6, Принципи калькулювання.

Калькуляція на на будь-якому під-ві ві організовується відповідно до та таких принципів: науково-обгрунто- вана класифікація виробничих витрат; встановлення об’єктів обліку витрат, об’єктів калькулювання і калькуляційних одиниць. Калькуляційні одиниці- вимірники об’єкту калькулювання розуміють види продукції, робіт, послуг, які призначені для реалізації; вибір калькуляц. одиниці; вибір методу розподілу непрямих витрат; розмежування витрат по періодах; відокремлений облік поточних витрат на в-цтво продукції і капітальних вкладень; вибір методу обліку витрат і калькулювання. Залежно від технології характеру прод. об’єктами калькуляції можуть бути: один продукт (комплекс продуктів) вцілому по в-цтві; один продукт (комплекс продуктів) по окремих процесах, стадіях, переділах, фазах в-цтва; виріб (група виробів) по під-ву; виріб (група виробів) в розрізі цехів, дільниць, бригад; вид робіт, послуг по структурних підрозділах під-ва; напівфабрикат; вузли,деталі. Калькуляційні одиниці можна обєднати в такі групи: 1. Натуральні (кг, л, м тощо) 2. Умовно-натуральні (одна умовна банка, один тонно- км інше) 3. Приведені ( умовний ящик скла) 4. Експлуатаційні (корисна площа будівлі, параметри приладів, одиниці потужності двигуна) 5. Одиниці часу (людино-години, машинно-дні).

7. Методи обліку витрат і способи калькулювання.

Методи обліку витрат взаємопов’язані із способами обчислення с/в прод. Кожному способу аналітичного групування витрат відповідає певний спосіб визначення с/в. Виробничі витрати узагальнюються в таких розділах: 1. Відображення витрачання матер. і трудових ресурсів в первинних д-тах із зазначенням кодів аналітичного обліку 2. Групування витрат в розрізі центрів витрат залежно від потреб управління 3. Оцінка використаних на в-цтво ресурсів 4. Порівняння згрупованих даних із плановими нормативними показниками 5. Зведення даних про витрати за встановленою номенклатурою статей і об’єктів калькулювання. 6. Деталізація і розшифровка даних в аналітичному обліку. Методи обліку витрат в поєднанні з конкретним прийомом розрахунку с/в називаються методами обліку с/в. Метод обліку с/в характеризується сукупністю способів аналітичного обліку витрат на в-цтво за калькуляційними об’єктами і прийомів визначення с/в калькуляційних одиниць. Методи обліку витрат доповнюють способи калькулювання – це це технічні прийоми обчислення с/в за допомогою певних процедур. Розрізняють такі способи калькулювання: 1. Спосіб нагромадження (сумування) витрат полягає в сумуванні витрат за частинами продукції або продукції вцілому за процесами в-цтва. 2. Спосіб розподілу витрат ззастосовують у в-цтвах комплексної переробки сировини при отриманні кількох видів продукції і неможливості прямого обліку витрат по кожному калькуляц. об’єкту. 3. Спосіб прямого розрахунку полягає в тому, що зібрані витрати в-цтва в розрізі калькуляц. об’єктів діляться на кількість калькуляц. одиниць по кожному об’єкту врозрізі статей калькуляції або елементів витрат 4. Спосіб виключення витрат застосовується при розмежуванні витрат і визначені с/в основної і побічної продукції, які отримуються в одному виробничому циклі і коли не можливо окремо виділити витрати в аналітичному обліку.

Л 17