88. «Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем.»

Шляхи подолання ГП:

Головна передумова вирішення ГП – це розгляд їх у взаємопов’язаній цілісності , тісному переплетінні економічних, політичних,соціальних,культурних,технологічних,екологічних,психологічних та інших процесів.

Вирішення ГП можливо лише за умови рішучості дій, колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства:

1. перегляд і побудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей.

2. Формування нового світо мислення на глобальному рівні

3. Корегування політики з урахуванням глобальної економіки.

4. Розроблення комплексної колективної програми економіки екології і воєнополітичної безпеки людства.

5. Розробка нової моделі соціально економічного розвитку і розподілу виробленого продукту

89. «Показники рівня економічного розвитку країни.»

Економічний потенціал і ефективність його використання, рівень технічної оснащеності господарства і добробут народу — основні параметри, що визначають місце кожної країни у світовій системі економічних координат. Для його визначення у міжнародній Статистиці використовуються - передусім показник валового внутрішнього продукту (ВВП) і його похідні. Валовий внутрішній продукт — це вартість кінцевих товарів і послуг, які вироблені за рік і використані для поточного споживання, капіталовкладень і експорту. Усі показники для порівняння економічного розвитку країн виражають у єдиній валюті — доларах США.

Міжнародні організації

Сьогодні у світі сформувалася ціла система різних міжнародних організацій, які утворюються як за територіальним принципом, так і за напрямками діяльності. За останньою ознакою їх можна поділити на такі групи: загальнополітичні, військово-політичні, економічні, валютно-фінансові та ін. До найвпливовіших загальнополітичних організацій світового масштабу належить Організація Об'єднаних Націй (ООН). Головна мета ООН: збереження міжнародного миру і безпеки; розвиток рівноправних толерантних відносин між усіма країнами і націями; координація зусиль країн світу, спрямованих на розв'язання гострих господарських, соціальних, культурних і гуманітарних проблем.

Основним органом, згідно зі Статутом ООН, є Генеральна Асамблея, яка складається з представників усіх країн-членів, країн і рухів, що мають статус спостерігачів. Єдиним органом ООН, рішення якого є обов'язковими для виконання, є Рада Безпеки, до складу якої входить п'ять постійних членів і десять тимчасових (вибираються на два роки).Серед інших важливих підрозділів ООН є Економічна і Соціальна Рада, Міжнародний суд (базується у місті Гаазі в Нідерландах), Секретаріат, який очолює Генеральний секретар (головна посадова особа ООН, що обирається на п'ять років). Спеціалізованими підрозділами ООН є МАГАТЕ— Міжнародне агентство з атомної енергії (штаб-квартира у Відні); ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров'я (Женева); МБРР — Міжнародний банк реконструкції і розвитку, МВФ — Міжнародний валютний фонд.ЮНЕСКО — Організація ООН з питань освіти, науки, культури (Париж); ФАО — Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (Рим) та ряд інших.

До важливих регіональних міжнародних загальнополітичних організацій належать Рада Європи, СНД, Ліга Арабських держав тощо.

Військово-політичні організації. Організація Північно-Атлантичного Договору (НАТО) є військово-політичною міжнародною організацією глобального масштабу. Створена вона 4 квітня 1949 р. До її складу входить 26 країн.

Основними завданнями НАТО є гарантування безпеки країнам, боротьба з міжнародним тероризмом, об'єднання зусиль спрямованих на організацію колективної оборони, утримання стабільності в зоні Північної Атлантики.

Серед інших військових організацій — блоки АНЗЮС, Ташкентський пакт.

Економічні організації. Європейський союз (ЄС) створений шістьма країнами (Німеччиною, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом) і почав своє офіційне існування з січня 1958 р. У період з 1973 р. до 1995 р. до нього приєдналися Велика Британія, Данія, Ірландія, Іспанія, Греція, Португалія, Австрія, Швеція і Фінляндія. У травні 2004 р. членами Євросоюзу стали ще десять країн, вісім з яких є вихідцями з колишнього соціалістичного табору (Польща, Чехія, Словаччина, Словенія; Угорщина, Естонія, Литва, Латвія). У січні 2007 р. до ЄС вступили Болгарія та Румунія.

Головними органами ЄС є Європейська Рада, Рада Міністрів, Європейська Комісія, Європейський парламент (у Страсбурзі), Європейський суд (у Люксембурзі) та ін.

Подібні міжнародні економічні організації, що об'єднують великі групи країн, існують й в інших регіонах. Серед них Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), яка заснована 1960 р. з метою захисту інтересів нафтовидобувних держав Азії. Африки, Латинської Америки на світовому ринку нафти і нафтопродуктів. Членами ОПЕК є 12 країн.

Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА) була започаткована у січні 1994 р. Вона об'єднує три країни: США, Канаду, Мексику, її метою є створення зони вільної торгівлі в Північній Америці.

Чорноморський район економічного співробітництва (ЧРЕС) створений у червні 1992 р. і об'єднує 11 країн, які розташовані в басейні Чорного моря.