Основные черты

конкуренция;

многообразие форм собственности (частной, коллективной, государственной, общинной);

полная административная независимость и самостоятельность товаропроизводителя — товаропроизводитель должен быть собственником результатов своего труда;

свободный выбор поставщиков сырья и покупателей продукции;

сосредоточение капитала в руках буржуазии;

неэквивалентная физическому и умственному труду система распределения благ общества;

ориентированный на покупателя рынок.

37)

Умови ефективного функціонування ринку

Для того, щоб ринковий механізм функціонував ефективно, необхідні певні умови та інститути, які відносяться до сфери економічних відносин, технологічних структур виробництва, а також структур соціальних і політичних.

По-перше, необхідним інститутом ринкової економіки є повна самостійність і незалежність агентів, які діють на ринку, в поєднанні з їх економічною відповідальністю.

По-друге, ринкова економіка - економіка договору, угод між рівноправними партнерами, розвитнутої системи горизонтальних зв'язок, які спираються на ринкову інфраструктуру, - оптові підприємства, біржі, банки, страхові фірми, інші фінансові інституту, сильне законодавство, яке поважається людьми, законодавство, яке регулює взаємовідносини господарських суб'єктів.

Всі ці елементи в принципі є в існуючій економіці, але тільки у виродженій формі, позбавлені сили і реального змісту. Зокрема, відносини партнерів переважно оформляються договорами, але вони поки що мають другорядне значення. Їх зміст в значній мірі визначається державними заказами, лімітами матеріальних ресурсів, прикріпленням споживачів до постачальників, яке здійснюється державними органами, централізовано встановленими цінами. Таким чином, домінують не горизонтальні, а вертикальні зв'язки, по лінії адміністративної ієрархії.

По-третє, необхідним інститутом ринку є вільні ціни. Хоча багато країн застосовують їх регулювання, вільне ціноутворення в ринковій економіці -прописна істина. По-іншому неможливо залучити механізм саморегулювання, забезпечити збалансованість народного господарства, ефективне використання ресурсів, орієнтувати виробництво на попит споживача. Протягом десятиріч склалась система централізованого ціноутворення, в результаті якої виникли глибокі деформації, відрив від цін світового ринку. Склались диспропорції в співвідношеннях роздрібних цін. Для подолання цих деформацій пропонується здійснити одночасний перегляд цін з тим, щоб з нової бази почати поступовий порехід до вільних цін.

По-четверте, функціонування ринку тим ефективніше, чим активніша конкуренція і кращі умови для неї. Конкуренція вимагає поєднання економічних, технологічних і соціальних передумов.

На ринку кожного виду товарів повинна бути достатня кількість продавців і покупців. По західних оцінках, число виробників повинно бути 8-15 і не менше 4-5. Ринок вважається монопопізованим, якщо 4 крупні фірми контролюють понад 80% продаж.

В сільському господарстві, будівництві, в харчовій і легкій промисловості, торгівлі рівень концентрації виробництва значно нижчий, спеціалізація не так жорстко закріплена технологічно. Необхідно тільки ліквідувати організаційні монополії в формі адміністративних органів, які управляють цими підприємствами і відкрити регіональні ринки, які сьогодні закріплені за тими чи іншими виробниками.

Широке поширення на підприємствах всіх галузей непрофільних виробництв, створених для задоволення своїх потреб з метою зниження залежності від ненадійного постачання, може послужити основою для швидкого освоєння підприємствами ринків інших продуктів. Значну роль можуть відіграти також малі підгіриємства.

По-п'яте, умовою нормального функціонування ринкового механізму є стійка фінансова і грошова системи. Важливий фактор вирішення проблем фінансового оздоровлення - створенню банківської системи, яка була б здатна управляти грошовою масою. Нинішня система, яка основана на централізованому розподілу лімітів кредитування і адміністративному контролю за діяльністю позикоодержувачів, неефективна. Потрібно створити сучасну незалежну дворівневу банківську систему перебудувати роботу Держбанку на управління кредитом і грошовою масою через економічні методи.

По-шосте, ефективність ринкового механізму в значній мірі залежить від того, наскільки повно економіка охоплена ринковими відносинами. В умовах економіки це означає формування поряд з товарними ринками ринку фінансового і робочої сили.

По-сьоме, для формування ринкової економіки велике значення буде мати розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, відкритість ринку, тобто тісний зв'язок з світовим ринком.

По-восьме, у формуванні ринкової економіки важливе значення має вирішення соціальних і політичних проблем (подолання привичок підкори і командування, соціальний захист, віра в майбутнє за ринком).

"Чиста" ринкова економіка - це конкурентна економіка, основними регулятивними важелями якої є попит і пропозиція. Конкуренція за покупця, клієнта примушує підприємства постійно покращувати свою технологію і виробляти як можна дешевше.

Конкурентна економіка - це економіка, де "королем" є споживач. Конкуренція заставляє пекаря пекти хороший хліб, скотаря виробляти хороше м'ясо, а пивовара варити міцне пиво. Саме в конкуренції виживають тільки кращі виробники, які постачають споживачів тим, що вони хочуть мати.

Для повноцінної конкуренції необхідно виконати ряд умов:

кількість продавців і покупців на ринку повинна бути настільки великою, щоб ніхто з них довільно не міг вплинути на ціну;

ніякі покупці і продавці не повинні співробітничати один з одним;

товари повинні бути досить простими і однорідними, так щоб вони дійсно могли куплятися і продаватися в різних кількостях;

покупці товарів повинні мати надійну інформацію про події на ринку. Вони повинні знати, де найнижчі ціни, щоб негайно піти від продавців, які намагаються продавати по неоправданно високих цінах;

для нових підприємств повинна бути можливість вільно і швидко утверджуватися на ринках;

не повинно існувати переваг крупномасштабного виробництва, яке дає можливість виготовляти дешеві товари. Це розоряє малі підприємства, що веде до монополії (тобто одне крупне підприємство контролює ринок) або олігополії (ринок контролюється невеликим числом підприємств).

38)

Классификация рынков.

Рынок имеет свою структуру.

Структура рынка – это внутреннее строение, расположение, порядок

отдельных элементов рынка.

Можно назвать следующие признаки структуры рынка:

. тесные связи между ее элементами;

. определенная устойчивость этих связей;

. целостность, совокупность данных элементов.

Не смотря на отсутствие общепринятой классификации рынков, их можно

разделить на группы по определенным признакам:

1. Организационный признак (степень ограничения конкуренции)

. Рынок совершенной (свободной) конкуренции характеризуется наличием

многих продавцов, однородностью продукции. Продавец продукции не

имеет возможности влиять на уровень цен.

. Рынок монополистической конкуренции характеризуется наличием

многих продавцов. Товар имеет определенные свойства, которые

отличают его от других. Продавец способен влиять на цену своей

продукции (в определенной мере).

. Олигополистический рынок характеризуется наличием немногих

продавцов. Они предлагают однородную или дифференцированную

продукцию. Цены устанавливаются по типу лидерства, т.е. большинство

фирм стремится установить такую же цену, как и наиболее крупные

фирмы на этом рынке.

. Монополистический рынок характеризуется наличием одного продавца.

Он устанавливает максимально высокую цену, но в пределах

платежеспособного спроса.

2. Пространственный признак

. Местный рынок

. Региональный рынок

. Национальный рынок.

. Рынок покупателей;

. Рынок продавцов;

. Рынок государственных учреждений;

. Рынок промежуточных продавцов – посредников и др.

3. Функциональный признак (экономическому назначению объектов рыночных

отношений)

. Рынок товаров и услуг

. Рынок труда

. Финансовый рынок

. Информационный рынок

. Рынок недвижимости

. Валютный рынок

Помимо этого рынок делится:

По характеру продаж:

. Оптовый

. Розничный

. Фьючерсный

По степени регулируемости:

. Регулируемый

. Не регулируемый

По уровню насыщения:

. Равновесный

. Избыточный

. Дефицитный

По соответствию законодательным нормам:

. Легальный

. «Черный»

По товарным группам:

. Рынок товаров производственного назначения;

. Рынок потребительских товаров (например, продовольствия);

. Рынок сырья и материалов и т.д.

По степени зрелости:

. Неразвитый рынок;

. Развитый рынок;

. Формирующийся рынок.

По характеру ассортимента товаров:

. Замкнутый рынок, на котором представлены товары только первого

производителя;

. Насыщенный рынок, на котором представлено множество сходных товаров

многих производителей;

. Рынок широкого ассортимента, на котором есть ряд видов товара,

связанных между собой и направленных на удовлетворение одной или

нескольких связанных между собой потребностей;

. Смешанный рынок, на котором имеются разнообразные товары, не

связанные между собой.

По отраслевому признаку:

. Рынок автомобилей;

. Рынок нефти;

. Рынок компьютерной техники и т.д.

Выделяют также следующие виды рынков:

. Рынки товаров и услуг, куда включают рынки потребительского

назначения, услуг, жилья и зданий непроизводственного назначения.

. Рынки факторов производства, в состав которых входят рынки

недвижимости, орудий труда, сырья и материалов, энергетических

ресурсов, полезных ископаемых.

. Финансовые рынки, т.е. рынки капиталов (инвестиционные рынки),

кредитные, ценных бумаг, валютно-денежные рынки.

. Рынки интеллектуального продукта, где в качестве объектов купли-

продажи выступают инновации, изобретения, информационные услуги,

произведения литературы и искусства.

. Рынки рабочей силы, представляющие собой экономическая форма

движения (миграции) трудовых ресурсов (рабочей силы).

В реальной практике основные виды рынков подразделяют на различные

субрынки, или рыночные сегменты.

Сегментация рынка – это разделение потребителей данного товара на

отдельные группы, предъявляющие к товару неодинаковые требования.

Сегментация рынка может быть проведена разными путями с использованием

различных факторов:

1. С учетом географических факторов можно выделить группы потребителей по

регионам, административному делению, плотности населения,

климатическим условиям.

2. С учетом демографических факторов можно сгруппировать потребителей по

возрасту, полу, размеру семьи, уровню доходов, профессиональному

составу, уровню образования, религиозной принадлежности, национальному

составу.

3. С учетом поведения различных групп потребителей можно выделить

следующие сегменты рынка:

. приобретение товаров носит случайный характер;

. поиск выгод при покупке товаров;

. статус постоянного клиента;

. эмоциональное (положительное, негативное, безразличное)

отношение к товару.

4. Потребителей также можно разделить на группы:

. по социальному составу (с различной степенью достатка),

. стилю жизни (элитарный, молодежный, спортивный и т.д.),

. личным качествам (амбициозные, авторитарные, импульсивные).

Типы и виды рынков не изолированы, а неразрывно связаны и существуют

как единая рыночная система, все элементы которой находятся в определенных

соотношениях друг с другом. Роль этих соотношений, пропорций исключительно

велика.

39) Инфраструктура рынковой экономики