- •Фізіологія людини як наука: визначення, значення для професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
- •2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.
- •3. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •4. Види артеріального тиску.
- •5. Поняття про аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
- •6. Поняття про гіподинамію і гіпокінезію.
- •7. Фізіологічне значення фізичних вправ.
- •8. Фізіологічна характеристика розминки.
- •9. Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми.
- •Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре д., 1971)
- •10. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.
- •11. Фізіологічне обґрунтування підготовчої частини уроку фізичної культури.
- •12. Фізіологічне обґрунтування основної і заключної частин уроку фізичної культури.
- •13. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.
- •14. Фізіологічні особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.
- •15. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.
- •16. Пульсові режими уроку фізичної культури.
- •17. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
- •18. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.
- •21.Методи визначення ефективності роботи і фізичної працездатності організму
- •22. Методи визначення функціонального стану ссс
- •Методика проведення роботи.
- •23. Методи визначення функціонального стану дихальної системи.
17. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
Основні фізіологічні передумови, покладені в основу уроку фізкультури, мають важливе значення і при проведенні позаурочних форм фізичного виховання з учнями. Відмінність їх полягає лише в тому, що на них більше проявляється самостійність дітей і особливе значення надається ознайомленню їх з методичними і фізіологічним основами раціонального виховання фізичних вправ.
Ранкова гімнастика. Під час сну гальмівний процес з кори великого мозку розповсюджується на кіркові центри і знижує їх роботу, а деякі з них загальмовуються повністю (наприклад, рухові). Під впливом гальмівного процесу обмін речовин знижується до мінімуму, дещо нижчою стає температура тіла. ЧСС і ЧД сповільнюються на 10-15%. Дихання стає менш глибоким, ХОК і легенева вентиляція теж зменшується. Циркуляція крові як у великому, так і в малому колах кровообігу зменшується, особливо сповільнюється венозний приплив крові до серця. Це в першу чергу пов’язано з виключенням дихальної і м’язової помп, які посилено працюють під час фізичної роботи.
Для активізації всіх цих фізіологічних систем застосовується ранкова гімнастика. Ранкова гімнастика за умови вірної її організації та проведення (добре провітрене приміщення, відповідний одяг і под.) викликає цілий ряд позитивних зрушень в організмі. В першу чергу вона позитивно впливає на нервову систему, знімає гальмівний стан кори великого мозку, який утворився під час сну. Фізичні вправи вичавлюють з тканин кінцеві продукти обміну речовин, що накопичилися в них внаслідок зниженої гемодинаміки в ночі. Фізичні вправи сприяють виробленню синовіальної рідини, яка необхідна для нормального функціонування суглобів; посилюють функції зовнішнього дихання та еластичність сухожилок; зменшуюють в’язкість м’язів, посилюють переферичний та центральний кровотік. Аферентна імпульсація від пропріорецепторів підвищує тонус нервової системи та її працездатність, посилюється мозкова гемодинаміка і функції шлунково-кишкового тракту.
Тривалість ранкової гімнастики залежить від ступеня фізичної підготовки, спортивної спеціалізації і кваліфікації, стану здоров’я та ін. Оскільки ранкова гімнастика проводиться до роботи (навчання), то вона не повинна знижувати працездатність. Якщо фізичні вправи виконуються у великому об’ємі і з великою інтенсивністю, то в учнів може з’явитися втома, в першу чергу нервової системи.
Гімнастика до уроків проводиться з метою створити оптимальний стан організму для наступної роботи на уроках. Вона знімає інертність деяких органів і систем. Тривалість вступної гімнастики від 5 до 10 хв, бажано, щоб проводилась вона на повітрі. Вправи і величина навантаження підбираються такими, щоб не стомлювати учнів. В кінці вступної гімнастики потрібно використовувати вправи на заспокоєння організму.
Фізкультпаузи проводяться під час перерв з метою підвищення функціонального стану організму учнів (відновлення працездатності), який став погіршуватись на уроках через розвиток втоми. Активний руховий режим на перервах (переключення нервових центрів), який повинен проводитися на свіжому повітрі (або в добре провітреному приміщенні), підвищує працездатність учнів на наступних уроках.
Фізкультхвилинки проводяться лише тоді, коли учні починають стомлюватись під час уроку. Тривалість їх 2-3 хв, здебільшого вони проводяться в молодших класах у другу половину занять у провітрених приміщеннях. Чим монотонішою була попередня робота, тим ефективнішими будуть фізкультхвилинки.
Динамічна пауза – проводиться в середині навчального дня на протязі 1 год, організовано, під керівництвом вихователя або вчителя. Основна мета – активний відпочинок, відновлення розумової працездатності, профілактика гіподинамії. Навантаження повинно бути помірної інтенсивності, але з високою моторною щільністю.
Секційні заняття – це спортивні тренування, які можуть проводитися безпосередньо в школі або ДЮСШ.
Про фізіологічну суть тренувань дивися питання 7.