75. Сукупні доходи населення, їх види та джерела формування. Рівень життя і його показники.

Дохід – це грошові або матеріальні надходження, які має населення для задоволення своїх потреб.

Види доходів:

1. Грошові (ЗП, п/п доходи, пенсії, стипендії, гонорари);

2. Натуральні доходи (від особистих господарств і натуральні виплати і надходження з громадських фондів);

3. Сукупні доходи – це всі доходи, які населення отримує в грошовій і натуральній формі + пільги з сусп. фондів (безплатна освіта, утримання в дошкільних закладах, путівки до санаторіїв).

Доходи:

1. За характером надходження:

• Економічні – це доходи які отримуються на основі права власності на певний фактор в-ва;

• Соціальні – це ті, які надходять від держави через ви спільні фонди споживання не залежно від трудового внеску або участі у п/п д-ті.

2. За способом привласнення:

• Трудові – одержані від участі в праці та п/п д-ті;

• Нетрудові – вони не залежать від трудових зусиль.

Форми економічних доходів: роб. сила – ЗП; Капітал – прибуток, %; Земля – рента; Інтелект – гонорар.

Рівень доходів не повинен бути нижчим прожиткового мінімуму, який має дві форми прояву: фізіологічний та соціальний.

76. «Функції ринку».

1. Регулювання – регулює всі економічні процеси ( виробництво, обмін, розподіл і споживання), визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів.

2. Стимулювання – спонукає виробництво товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів.

3. Розподільча – доходи виробництв і споживачів диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

4. Сануюча – через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

5. Алокаційна – забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.

6. Інформативна – інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти і купувати, що ні, скільки і яких товарів треба запропонувати і на які верстви населення варто орієнтуватися.

7. Інтеграції – об’єднує суб’єктів економічної системи в єдине ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як в межах окремої держави так і в межах світового господарства.

77. «Натуральна форма організації виробництва.»

Форма суспільного виробництва – це певний спосіб організації госп. д-ті.

Натуральне господарство.

• Замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя, тобто є самодостатньою.

• Ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва та найпростішій організації праці. Законом його розвитку є просте відтворення.

• Відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасниками господарства і безпосередньо натходить до їхнього особистого й виробничого споживання без зворотних зв’язків.

• Панівна форма суспільного виробництва в усіх докапіталістичних формаціях (первісна община, латифундія рабовласника, маєток феодала).

Натуральне господарство – такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками.