- •Трипільці: пращури українців чи новий міф?
- •Загадки скіфської культури.
- •Характерні риси ранніх слов’янських культур.
- •Велесова книга: версії та гіпотези.
- •5 Русичі та варяги
- •Перші київські князі.
- •7 Дохристиянські вірування слов’ян
- •Причини прийняття християнства в Київській Русі.
- •Старокнязівська архітектура в Україні.
- •11 Литовські впливи на українську культуру в 14-16 ст
- •Взаємовідносини України і Польщі в 16-17 ст.
- •Князь Острозький як діяч староукраїнської культури.
- •14 Українське друкарство
- •Києво-Могилянська академія: минувшина і сучасність.
- •Стефан Яв орський та Феофан Прокопович: політичні портрети.
- •Березовський, Ведель, Бортнянський – золоті імена української музики епохи бароко.
- •Українське архітектурне бароко.
- •19 Покровський собор в Харкові.
- •Українська сорочка.
- •Українські свята зимового періоду календарного циклу.
- •Чому святкують Різдво?
- •Місце традиційних українських свят сьогодні.
- •Феномен Григорія Сковороди
- •Мій Шевченко.
- •Франко і світ.
- •Лисенко і українська класична музика
- •Українська міська архітектура.
- •Український місцевий авангард.
- •Соціалістична Україна
- •31 Харків як столиця України.
- •«Розстріляне відродження»
- •Українське кіномистецтво довоєнного періоду.
- •Українське дисиденство.
- •Ідея незалежності України
- •Трансформації в культурно-політичному житті України в 90-х роках хх ст..
- •Сучасне музичне мистецтво.
- •Традиції і новації в сучасній українській культурі.
Старокнязівська архітектура в Україні.
Архітектура. Довгий час як головний будівельний матеріал на Русі використовувалася деревина, що була в достатку доступна. У центрі поселень знаходилися «гради», які служили для захисту від ворогів, проведення племінних зборів і культових обрядів. Більшість споруд будувалася зі зрубів.
Якісно новий рівень розвитку архітектури пов'язаний з переходом від дерев'яного до кам'яного і цегельного будівництва. З прийняттям християнства почалося спорудження храмів, які являють собою самостійну давньоруську переробку візантійських зразків. Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці.
Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Відповідно до цієї системи склепіння з центральним куполом спиралися на чотири стовпи, утворюючи хрестоподібну композицію. Особливого значення надавалося куполу, який, з точки зору богослов'я, виконував не тільки естетичну, але й культову функцію. Його призначення - концентрувати духовну енергію людей і направляти в небо.
Древньоруські майстри удосконалили візантійський тип кладки. Будівельники застосовували метод так званої «утопленої плінфи», у результаті якої стіни були смугастими. Кладка виконувалася на високому художньому рівні і була однією з головних прикрас будівлі. Пізніше київську кладку запозичила і Візантія.