Компоненти психологічної готовності. Емоційно-вольова готовність, особистісна.

Велику роль відіграє і емоційно-вольова готовність, зокрема, вміння до­шкільника довільно керувати своєю поведінкою, пізнавальною активністю, спря­мовувати її на розв'язання навчальних завдань тощо. Навчання в школі має бути для нього джерелом позитивних емоцій, що допоможе знайти своє місце серед однолітків, підтримає впевненість у собі, у своїх силах. Важливо, щоб ці позитивні емоції пов'язувались із навчальною діяльністю, її процесом та першими резуль­татами. Дитина з високим рівнем готовності орієнтується в завданні, співвідносить їх іх стпенем складності, стикаючись з труднощами не впадає в розпач, а звертається за допомогою. Та дитина вміє пробувати, виправлятися, зазнаючи невдачі не розгублюється, а шукає вихід. Дослідження Виготського свідчать про те, що вольова поведінка є соціальною, а джерелом її розвитку є взаємини з навколишнім світом.

Божович вважала, що в основі особистісної (мотиваційної) готовності лежать потреби і мотиви, які визначають прагнення дитини піти до коли вчитися. Особистісна готовність. Включає формування у дитини готовності до прийому нової соціальної позиції - положення школяра, що має коло прав і обов'язків. Ця особистісна готовність виражається у відношенні дитини до школи, до навчальної діяльності, вчителям, самому собі. У особистісну готовність входить і певний рівень розвитку мотиваційної сфери. Готовим до шкільного навчання є дитина, яку школа приваблює не зовнішньою стороною (атрибути шкільного життя - портфель, підручники, зошити), а можливість отримувати нові знання, що припускає розвиток пізнавальних інтересів.

Майбутньому школяреві необхідно довільно керувати своєю поведінкою, пізнавальною діяльністю, що стає можливим при сформованій ієрархічній системі мотивів. Таким чином, дитина повинна володіти розвиненою навчальної мотивацією. Особистісна готовність також припускає певний рівень розвитку емоційної сфери дитини. До початку шкільного навчання у дитини повинна бути досягнута порівняно хороша емоційна стійкість, на тлі якої і можливий розвиток і протікання навчальної діяльності.

Особливості логіко-математичної розвитку дітей старшого дошкільного віку.

провідним дослідником логіко математичного-розвитку дошкільнят в наш час є Баглаєва Н. Поняття "розвиток логіко-математичних здібностей" є досить складним, комплексним і багатоаспектної. Воно складається з взаємозалежних і взаємообумовлених представлень про простір, форму, величину, часі, кількості, їхніх властивостях і відносинах, що необхідні для формування в дитини "життєвих" і "наукових" понять. Під математичним розвитком дошкільників розуміються якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються в результаті формування елементарних математичних представлень і зв'язаних з ними логічних операцій. Математичний розвиток - значимий компонент у формуванні "картини світу" дитини. Формуванню в дитини математичних представлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. У грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розу Логіко-математична компетентність старшого дошкільника характеризується

цілим комплексом умінь. Зокрема, дитина:

- здійснює серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у

просторі, перебігом подій у часі; класифікує геометричні фігури, предмети та їх

сукупності за якісними ознаками та чисельністю;

- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час;

- здійснює найпростіші усні обчислення, розв’язує арифметичні та логічні

задачі;

- виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності;

- прагне знаходити свої шляхи розв’язання завдань, самостійно виводить нові

знання із засвоєного;

- уміє розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність

свого міркування; мовий розвиток дошкільника в цілому.

Зміст логіко – математичного розвитку дошкільників подано у всіх сферах життєдіяльності Базової програми «Я у Світі».