3. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.

ЧСС у стані спокою залежить від:

– віку: від народження до 20-25 років, а також у людей похилого віку ЧСС збільшується; до 20-25 років організм росте і розвивається, а, отже, підвищеною є інтенсивність обмінних процесів; у людей похилого віку сила міокарда стає меншою, тому кров перекачується за рахунок прискорення ЧСС;

– часу доби: у 5-6 год ЧСС на 6-7 уд∙хв^–1 менша, ніж у 16-17 год;

– статі: у жінок ЧСС на 6-7 уд∙хв^–1 більша, ніж у чоловіків;

– розмірів тіла: чим більше розміри тіла, тим більша ЧСС.

– способу життя людини: у фізично активних людей серцевий ритм, як правило, повільніший, ніж у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя. ЧСС менша 60 уд∙хв^–1 називається брадикардією. Для спортсменів це нормальне явище і воно може бути виражене досить сильно - до 40 уд∙хв^–1 і менше (лижники, велосипедисти, стаєри). Прискорення ЧСС більше, ніж 90 уд∙хв^–1 називається тахікардією;

– сильного шуму (інтенсивністю 80 дБ) - ЧСС підвищується на 10%;

– емоційних впливів: жах, лють, очікування старту прискорюють ЧСС;

– положення тіла: у положенні лежачи ЧСС найменша, сидячи - на 10% більша, стоячи - на 20-30% більша;

– метеорологічних факторів: чим більша t⁰ зовнішнього середовища, тим більша ЧСС;

– травлення їжі: ЧСС підвищується протягом перших трьох годин.

Змінюється ЧСС і під час м’язової роботи. В цих умовах ЧСС залежить від статі та віку. При виконанні однакової роботи ЧСС у жінок більша, ніж у чоловіків, у дітей і підлітків - більша, ніж у дорослих.

Максимально допустима величина ЧСС при фізичних навантаженнях визначається за формулою: ЧСС _макс. = 220 - власні роки.

Значення і методи визначення показника ЧСС.

За показниками ЧСС можна визначити потужність роботи, режим (аеробний, анаеробний), енерговитрати, рівень максимального споживання О₂ тощо. У зв’язку з цим реєстрація ЧСС набула досить широкого застосування в практичній діяльності спортивних педагогів. Існують різні методи реєстрації ЧСС. Найпоширенішим є пальпаторний, який має декілька способів вимірювання ЧСС: 1) трьома пальцями на променевій артерії; 2) двома пальцями на сонній артерії; 3) кінчиками пальців на скроневій артерії; 4) приклавши долоню до грудей в області п’ятого міжребер’я зліва.

Систолічний, або ударний, об’єм кровотоку.

УО - це кількість крові, що викидається шлуночками при кожній систолі. УО залежить від таких чинників:

1. Вік, стать - у дітей і жінок УО менший, ніж, відповідно, у дорослих і чоловіків, оскільки у перших менші розміри серця. Меншим УО є й у людей похилого віку, оскільки у них є меншою сила міокарда. У стані спокою у дорослого чоловіка УО дорівнює 60-70 мл, у жінки - 50-60 мл.

2. Положення тіла. В положенні лежачи УО збільшується, оскільки зменшується вплив сили гравітації на гемодинаміку, а тому зростає величина венозного повернення крові.

3. Сили скорочення серця. Чим більшою є сила скорочення міокарда, тим більшим є УО. Під час фізичної роботи збільшується УО, який може досягати 200 мл. При максимальних фізичних навантаженнях, внаслідок високої ЧСС різко зменшується час наповнення шлуночків, що призводить до зменшення УО. Найбільший УО, як правило, спостерігається при ЧСС 160-170 уд∙хв^–1.

Хвилинний об’єм крові, або серцевий викид.

ХОК - це кількість крові, що виштовхується серцем за 1 хв. У стані спокою у дорослого чоловіка ХОК становить ≈ 5 л. У дітей, жінок і людей похилого віку ХОК менший.

ХОК залежить від розмірів тіла Для можливості порівняння ХОК у людей з різними розмірами тіла використовують показник серцевого індексу - відношення ХОК до поверхні тіла. Його середні дані 3 - 3,5 л∙хв^–1∙м².

ХОК залежить від потужності м’язової роботи і може досягати 37-40 л. ХОК залежить також від ЧСС і УО. Збільшення ХОК до ЧСС 160-170 уд∙хв^–1 переважно відбувається за рахунок УО, а далі за рахунок ЧСС.

ХОК і УО є найважливішими показниками продуктивності роботи серця. Тому дослідження даних величин як у стані спокою, так і при м’язовій роботі представляє великий інтерес для оцінки загальної працездатності людини.