8. Калькулювання с/в прод.

1. Планування с/в прод. – це система техніко-економ. розрахунків, які відображають величину поточних витрат, що входять до с/в прод., а також величину витрат, які склалися протягом цього виробничого циклу і які входять до с/в товарної прод. Метою планування є економ. обґрунтоване визначення суми витрат, необхідних в плановому періоді для вир-цтва і збуту кожного виду прод. Розрахунок планової с/в викор. для визначення потреби в оборотних коштах, планування розміру прибутку, визначення економ. ефективності окремих організаційно-технічних заходів, а також для встановлення цін.

9. Складання планової і нормативної кальк. Планова кальк. представляє собою розрахунок планової с/в одиниці прод., здійснений за статтями витрат, воно скл. на рік з розподілом на квартали.

Основою складання її є технічно-обгрунтовані норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, а також стандартні і технічні умови встановлено для конкретної прод. При складанні планової кальк. визначається величина прямих і непрямих витрат на вир-цтво і збут прод. в плановому періоді. Нормативна кальк. розробляється на всі види прод., що виготовлено на під-стві на основі діючих норм витрат, вона викор. крім визначення фактичної с/в і для оцінки браку, залишків незаверш. вир-цтва, а також розрахункових показників трудомісткості, матеріаломісткості та ін. Нормативна кальк. скл. послідовно на деталі, вузли, збірні з׳єднання і на виріб вцілому.

10. Кальк. с/в прод. Промисловості..Витрати сировини, матеріалів, електроенергії та ін. відображ. в обліку за їх фактичною с/в.

Відпуск сировини й матеріалів та ін. на вир-цтво здійснюється на основі належним чином оформлених до-тів (лімітно-забірна картка, вимога, накладні та ін.)

Для контролю за витратами сировини і матеріалів на вир-цтві викор. такі основні методи:

1. документування відхилень від норм;2)метод обліку розкрою за партіями – передбачає встановлення відхилень від норм за кожною партією матеріалу, що розкроюється; 3)інвентарний метод.Для визначення с/в випущеної прод. необхідно здійснити такий розрахунок:

С/в виготовленої прод.=незаверш. вир-цтво на поч.. кальк. періоду-виробничі витрати періоду-зворотні відходи і витрати-побічна прд.-супутня прод. Брак прод.- незаверш. вир-во на кінець кальк. періоду.

11. Кальк. С/в прод. С/г.

11,1Розрахунок с/в прод. рослинництва. С/в побічної прод. (солома, гичка, стебла кукурудзи та ін..) визначається, виходячи з розрахунково планових витрат на збирання, транспортування, пересування, скиртування та ін. роботи, пов’язані із заготівлею побічної чи основної прод. Витрати на вирощування зернових становлять с/в зерна, зерно відходів та соломи. Загальна сума витрат без вартості соломи розподіляється між зерном і відходами за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом повноцінного зерна озимої пшениці і 1500 ц зерно відходів із вмістом в них повноцінного зерна 60%. Витрати на вирощування без побічної прод. склали 1 млн. грн.

Розрахунок:

1. Визначимо к-сть повноц. зерна у зерно відходах: 1500*60%=900ц; 2. Визначимо заг. к-сть повноц. зерна: 20000+900=20900ц; 3. Визначимо с/в 1ц зерно відходів: 900*60/1500=36грн. С/в 1ц прод. овочівництва визначається діленням витрат на їх вирощування (без вартості побічної прод.) Якщо необхідно визначити с/в кожної окремої культури, то витрати на вирощування цієї групи культур розподіляються між окремими видами прод. пропорційно її вартості за реалізаційними цінами.Для визначення с/в прод. садівництва необхідно заг. суму витрат поточного року на вирощування певного виду культури за мінусом живців, паростків, оцінених за цінами реалізації та на далиці, оціненою за цінами можливого використання ділять на к-сть центрів (одержання прод.)

11.2 Визначення с/в тваринництва:На утримання худоби і птиці без витрат на незаверш. вир-цтво на кін. року та вартості побічної прод. становлять с/в прод. тваринництва, причому: 1) вартість загиблих тварин внаслідок стихійного лиха відноситься до надзвичайних витрат; 2) вартість тварин, які загинули з ін.. причин відображається у складі витрат на утримання відповідної групи тварин. Вартість гною, одержаного від групи тварин, визнач. Виходячи з нормативних витрат, витрат на його придбання та вартості підстилки. С/в 1т гною визначається діленням заг. суми витрат на його фіз.. масу. Приріст живої маси – визнач. Як різниця між живою масою поголів’я, яке було на кінець року і яке вибуло протягом року, і масою тварин, які надійшли в групу протягом року (включаючи приплід) та які були на поч. року.

С/в 1ц приросту живої маси – визнач. діленням заг. суми витрат на утримання відповідної групи тварин (без побічної прод.) на к-сть центнерів приросту живої маси.

С/в живої маси молодняка і тварин на відгодівлі визначається, виходячи з витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році ( без вартості побічної прод.), вартості тварин, що були на поч. року і надійшли з різних джерел.

С/в 1 ц живої маси – визнач. діленням вартості тварин на к-сть центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули)

С/в 1 ц молока – визнач. діленням заг. суми витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної прод.) на к-сть центнерів одержаного молока. С/в 1 голови приплоду – визнач. за вартістю 60 кормоднів утримання корови

11,3Витрати на утримання дорослого поголів’я і молодняка овець, а також на їх стрижку розподіляють між видами осн. прод. (вовна, приплід, приріст живої маси)С/в 1 голови приплоду (ягня) визнач. таким чином: 1)в Романівському вівчарстві 12 %, 2)в каракульському 15%,3)в інших напрямах 10% загальної суми на утримання овець основного стада. Витрати на утримання овець без вартості побічної продукції та приплоду розподіляються між вовною і приростом живої маси пропорційно до вартості цієї продукції за цінами реалізації вовни та живої маси овець на кінець року.

11,4Визначення с/в прод. допоміжних вир-цтв. С/в одиниці прод. допоміжних вир-цтв визнач. діленням суми витрат на обсяг прод. Калькуляційні розрах. проводять в такій послідовно -сті: газо,тепло, електро, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установ -ки. С/в 1 машинодня роботи вантажного автотранспорта = витрати на його утримання/к-сть машиноднів відпрацьованих на всіх видах робіт. Калькуляційною одиницею при перевезенні вантажів є 10 тонокілометрів

Л 18

12. Організація бо в торгівлі. Торгова д-сть- ініціативна, самостійна д-сть юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі – продажу товарів народного споживаня з метою одержання прибутку. Товаром називається річ, яка призначена для продажу або обміну на ін. цінності. Взаємозамінні товари – група товарів які подібні за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та ін. параметрами. Одиницею бо товарів є їх найменування або однорідна група. Торгова д-сть може здійснюватись: 1. Оптової торгівлі – д-сть яка спрямована на придбання та відповідне перетворення товарів для наступної реалізації під-вом роздрібної торгівлі, ін. суб’єктом підприємницької д-сті. 2. Роздрібної торгівлі – д-сть з продажу товарів безпосередньо громадянам або ін. кінцевим споживачам для їх особистого не комерційного використання незалежно від форм розрахунків. 3. Громадського харчування (торгово-виробнича) – особливий вид торгової д-сті спрямований на забезпечення населення харчуванням. Суб’єкт підприємницької д-сті який здійснює продаж товарів у роздріб повинен придбати придбати торговий патент – це док-нт який засвідчує право суб’єкта підприємницької д-сті або його структурного підрозділу займатися торговою д-стю. Не потребують патентування:

1. Реалізація продукції власного в- цтва фізичним особам через пункти продажу товарів які вбудовані у виробничі чи адміністративні приміщення. 2. Д-сть у торгово- виробничій сфері: на під-вах в організаціях по обслуговуванню лише своїх працівників. 3. Здійснення торгової д-сті виключно товарами вітчизняного в-цтва. Крім того на окремі види торгової д-сті потрібно придбати ліцензію – це державне свідоцтво що надає дозвіл на право здійснення суб’єктом підприємництва окремих видів д-сті, яке видається органами держ. управління. Особливістю організації бо в торгівлі є те, що облік роздрібного товарообігу ведеться як правило в грошовому вимірнику за продажними цінами. Облік товарів і тари ведуть на активному рах. 28. Витрати по придбанню товарів відображають на субрах. 286 або 289, витрати по збуту товарів а також управлінню д-стю – на рах. 93 і 92.