'єктивний процес, це "полігон", на якому йде випробування нових форм і методів господарювання, перевірка на зрілість і ефективність традиційних і новітніх форм власності.
Механізм роздержавлення і приватизації в нашій країні здійснюється на основі відповідних принципів, форм і способів реформування власності, які визначені Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств та організацій" (1992 р.)
Основні принципи приватизації і роздержавлення:
- законність надання пільг на придбання державного майна членам трудових колективів;
- пріоритетне право громадян України на придбання держмайна;
- безкоштовна передача частини держмайна кожному громадянинові України тощо.
Класичною формою роздержавлення на сучасному етапі є акціонування (корпоратизація) державних підприємств. Переваги корпоративної форми власності визначаються тим, що вона, з одного боку, зберігає через володіння окремими особами акціями все те позитивне , що несе в собі приватна власність. З другого боку, корпорація зберігає суспільну власність на майно роздержавлюваних підприємств, формує достатні умови для створення конструктивної конкуренції між суб'єктами господарювання.
Другою формою роздержавлення є оренда майна роздержавнюваних підприємств їх трудовими колективами, господарськими об'єднаннями. Законодавчими актами пропонується декілька способів приватизації об'єктів:
- викуп об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів;