33. Функції управління у галузі використання і охорони земель – це:

1) сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини;

2) види (напрями) діяльності, яку здійснюють уповноважені органи щодо забезпечення організації раціонального й ефективного використання та охорони земель;

3) право державних органів використовувати корисні властивості земельного фонду України;

4) право володіти і користуватися земельною ділянкою.

34. Згідно із Земельним кодексом України до функцій управління у галузі викорикористання і охорони земель належить:

1) передача землі в оренду громадянами;

2) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

3) виконання рішень місцевої влади з питань охорони довкілля;

4) ведення державного земельного кадастру.

35. Система спостережень за станом земельного фонду це:

1) землеустрій;

2) земельний кадастр;

3) моніторинг земель;

4) охорона земель.

36. Державний комітет України із земельних ресурсів є:

1) органом загальної компетенції, що здійснює управління в земельній сфері;

2) органом міжгалузевого управляння у сфері охорони і використання земель;

3) органом державної влади уповноважений приймати рішення про надання земель державної власності;

4) центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

37. До повноважень Верховної Ради України у галузі земельних відносин належить:

1) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;

2) забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України;

3) встановлення і зміна меж сіл, селищ;

4) розпоряджання землями, що перебувають у спільній власності територіальних громад.

38. До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить:

1) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;

2) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель;

3) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

4) встановлення і зміна меж міст.

39. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл селищ, міст належить:

1) розпоряджання землями, що перебувають у приватній власності;

2) встановлення і зміна меж сіл, селищ, міст;

3) визначення засад державної політики у галузі використання та охорони земель;

4) розпоряджання землями територіальних громад.

40. До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:

1) розпоряджання землями територіальних громад;

2) розв'язання земельних спорів;

3) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;

4) встановлення і зміна меж міст.

41. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить:

1) внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації;

2) розпоряджання землями територіальних громад;

3) встановлення і зміна меж сіл, селищ;

4) розпоряджання землями державної власності у межах, визначених Земельним кодексом України.

42. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймають:

1) місцеві державні адміністрації;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень;

3) Верховна Рада України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської ради;

4) органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

43. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймають:

1) Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень;

2) Верховна Радою Автономної Республіки Крим, обласні, Київська чи Севастопольська міська рада за поданням районних і відповідних сільських, селищних рад;

3) місцеві державні адміністрації;

4) районні ради за поданням відповідних сільських, селищних рад.

44. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються:

1) в усній формі;

2) у письмовій формі;

3) у письмовій формі та нотаріально посвідчуються;

4) у письмовій або усній формі.

45. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису):

1) лише громадянам, юридичним особам на підставах та в порядку, встановлених Земельним кодексом України;

2) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених Земельним кодексом України;

3) органам загальної компетенції, що здійснють управління в земельній сфері;

4) лише юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених Земельним кодексом України.