15.Заг.Визнач. І заг.Побудова обліку запасів.

Запаси - активи, які:

-утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

-перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

-утримуються для споживання під час виробництва продукції, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

-сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції;

-незавершене виробництво;

-готову продукцію;

-товари у вигляді матер. цінностей;

-МШП;

-поточні біологічні активи.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

-суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

-транспортно-заготівельні витрати.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду:

-понаднормові втрати і нестачі запасів;

-фінансові витрати;

-витрати на збут;

-загальногосподарські та інші подібні витрати.

16.Інвентаризація матер.Цінностей і від обр. В обліку її рез-тів.

Інвентариза́ція — елемент методу б.о, за допомогою якого визначається фактичний розмір активів, капіталу та зобов'язань, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку. Вона проводиться шляхом перерахунку, перемірювання, переважування, а також звірки розрахунків на підставі документів. Інвентаризація дозволяє уточнити дані бухгалтерського обліку.

Порядок і терміни проведення інвентаризації регламентуються Положенням з інвентаризації. Підприємства зобов'язані провадити інвентаризацію залишків матеріалів не рідше як один раз на рік, за станом на 31 грудня. Позачергова інвентаризація провадиться в разі зміни матеріально відповідальних осіб. Перед складанням річного звіту залишки матеріальних цінностей мають бути перевірені протягом IV кварталу.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. Результати інвентаризації регулюються таким чином: за результатами пересортиці проводиться залік нестач надлишками; втрати цінностей у межах встановлених норм відносяться на витрати; сума нестачі підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, винними у її виникненні.

17.Облік наявності основних засобів

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Облік наявності основних засобів будується, як правило, централізовано в бухгалтерії підприємства (або в централізованій бухгалтерії).

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт, яким уважається закінчена будова з усіма до нього пристосуваннями згідно з технічною документацією.

Для побудови обліку, забезпечення контролю і виконання інших економічних функцій управління кожному інвентарному об’єкту присвоюється інвентарний номер.

Інвентарний номер зберігається за об’єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформляють наявність і рух об’єкта (акт приймання-передачі основних засобів, акт про ліквідацію основних засобів тощо).

На кожний об’єкт основних засобів на підставі приймально-здавального акта заповнюється інвентарна картка типової форми в одному примірнику.

Інвентарні картки підлягають обов’язковій реєстрації