4.Зв’язок мовознавства з іншими дисциплінами.

Мовознавство, як і інші науки, перебуває у близьких або віддалених зв’язках з багатьма суспільними і природничими науками, беручи від них та даючи їм цінні відомості для розв’язання важливих наукових проблем. Мовознавство тісно пов’язано з філософією, яка становить основу світогляду і допомагає у принциповому розв’язанні таких головних лінгвістичних проблем, як суть мови, її роль у суспільстві, походження і характер розвитку. Нерозривним є зв’язок мовознавства з логікою — наукою по закони і форми мислення. Для мовознавця і логіка мова — один об’єкт дослідження: логік через мову розкриває закони мислення, мовознавець — мовні закони. Процес мовного спілкування не можна пояснити без допомоги психології, яка аналізує процеси відображення в мозку людини об’єктивної дійсності, людські відчуття і сприймання, уявлення і думки, бажання, риси характеру, темпераменту. Взаємозбагачуючим є зв’язок науки про мову з історією суспільства. Щоб встановити походження та розвиток конкретної мови, необхідно спиратись на дані історичного розвитку носія цієї мови — народу. Для усвідомлення процесу говоріння (вимовлення звуків) треба розуміти анатомію й фізіологію органів мови. Тут стають у пригоді природничі науки — анатомія і фізіологія. З фізикою, зокрема її розділом — акустикою, пов’язане вивчення звуків людської мови, їхніх фізичних властивостей. Математичні методи широко застосовуються у вивченні мовних явищ, як наслідок цього, виникає окрема галузь — математична лінгвістика. Математичний підхід можна використовувати також до вивчення конкретних мовних одиниць, наприклад, встановити частоту повторюваності одних і тих же синтаксичних конструкцій, подати кількісну характеристику вживання тих чи інших класів слів, звуків тощо. Мовознавство співпрацює з медициною (мовознавчі факти виявилися корисними у психіатрії , логопедії) та географією (мовні явища наносять на географічну карту для показу зон їх поширення).

5. Основні завдання дисципліни «Вступ до мовознавства»:

Вступ до мовознавства – початковий курс загального мовознавства. Він містить основні відомості із загального мовознавства, без яких неможливо вивчати жодну лінгвістичну дисципліну, і посідає важливе місце в системі підготовки філологів. Цей курс охоплює такі основні завдання:

- познайомитися із загальними питаннями мовознавства: природа і сутність мови, її функції та будова, генеалогічна та типологічна класифікація мов;

- походження мови та закономірності розвитку мов (виникнення людської мови, мовні зміни та фактори, які спричинюють їх тощо);

- виникнення й розвиток письма;

- шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;

- вивчення граматики: граматичне значення, категорія, морфема і словоформа, словосполучення і речення;

- познайомитися з фонетикою та графікою;

- з’ясувати зв’язок мовознавства з іншими дисциплінами.

Цими проблемами не вичерпується коло питань, які розглядає курс «Вступ до мовознавства», але й вони засвідчують, яким важливим він є у підготовці філолога.