- •1. Крива байдужості. Властивості кривих байдужості. Карта байдужості.
- •2. Бюджет споживача. Бюджетні обмеження. Бюджетна лінія. Кутовий коефіцієнт бюджетної лінії.
- •3. Попит, цінові та нецінові детермінанти попиту. Закон попиту.
- •4. Пропозиція, цінові та нецінові детермінанти пропозиції. Закон пропозиції
- •5.Споживчий вибір. Суміщення бюджетної лінії з картою кривих байдужості.
- •6. Індивідуальний та ринковий попит.
- •7. Поняття корисності, сукупна та гранична корисність.
- •8. Індивідуального попиту при зміні ціни.
- •9. Індивідуальний попит при зміні доходу.
- •10. 11. Характеристика попиту та пропозиції. Фактори, які впливають на них. Ринкова рівновага.
- •12. Бюджетна лінія. Бюджетне рівняння.
- •13. Гранична норма заміщення блага: суть і методика обчислення.
- •При зменшенні товару х на незначну величину його загальна корисність змінюється на величину мUх*△х (мUх – гранична корисність товару х). Аналогічно можна записати для товару у
- •14. Рівновага споживача
- •15. Лінія бюджетних обмежень. Зміна положення бюджетної лінії при зміні доходу споживача
- •16. Максимізація корисності. Закони Госсена.
- •17. 18. 19. Виробнича функція в короткостроковому та довгостроковому періоді розвитку виробництва. Аналітичне та графічне відображення. Х-ка періодів розв. Вир-ва.
- •21. Гранична норма технологічного заміщення ресурсів: суть і методика обчислення.
- •22. 30. Витрати виробництва у короткостроковому періоді: постійні та змінні, валові, граничні, середні витрати та їх графічне зображення.
- •23. Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •24. 25. Лінія постійних витрат – ізокоста. Визначення кутового коефіцієнта ізокости.
- •26. Рівновага виробника
- •27. Ефект масштабу. Віддача від масштабу виробництва.
- •28 29. Вибір комбінації виробничих факторів за критерієм мінімізації затрат.
- •31. Максимізація прибутку за умов досконалої конкуренції.
- •32.Визначення обсягу виробництва конкурентного підприємства у короткостроковому періоді
- •33.Середні змінні витрати виробництва, їх взаємозв’язок із середнім продуктом праці. Графічне зображення та обґрунтування необхідності цих витрат для виробника.
- •34.Ринок досконалої конкуренції. Показники господарської діяльності: сукупна виручка(дохід), середня виручка (дохід), гранична виручка (дохід).
- •35. Монополія. Умова максимізації прибутку при монополії.
- •36. Охарактеризувати закон спадної продуктивності (віддачі).
- •37.Ринковий попит за умов досконалої конкуренції та графічне зображення попиту, середнього, граничного та сукупного доходу підприємства.
- •38.Визначення прибутку в умовах конкурентного ринку. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді. Визначення точки беззбитковості виробництва.
- •40. Рішення виробника щодо виробництва продукції, якщо рівень ціни продукції знаходиться вище середніх валових витрат: максимізація прибутку, мінімізація витрат чи вихід з галузі.
15. Лінія бюджетних обмежень. Зміна положення бюджетної лінії при зміні доходу споживача
Розглянемо зміну оптимуму споживача при зміні його доходу, коли ціни і переваги споживача залишаються незмінними. Із збільшенням (або зменшенням) грошового доходу споживач може купити більшу (чи меншу) кількість як товару Х, так і товару У. При зміні доходу бюджетна лінія зміщується паралельно початковій бюджетній лінії (праворуч- при збільшенні доходу; ліворуч – при зменшенні доходу).
Розглянемо як зміну оптимуму споживача на графіку.
Y
K2
G
K 1
E3
K E1 E2
G U2
U U1
L L1 L2
Рис. 6.1 Лінія доход-споживання
Із зростанням доходу бюджетна лінія зміщується в положення К, L, 6 споживач переходить на більш високу криву байдужості. Очевидно, що набір Е2 містить більшу кількість товарів Х і У, ніж набір Е1.
З’єднуючи всі подібні точки, отримаємо криву GG, яка називається крива доход-споживання. Вона є множиною всіх оптимальних наборів товарів при зміні доходу споживача і незмінному співвідношенні цін.
Як видно із графіка (рис. 6.1), крива доход-споживання обох товарів х і У збільшується. Такі товари мають назву нормальних товарів.
Товар, споживання якого із зростанням доходу знижується, називається неякісним.
Крива доход - споживання дає змогу побудувати індивідуальну криву Енгеля, що характеризує зв’язок між обсягом споживання і доходом споживання при незмінних цінах і уподобаннях.
а) б) в) г)
У У У У
Х Х Х
Рис. 6.2 Криві витрат Енгеля.
а – для нормального товару
б – для неякісного товару
в – для високоякісного товару
г – для нейтральних товарів
16. Максимізація корисності. Закони Госсена.
Гранична корисність (МU) - це зміна загальної корисності набору споживчих при зміні певного блага на одиницю:
Загальна корисність (ТU) - це сукупна корисність, яку отримує споживач від усіх спожитих благ. її можна підрахувати як суму граничної корисності, отриманої споживачем від усіх спожитих благ. Якщо споживання додаткового блага приносить споживачеві шкоду, то загальна корисність, зрозуміло, зменшується.
У 1854 р. німецький вчений Херман Госсен довів дію закону спадної граничної корисності: чим більше споживання деякого блага, тим менший приріст корисності від кожної наступної одиниці спожитого блага. Цей закон (його називають першим законом Госсена) показує, як змінюється ступінь задоволення одним і тим же товаром у процесі споживання кожної наступної одиниці товару. Бажання споживача поступово насичуються і необхідність у споживанні зменшується. Споживання наступної одиниці приносить все менше задоволення
Зважаючи на те, що у поведінці споживача існують альтернативи (вибір з двох або більшої кількості благ) і обмеження (бюджет), Госсен сформулював правило максимізації корисності, яке відоме як другий закон Госсена. Закон визначає, як у домогосподарстві відбувається найбільш сприятливий розподіл усієї суми витрат за видами споживання. Наприклад, якщо при витраченні додаткової грошової одиниці на купівлю хліба корисність буде більшою, ніж при купівлі м'яса за цю ж грошову одиницю, то вигідніше купувати хліб. Але тільки якщо корисність останньої гривні, витраченої на хліб, така ж, як і корисність останньої гривні, витраченої на м'ясо, тоді сукупна корисність максимальна. Отже, сукупна корисність для домогосподарства максимізується в тому випадку, якщо корисність останньої витраченої грошової одиниці однакова за величиною для всіх видів призначення. Математично це виглядає таким чином:
Де МU- гранична корисність товарів А, В, С, Е...; Р - ціна товарів А, В, С, Е....
Аналіз поведінки споживача при виборі споживчих благ має важливе значення для розуміння процесів формування та використання доходів, прогнозування попиту, руху цін та ін.
У кожний даний момент часу споживчі блага знаходяться в обмеженій кількості, оскільки для того, щоб їх виробляти, потрібні певні засоби - економічні ресурси.